Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» icon

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні»




НазваДержавний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні»
Сторінка4/56
Дата конвертації06.01.2013
Розмір4.39 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56
^


10. Економічна та Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР): механізм врегулювання системи світогосподарських зв’язків.


Економічна і Соціальна Рада була створена у 1946р. як один із головних органів ООН, покликаний розв’язувати конкретні завдання міжнародного економічного співробітництва. Вона складається із 54 членів. По регіонах представництво розподіляється так: 14 місць — квота Африки, 10 — Латинської Америки, 11 — Азії, 13 — Західної Європи й інших країн і 6 — країн Східної Європи. Членів ЕКОСОР обира­ють строком на три роки, щорічно по 18 членів. Кожен член Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів.

Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія, яка скликається два рази на рік. На Всесвітньому саміті 2005 р. глави держав і урядів зобов’язали ЕКОСОР проводити щорічні огляди на рівні міністрів та раз в рік – Форум з співробітництва в цілях розвитку. Задача щорічного огляду на рівні міністрів – оцінка прогресу досягнення узгоджених на міжнародному рівні цілей в області розвитку. Задача Форума з співробітництва в цілях розвитку – підвищення узгодженості та ефективності діяльності різних партнерів в області розвитку.

Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку (США). Важливість ЕКОСОР засвідчує той факт, що на неї припадає майже 70 % всіх бюджетних ре­сурсів, а також персоналу ООН.

^ Мета створення:

  • підвищення рівня життя, повна зайнятість населення і покращення умов економічного і соціального прогресу і розвитку;

  • вирішення міжнародних проблем в області економічних, соціальних, охорони здоров'я і подібних проблем;

  • міжнародна співпраця в області культури і освіти;

  • загальна повага і дотримання прав людини і основних свобод для всіх, не залежно від раси, статі, мови і релігії.

^ Функції і повноваження:

1) Центальний форум для обговорення міжнародних економіко-соціальних проблем глобального і міжнародного характеру. Вироблення рекомендацій щодо політики з цих проблем, яку має проводити ООН.

2) Провадить дослідження, готує доповіді та рекомендації з міжнародних проблем в економічній, соціальній сферах, галузі культури, освіти, охорони здоров’я.

3) Сприяє дотриманню прав людини.

4) Скликає міжнародні конференції і надає на розгляд Генеральної Асамблеї проекти конвенцій з тих питань, які входять у компетенцію Ради.

5)Веде переговори зі спеціалізованими установами стосовно їх угод з ООН, а також координує діяльність цих спеціалізованих установ.

6)Проводить консультації з неурядовими організаціями. (Понад 1500 неурядових організацій мають консультативний статус при Раді)

^ ЕКОСОР має складний механізм органів:

  1. 9 функціональних комісій (статистична комісія по народонаселенню, комісія соціального розвитку ; комісія з прав людини, комісія зі становища жінок, комісія з проблем наркотиків);

  2. 5 регіональних комісій (економічна комісія по Африці (Ефіопія), економічна і соціальна комісія по Азії та Тихому Океану (Тайланд), Європейська економічна комісія (Швейцарія); економічна і соціальна комісія по Латинській Америці і Карибському Басейну (Чілі); економічна комісія по Східній Азії (Ірак));

  3. 3 постійні комітети (Комітет координації, Комітет з питань неурядових організацій, Комітет з переговорів між міжурядовими органами);

  4. ряд постійних експертних органів (Комітет з державного управління, Комітет з політики в області розвиткку, Група експертів ООН з географічних назв)

  5. Спеціальні органи ЕКОСОР (ad hoc) (Спеціальна робоча група відкритого складу з питань інформатики - 1 станом на початок 2010 р.)

  6. виконавчі органи (правління Дитячого фонду ООН – ЮНІСЕФ, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Управління Програми розвитку ООН-ПРООН та інші).

^ Пов’язані з ЕКОСОР органи: Міжнародна рада з контролю над наркотиками, Виконавча рада Міжнародного навчального та науково-дослідного інституту з покращення положення жінок, Коміт з присвоєння Премії ООН в області народонаселення, Координаційна раді Спільної прогорами ООН з ВІЛ/СНІДу.

Україна постійно бере активну участь в роботі ЕКОСОР та його допоміжних органів. На період 1993-1996 років представник України був обраний членом ЕКОСОР, а в 1995 році на засіданнях ЕКОСОР головував представник України, міністр закордонних справ Г. Й. Удовенко

Джерело: відповідь на це питання з бакалаврського іспиту, оновлена і доповнена за сайтом ЕКОСОР

^

11. Економічна глобалізація: сутність, етапи


Глобалізація – це процес, що характеризується масштабами своєї діяльності, новими якостями форм прояву складових МЕВ на різних стадіях зокрема.

^ Економічна глобалізація - новий рівень інтернаціоналізації та міжнародної економічної інтеграції, що характеризується інтенсифікацією і новою якістю внутрішніх міжнародних зв'язків у планетарних масштабах. Національні господарства та їх суб'єкти перетворюються на складову частину світового відтворювального процесу, стають частиною планетарної економіки.

^ Економічна глоб-я – це науковий термін, який сформувався як стала категорія у 60-их рр. 20ст. Це процес, який шляхом створення інфраструктури покликаний мінімізувати витрати і зробити процес глобалізації більш прозорим.

Сутність (за лекцією Філіпенко). Феномен глобалізації, до якого в кінці ХХ на початку ХХІ ст. прикута пильна увага науковців, політиків, широкого загалу, є чи не найбільш контроверсійним у сучасній соціальній науці. Він знаходить прямо протилежні оцінки серед представників різних наукових шкіл, політичних партій і рухів.

З одного боку, здійснюються спроби тлумачення глобалізації як об’єктивного закономірного процесу, що охоплює економіку, політику, культуру та інші сфери життя суспільства.

З іншого боку, вона розглядається як штучне, насильницьке явище, яке розвивається під тиском розвинутих націй та економічно могутніх держав, особливо транснаціональних корпорацій, з метою вирішення власних проблем та реалізації в глобальному середовищі егоїстичних інтересів.

Р.Самуельсон визначає економічну глобалізацію як “всесвітню конвергенцію між пропозицією і попитом”.

Дж.Сорос характеризує глобальну економіку як “гігантську циркуляторну систему”. До останнього визначення тяжіє і М.Кастельс, вживаючи термін «глобальна мережа». Російські автори Г.Анилионис и Н.Зотова під глобалізацією розуміють «лише умовне і часткове наростання спільності» світового господарства.

Узагальнюючи існуючі визначення даного поняття, яке набуло найбільшого поширення в 90-і роки ХХ ст., слід наголосити, що глобалізація у своїй розвинутій, зрілій формі є продуктом епохи постмодерну, переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку, формування засад ноосферно-космічної цивілізації.

Її суть полягає в посиленні єдності, системної цілісності світового господарства на основі ринкової парадигми та поглиблення планетарних інтеграційних процесів.

Додатково: У теоретико-методологічному плані все розмаїття поглядів щодо глобалізації можна згрупувати у три наукові концепції: 1) Структуралістську; 2) Кон’юнктурну; 3) Конструктивістську.

^ Структуралістська теорія відштовхується від закономірностей розвитку внутрішніх та міжнародних економічних систем і розглядає глобалізацію як необхідний, неминучий, незворотний, яскраво виражений процес, спричинений економічними, технологічними та політичними чинниками.

Згідно з кон’юнктурною концепцією, головні риси глобалізації визначаються окремою логікою та обставинами, що залежать від зміни умов внутрішнього та зовнішнього оточень, їхньої взаємодії у просторі й часі за унікальною конфігурацією соціальних сил та історичних передумов. Така глобалізація може мати дискретний, перервний характер, за якого можуть розвиватися і зворотні процеси, т.зв. деглобалізація, що і засвідчують окремі епізоди людської історії, коли деякі країни та регіони були тривалий час відгороджені від економічного спілкування з рештою світу.

^ Конструктивістська теорія базується на ідеях та дискурсах як структуроформуючих елементах глобалізації, що характеризують її як випадковий, стохастичний, непередбачуваний, недетермінований та невизначений процес, що зумовлюється комунікативним дискурсом політичних агентів, змістом якого є мотивації, інтереси, ідеї.

Передумови ЕГ.

  • Зростання міжнародної торгівлі та інвестицій

  • Небачена досі диверсифікація світових фінансових ринків і ринків робочої сили

  • Відчутне зростання ролі ТНК у світових господарських процесах

  • Загострення глобальної конкуренції

  • Поява системи глобального стратегічного менеджменту

  • Підвищення ролі інформаційних і комунікаційних технологій в економічному розвитку

  • Усе більша цілісність і єдність світового господарства, в основі чого – посилення відкритості національних ринків

  • Поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці

^ Етапи. Існує 2 підходи до періодизації глобалізації. (джерело: книга Філіпенко)

І підхід - глобалізація (Г.) почалася ще до періоду Великих географічних відкриттів (ВГВ)). 1-й етап (до великих географічних відкриттів) – в’ялоплинна Г (економічні зв’язки між державами мали спорадичний характер, залишаючись у межах окремих локальних ареалів і територій). 2-й етап (від епохи ВГВ до середини ХІХ ст.) – повільно прогресуюча глобалізація, під час якої сформувався світовий ринок, розвився міжн. поділ праці, відбувалася спеціалізація окремих країн та регіонів. 3-й етап (сер. ХІХ ст.. – 80-ті рр.. ХХ ст.) – біструктурна глобалізація, що пов’язана з економічним переділом світу, розпадом світового господарства на протилежні економічні системи та єдиноборством. 4-й етап (сучасний, від 80-тих рр. ХХ ст.) – послідовна (органічна) форма глобалізації розвивається в умовах єдиного ринкового господарства як об’єктивний процес і важлива ознака постіндустріальної цивілізації.

Деякими авторами, зокрема, англійськими науковцями виділяються такі етапи: 1) Архаїчна Г. – доіндустріальний період людської історії, спорадичні зв’язки; 2) Протоглобалізація (1600-1800) – розвиток мануфактурного виробництва, наук., промисл. та фін. революціями, зародженням світового ринку; 3) Модерна Г. (1800-1950) мала 2 виміри: піднесення національних держав та стрімке розширення індустріалізації, формування глобального поділу праці; 4) Постколоніальна Г.: формування нової архітектури відносин між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, виникнення регіон. інтеграц. об’єднань, зростання ролі ТНК.

Іншим варіантом періодизації може служити (джерело: лекція Примаченко):

1- ранній сучасний період (14-18 ст.). Г. Мала внутрішньотериторіальний характер і внутрішньорегіональні масштаби. Починається процес імперської експансії.

2- сучасний період (19-20 ст.) Глобальні імперії, виникають глобальні системи національних держав. Формуються умови для інтеграції.

3-новітній період (з 1945 року) Глобальна система держав. Виникає глобальний політичний порядок. Регіоналізація політики, інтеррегіоналізм.

ІІ підхід наголошує на характеристиці глобалізації, яка притаманна економічному розвитку кінця 20 ст., тобто пов’язує її генезис з останньою чвертю 20 ст. На нинішньому етапі вона стає визначальним чинником як національного, так і міжнародного розвитку, перетворюється на домінуючу тенденцію світогосподарських процесів на рубежі 2 та 3 тисячоліть. В межах цього підходу можна виділити:

50 – 70-ті роки: інвестиційнобазована глобалізація, широко розвинуті процеси транснаціоналізації, зростання глобального попиту на основі зростання інвестицій.

70 – 95-й роки: глобалізація, що базується на торгівлі; експортнозорієнтована індустріалізація, включення країн Східної Азії, Латинської Америки тощо; поштовх для національного розвитку – експорт.

1995 – по сьогодні: цифрова глобалізація; інформаційна революція; Інтернет-технології.

Більшість авторів схильні шукати витоки сучасної глобалізації в економічних процесах, пов’язаних із Великими географічними відкриттями, тобто з 1500р.

Сучасна глобалізація - це якісно новий щабель розвитку інтернаціоналізації (транснаціоналізації) економічних, політичних, культурних, правових й інших аспектів громадського життя, коли взаємозалежність національних соціумів досягла такого рівня, що почалися кардинальні зміни в житті всього світового співтовариства, що перетворюється поступово в цілісний суспільний організм.

Джерело: лекції та підручник Філіпенко, лекції Примаченко.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   56



Схожі:

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconПлан індивідуальної роботи для студентів Четвертого курсу 148 гр з дисципліни «Міжнародна екологічна діяльність та стандартизація»
Міжнародні фінансово-економічні відносини та взаємодія в галузі охорони довкілля

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconПитання на іспит по політекономії
Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconПвнз «європейський університет» ялтинська філія кафедра фінансів І інформаційно-математичних дисциплін
Перерозподільний характер страхової справи полягає в тім, що, економічні відносини виникають на

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconЄвропейський університет ялтинська філія кафедра фінансів І інформаційно-математичних дициплін
Предмет дисципліни – економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів...

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconБбк ф010. 353. 51
Проаналізовано вплив ісламської геополітики, націоналізму, фемінізму на сучасні міжнародні відносини. Розкрито інституційний механізм...

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconТема 11. Правові відносини
Правильне регулювання правових відносин неможливе без з'ясування того, що таке суспільні відносини. Суспільні відносини — це зв'язки...

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» icon«Міжнародні відносини»
Ний рівень підготовки студентів-міжнародників забезпечують провідні спеціалісти мду, Інституту міжнародних відносин кну імені Тараса...

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconЗакон україни про Державний земельний кадастр Із змінами І доповненнями, внесеними Законом України від 9 грудня 2011 року n 4152-vi
Цей Закон установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconМетодичні рекомендації по самостійному вивченню дисципліни «Економічна теорія» для покращення знань студентів
Основною метою вивчення економічної теорії є формування системи знань про економічні відносини як суспільну форму виробництва, проблеми...

Державний іспит «Міжнародні економічні відносини» 2010 «Неотехнологічні» iconВідносини України з країнами Близького і Середнього Сходу, Азії, Африки у 2010 році

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи