Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 icon

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2



НазваМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2
Сторінка1/4
Дата конвертації12.03.2013
Розмір0.56 Mb.
ТипМетодичні вказівки
джерело
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України

Вінницький технічний коледж


Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з курсу

ОСНОВИ ТЕОРІЇ КІЛ

частина 2

Електричні ланцюги змінного струму


Укладач: Рихлюк В.П.

Розглянуто та схвалено на

засіданні циклової комісії

професійно-орієнтованих

дисциплін.

Протокол № ___ від __________


м. Вінниця, 2007

Зміст

Стр.

Загальні положення................................................................................. 4

Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт............ 5

Лабораторна робота № 9......................................................................... 6

Лабораторна робота № 10........................................................................ .9

Лабораторна робота № 11........................................................................ 15

Лабораторна робота № 12........................................................................ 19

Лабораторна робота № 13........................................................................ 24

Лабораторна робота № 14........................................................................ 29

Лабораторна робота № 15........................................................................ 33

Лабораторна робота № 16........................................................................ 40

Лабораторна робота № 17 ……………………………………………….44


^ Загальні положення.

Метою лабораторного практикуму є закріплення теоретичних знань, дослідна перевірка основних положень та законів електротехніки, а також отримання практичних навичок по складанню та налагоджуванню електричних ланцюгів, проведенню лабораторних експериментів та використанню електровимірювальних приладів та апаратів.

Зміст лабораторних робіт відповідає теоретичній частині курсу „Основи теорії кіл”. Кожна із лабораторних робіт містить в собі короткі теоретичні відомості, порядок проведення роботи та обробки результатів.

Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити методичні рекомендації, чітко уявляти собі мету експерименту та характер явищ, що досліджуються, детально ознайомитися зі схемою та елементами лабораторного стенда, послідовністю виконання роботи.


^ Правила техніки безпеки при

виконанні лабораторних робіт.

  1. Перед збиранням електричної схеми необхідно впевнитися, що живлення лабораторно стенду вимкнуте.

  2. Під час збирання електричної схеми звернути увагу на надійність електричних контактів між окремими елементами та з’єднувальними провідниками.

  3. Вмикати живлення на стенді можна тільки після перевірки схеми викладачем чи лаборантом, та в його присутності.

  4. Не торкатися оголених частин електричного кола, що знаходиться під напругою.

  5. Не виконувати будь-які зміни та не усувати неполадки в електричній схемі при ввімкнутих джерелах живлення.

  6. При будь-яких неполадках в електричній схемі терміново вимкнути живлення та сповістити про це викладача чи лаборанта.

  7. При зникненні напруги в мережі живлення вимкнути вимикачі джерел живлення стендів.

  8. На час перерви не залишати ввімкнутим лабораторний стенд.

  9. У випадку ураження електричним струмом терміново знеструмити електричну схему та надати першу допомогу потерпілому.

  10. Після завершення роботи та перевірки викладачем отриманих даних, вимкнути живлення лабораторного стенда та розібрати схему.

Студенти допускаються до виконання лабораторних робіт після ознайомлення з приведеними правилами техніки безпеки, що має бути зафіксовано в журналі інструктажів з питань охорони праці.

Відповідальність за дотримання правил техніки безпеки в лабораторії несе студент.

Викладач та лаборант проводить контроль за дотриманням студентами правил техніки безпеки в лабораторії.

Лабораторна робота № 9.

^ Дослідження індуктивно зв’язаних котушок

  1. Теоретичні відомості.

Якщо по двом котушкам між якими існує магнітний зв’язок проходять змінні струми, то утворені цими струмами змінні магнітні потоки індукують в котушках електрорушійні сили взаємоіндукції.

Величина е.р.с. взаємоіндукції залежить від взаємного розташування котушок, їх геометричних розмірів та магнітних властивостей середовища. Вплив цих факторів оцінюється величиною, яка називається взаємною індуктивністю М. Чисельно взаємна індуктивність дорівнює:

,

де – потокощеплення першої котушки з другою;

– потокощеплення другої котушки з першою;

і1, і2 – струми в котушках.

Магнітний зв’язок котушок оцінюється коефіцієнтом зв’язку

,

де – індуктивності котушок.

  1. Електрична схема досліду, електрообладнання та вимірювальні прилади.



Рис.9.1. Електрична схема для дослідження індуктивно зв’язаних котушок.


АТ – автотрансформатор;

U – вольтметр на 150 В;

A – амперметр на 1 А;

PW – ватметр на 150 В, 1 А;

L – дві котушки індуктивності („220 – 120” та „120”) намотані на загальний каркас і розташовані на розімкнутому осерді із трансформаторної сталі.


  1. Порядок виконання роботи.

  1. Ознайомитися з типами вимірювальних приладів та порядком їх вмикання в електричне коло.

  2. Зібрати електричну схему (рис. 9.1.) та пред’явити її для перевірки викладачу чи лаборанту.

  3. Встановити струм в колі 0,8А. Записати покази всіх вимірювальних приладів в таблицю 9.1.

  4. За допомогою ЛАТРа зменшити напругу до нуля. Ввімкнути котушку з позначкою „120”. Встановити струм 0,8А і записати покази всіх вимірювальних приладів в таблицю 9.1.

  5. Зменшити напругу до нуля. Ввімкнути котушку з позначкою „220”. Встановити струм 0,8А і записати покази всіх приладів в таблицю 9.1

Таблиця 9.1.

№ опиту

Котушка

Виміряти

Підрахувати

І

А

U

B

P



Z

Ом

r

Ом

XL

Ом

Ua

B

UL

B

UM

B

L

мГн

М

мГн

К



1

220 – 120

























Х




Х

Х

2

120

























х




Х

Х

3

220








































  1. Обробка результатів.

  1. Обчислити всі величини, вказані в таблиці 9.1:

а) опори

б) індуктивність та взаємну індуктивність



де

L – еквівалентна індуктивність;

в) напруги

г) коефіцієнт зв’язку



2. Побудувати векторні діаграми напруг для кожного випадку.

Лабораторна робота № 10.

Нерозгалужене коло змінного струму.

  1. Теоретичні відомості.

Під дією джерела синусоїдної напруги в електричному колі з послідовним з’єднанням активного опору, індуктивності та ємності буде проходити синусоїдний струм:



Напруга на затискачах кола в загальному вигляді визначається за виразом:



Якщо UL>UC кут зсуву фаз додатній >0, якщо ULC кут зсуву фаз буде від’ємним <0.

Діюче значення напруги на затискачах нерозгалуженого кола змінного струму дорівнює:



де – спад напруги на активному опорі;

– спад напруги на індуктивності;

– спад напруги на ємності.


Повний опір нерозгалуженого кола дорівнює:



Тангенс кута зсуву фаз визначається за виразом:



  1. Електрична схема досліду, електрообладнання та вимірювальні прилади.



Рис. 10.1 Електрична схема нерозгалуженого кола змінного струму.

А – амперметр на 2А;

V1; V2 – вольтметри на 150 В;

PW – вольтметр на 150 В; 2,5 А.

L – котушка однофазного трансформатора на 220 В (клеми 2-3), осердя не замкнене.


  1. Порядок виконання роботи.

  1. Ознайомитися з типами вимірювальних приладів по порядком їх вмикання в електричне коло.

  2. Зібрати електричну схему (рис. 10.1) і пред’явити її для перевірки викладачу чи лаборанту.

  3. Ввімкнути в магазині ємностей ємність 32 мкФ і за допомогою лабораторного автотрансформатора встановити напругу 70 В. Записати в таблицю 10.1 величину напруги на потужності всього кола.

В усіх дослідах підтримувати сталу напругу 70 В.

Впевнитися в тому, що коло носить індуктивний характер UL>UC відповідно XL>XC.

За допомогою вольтметра з вільними кінцями U2 та шляхом під’єднання вільних кінців паралельної обмотки вольтметра по черзі до реостата, котушки та конденсатора виміряти напругу та активну потужність на кожному елементі. Результати вимірювання записати в таблицю 10.1.

Таблиця 10.1.

№ дос-ліду

Співвід-ношення XL и XC

Ділянка кола

Виміряти

Підрахувати

І,

А

U,

B

P,

Вт

R,

Ом

X,

Ом

Z,

Ом

S,

ва

Q,

вар

Ua

в

Ur

в

tg 



град

1

XL > XC

Реостат

Котушка

Конденсатор

Все коло





































2

XL = XC

Реостат

Котушка

Конденсатор

Все коло





































3

XL < XC

Реостат

Котушка

Конденсатор

Все коло






































4. Величину струму І та обчислені значення напруг Ua, UL, UC і напруги для всього кола записати в таблицю 10.2.

Таблиця 10.2.

№ дос-ліду

Співвід-ношення XL и XC

Параметри кола

Виміряти

Підрахувати

І,

А

Ua,

B

UL,

Вт

UC,

Ом

U’L,

Ом

U’C,

Ом

cos 



град

cos ’

’

град

L’, гн

С’, ф

1

XL > XC

R, C, L

R, L’, C = 0








Х


Х

Х


Х

Х


Х


Х

Х

Х

Х

Х

Х

2

XL < XC

R, C, L

R, L’, C = 0








Х


Х

Х

Х

Х



Х


Х

Х

Х

Х

Х

Х



5. Вімкнути вимикач В-3 і змінюючи індуктивність кошутки L шляхом пересуванням котушки повз осердя, отримати схему з параметрами r, L′, еквівалентну за струмом схемі з параметрами r, L, с (п. 4).

Виміряти Ua, UL′, I. Результати вимірювання записати в таблицю 10.2.

6. Вимкнути вимикач В3. Котушку повернути в початкове положення.

7. Змінюючи ємність магазина См досягти найбільшої величини струму (XL=XC). Провести вимірювання відповідно п.3. Результати вимірювання записати в таблицю 10.1.

8. Зміною ємності магазина См до 12 мкф досягти режиму при якому XLC.

Виконати всі вимірювання, вказані в п.3. Результати вимірювання записати в таблицю 10.1.

9. Величину струму І та обчислені значення Ua, UL, UC записати в таблицю 10.2.

10. Ввімкнути вимикач В-2 і змінюючи ємність магазина См, отримати схему з параметрами r; c′, еквівалентну схемі з параметрами r; L; c. Виміряти Ua, UL, UC і записати в таблицю 10.2.


  1. Обробка результатів.

1. За даними дослідів пунктів 3, 7, 8 визначити для кожної ділянки та всього кола:

а) активний опір ;

б) повний опір ;

в) реактивний опір ;

г) активний спад напруги ;

д) реактивний спад напруги ;

е) повну потужність ;

ж) реактивну потужність ;

з) тангенс кута зсуву фаз ;

і) кут зсуву фаз .

2. За даними вимірювання та розрахунків побудувати в масштабі трикутники опорів, напруг та потужностей для випадків:

а) XL>XC

б) XL=XC

в) XLC

3. За даними пунктів 4 та 8 визначити:

а) тангенс кута зсуву фаз

;

б) кут зсуву фаз

;

  1. За даними пунктів 5 та 9 визначити

а) тангенс кута зсуву фаз

або

б) кут зсуву фаз

або ;

в) еквівалентну індуктивність

;

г) еквівалентну ємність



  1. За даними вимірювань та розрахунків (п.п. 3, 5, 8, 9) побудувати в масштабі векторні діаграми:

а) для кола з параметрами r, L, C (XL>XC, п.3);

б) для кола з параметрами r, L′ (п.5);

в) для кола з параметрами r, L, C (XLC, п.8);

г) для кола з параметрами r, C′ (п.10);

^ 6. Зробити висновки по роботі.


Лабораторна робота № 11

Дослідження режиму резонансу напруг

  1. Теоретичні відомості.

При послідовному з’єднанні котушки індуктивності та конденсатора за умови рівності їх реактивних опорів (XL=XC) виникає резонанс напруг.

Рівність XL=XC може досягатися зміною ємності, індуктивності або частоти мережі живлення. В даній роботі резонанс досягається зміною ємності.

Діюче значення струму в колі визначають за виразом



де U – напруга на затискачах кола;

r – активний опір кола;

XL – індуктивний опір кола;

XC – ємнісний опір кола.

При наближенні ємності до резонансного значення напруги на реактивних опорах кола зростають і стають рівними між собою. Сила струму також зростає і при резонансі досягає максимальної величини, так як в цьому випадку реактивний опір кола дорівнює нулю.

Струм при резонансі напруг дорівнює:



При подальшому збільшенні ємності струм та напруги на реактивних елементах зменшуються. Характерною особливістю електричного кола з послідовним з’єднанням котушки індуктивності та конденсатора є те, що напруги на цих елементах можуть перевищувати величину напруги на затискачах кола.

При XLC напруга на конденсаторі більша за напругу на котушці. Коло буде мати ємнісний характер.

При XL>XC напруга на конденсаторі менша за напругу на котушці. Коло буде мати індуктивний характер. Векторна діаграма для цього випадку зображена на малюнку 11.1.



Рис. 11.1. Векторна діаграма кола у випадку UL>UC.

На малюнку 11.2. приведені резонансні криві.



Рис. 11.2. Резонансні криві.

Напруги на котушці та конденсаторі одночасно максимуму не досягають. Це пояснюється тим, що величини їхніх активних опорів різні.

В режимі резонансу напруг кут зсуву фаз дорівнює , а коефіцієнт потужності – .


2. Електрична схема досліду, електрообладнання та вимірювальні прилади.



Рис. 11.3. Електрична схема для отримання резонансу напруг.

U – вольтметр на 15 В;

UL, UC – вольтметри на 75 В;

С – магазин ємності;

L – котушка однофазного трансформатора на 220 В (клеми 2-3), осердя не замкнуте.

  1. Порядок виконання роботи.

  1. Ознайомитися з типами вимірювальних приладів та порядком їх вмикання в коло.

  2. Зібрати електричну схему досліду та пред’явити їх для перевірки викладачу чи лаборанту.

  3. За допомогою лабораторного автотрансформатора підтримувати сталу напругу 12 В.

Змінювати ємність магазину від 12 до 30 мкФ через 2 мкФ, а поблизу резонансу через 1 мкФ.

Результати спостережень записати в таблицю 11.1.

Таблиця 11.1.

№ дос-ліду

Виміряти

Вирахувати

С, мкф

U, в

Uк, в

UC, в

I, a

Z, Ом

Zк, Ом

XL, Ом

XC, Ом

Ua, в

UL, в

cos

1





































2





































3





































4





































5





































6





































7





































8





































9





































10





































11





































12








































  1. ^ Обробка результатів.

1. За результатами вимірювань для випадків XL>XC (См=30мкФ); XL=XC; XLC (См=12мкФ) обчислити:

а) повний опір кола



б) повний опір котушки



в) індуктивний опір котушки



де – резонансний опір кола (rc=0);

г) ємнісний опір



д) активну напругу



е) індуктивну напругу



ж) коефіцієнт потужності кола



2. Для тих же випадків побудувати векторні діаграми та трикутники опорів.

3. За даними спостережень та розрахунків побудувати на одному графіку резонансні криві:

5. Зробити висновки по роботі.


Лабораторна робота № 12.

Дослідження розгалуженого кола змінного струму.

  1. Теоретичні відомості.

Якщо до затискачів розгалуженого кола з активним опором, індуктивністю і ємністю приєднати генератор з синусоїдною напругою , то в нерозгалуженій ділянці кола буде проходити струм:

.

Діюче значення струму в нерозгалуженій частині кола дорівнює:



а повна провідність кола:



Кут зсуву фаз визначають за виразом:



У випадку, коли IL>IC (bL>bC), струм в загальній частині кола відстає за фазою від напруги. Коло носить активно-індуктивний характер.

У випадку, коли ILC (bLC), струм в загальній частині кола випереджує напругу і коло буде мати активно-ємнісний характер.

Якщо ІL=IC (bL=bC) кут зсуву фаз дорівнює нулю . В колі виникає резонанс струмів і коло буде чисто активним.

На малюнку 12.1 зображена векторна діаграма для випадку IL>IC.



Рис.12.1. Векторна діаграма розгалуженого кола з паралельним з’єднанням r, L, c у випадку IL>IC.


  1. Електрична схема досліду, електрообладнання та вимірювальні прилади.



Рис. 12.2. Розгалужене коло змінного струму.

А – амперметр на 5А;

PW – ватметр;

r=R1+R3 – активний опір;

L – котушка однофазного трансформатора на 220В (клеми 2-3), осердя не замкнуте;

См – магазин ємностей.


  1. Порядок виконання роботи.

  1. Ознайомитися з типами вимірювальних приладів та порядком їх вмикання в коло.

  2. Зібрати електричну схему досліду та пред’явити її для перевірки викладачу чи лаборанту.

  3. За допомогою ЛАТРа встановити напругу 50В. Виміряти струм І, потужність Р, по черзі вмикаючи активний опір r, котушку L та конденсатор С=25 мкФ.

Результати вимірювання записати в таблицю 12.1.

Таблиця 12.1.

№ дос-ліду

Спосіб з’єднання

Виміряти

Вирахувати

U, В

I, А

P, Вт

cos

sin

Ia, А

Ir, А

º

Q, Вар

S, ВА

1

Активний опір

50




























2

Котушка

50




























3

Конденсатор

50




























4

Паралельно:

А) активний опір і кон-денсатор

Б) активний опір і коту-

шка



50


50































  1. Не змінюючи параметри електричного кола, ввімкнути паралельно:

а) активний опір і конденсатор;

б) активний опір і котушку.

Результати спостережень записати в таблиці 12.1. та 12.2.

Таблиця 12.2.

Характер з’єднання в колі

Виміряти

Вирахувати

U, В

I, А

Р, Вт

cos1

cos2

IL, А

Ir, А

IC, А

C, мкф

R, L

R, L, Cx


Х


Х


Х


Х

Х


Х




Х

Х




  1. Розрахувати ємність Сх., яку необхідно ввімкнути паралельно індуктивності і активному опору, щоб збільшити коефіцієнт потужності до 1.

Розраховану величину ємності записати в таблицю 12.2.

  1. В електичній схемі замінити ватметр фазометром.

Встановити ємністю 5 мкФ і пересувати котушку нову осердя до тих пір, поки фазометр не покаже кут . Записати покази приладів в таблицю 12.3. Не змінюючи положення котушки підібрати ємність магазину при якій Покази приладів записати в таблицю 12.3. Ввімкнути ємність порядка 63мкФ і отримати ємнісний характер кола (). Покази приладів записати в таблицю 12.3.

Таблиця 12.3.

№ дос-ліду

Зсув фаз

Спосіб з’єднання

Виміряти

Вирахувати

U, В

I, А

, град

cos

sin

Ia, А

Ir, А

P, Вт

Q, Вар

S, ВА

1

>0

Все коло

50




























2

=0

„ „






























3

<0

„ „

































  1. Обробка результатів.

  1. За даними пунктів 3 і 4 обчислити

а) коефіцієнт потужності кола та кут зсуву фаз

;

;

б) активну складову струму

;

в) реактивну складову струму

;

г) повну потужність кола

;

д) реактивну потужність кола

або

  1. За даними спостережень та розрахунків п.п. 4 та 6 побудувати в масштабі векторні діаграми.

  1. Зробити висновки по роботі.



Лабораторна робота № 13.

Дослідження резонансу струмів

  1. Теоретичні відомості.

При паралельному вмиканні котушки індуктивності та конденсатора до джерела змінної напруги можна досягти резонансу струмів за умови bL=bC або



Якщо активними опорами котушки та конденсатора нехтувати r1=r2=0

; .

Рівність реактивних провідностей може досягатися зміною ємності, індуктивності або частоти. В даній лабораторній роботі резонанс досягається зміною ємності.

Діюче значення струму в колі визначається за виразом

,

де U – напруги на затискачах кола,

g – активна провідність кола,

bL, bC – індуктивна та ємнісна провідності кола.

При наближенні ємності до резонансної величини струм ємнісної вітки зростає і стає рівним струму котушки. Загальний струм кола зменшується і при резонансі буде мінімальним, так як реактивна провідність кола в цьому випадку дорівнює нулю. Сила струму при резонансі дорівнює:



При подальшому зростанні ємності загальний струм та струм в ємнісній вітці зростають.

Характерною особливістю кола з паралельним з’єднанням котушки і конденсатора є те, що струми в реактивних вітках можуть перевищувати струм в нерозгалуженій частині кола.

При bL>bC, IL>IC коло буде мати індуктивний характер, при bLC, ILC – ємнісний. На малюнку 13.1. зображена векторна діаграма у випадку ILC.



Рис.13.1.

На малюнку 13.2. приведені резонансні криві.



Рис.13.2.

Кут зсуву фаз в момент резонансу дорівнює нулю, а коефіцієнт потужності


2. Електрична схема досліду, електрообладнання та вимірювальні прилади.



Рис. 13.3. Електрична схема для дослідження резонансу струмів.

А; АL; АC – амперметри на 0,25 - 0,5 - 1 А;

U – вольтметр на 60 В;

C – магазин ємностей;

L – котушка однофазного трансформатора на 220 В (клеми 2 – 3), осердя не замкнуте.


3. Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитися з типами електровимірювальних приладів та порядком їх вмикання в електричне коло.

2. Зібрати електричну схему досліду та пред’явити її для перевірки викладачу чи лаборанту.

3. Ввімкнути коло і змінюючи ємність конденсаторної батареї від 8 до 32 мкФ через кожні 2 мкФ записати покази вимірювальних приладів в таблицю 13.1.

Таблиця 13.1.

№ досліду

Виміряти

Вирахувати

С, мкф

U, В

I, А

I, А

IC, А

L, Гн

Z1, Ом

XL, Ом

bL, Сим

Z2, Ом

XC, Ом

bс, Сим

b, Сим

y, Сим

g, Сим

cos 

, град

P, Вт

Q, Вар

S, ВА

































































^ 4. Обробка результатів.

1. За результатами вимірювань обчислити:

а) повний опір індуктивної вітки



б) індуктивний опір котушки:



де = 24,8 Ом – активний опір котушки;

в) індуктивність котушки



г) реактивну провідність котушки




2. За результатами вимірювань та розрахунків для трьох випадків: 1) bL>bC (См = 8 мкФ), 2) bL=bC, 3) bLC (См = 32 мкФ) обчислити:

а) повний опір ємнісної вітки:



б) реактивну провідність вітки:



в) повну реактивну провідність кола



г) повну провідність кола



д) активну провідність кола



е) коефіцієнт потужності кола



ж) кут зсуву фаз



з) активну потужність кола



і) реактивну потужність кола



к) повну потужність кола



3. За даними вимірювань побудувати в загальній системі координат графіки І, Ік, Іс = ƒ (С), проаналізувати побудовані криві.

4. Побудувати в масштабі векторні діаграми та трикутники провідностей кола для випадків: 1) bL>bC (См = 8 мкФ), 2) bL=bC, 3) bLC (См = 32 мкФ).

^ 5. Зробити висновки по роботі.

  1   2   3   4



Схожі:

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки
Математичні задачі електроенергетики. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки 050701...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки для виконання лабораторних робіт. Тематика курсових робіт та методичні вказівки до їх виконання

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки для виконання лабораторних робіт дисципліна "основи електроенергетики І електропостачання автомобілів І тракторів"
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії електромеханіки Протокол №
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки з виконання лабораторних робіт з курсу „Моделювання ефективних геофізичних параметрів на еом київ 1999
Математичне моделювання методом Фойгта-Реусса-Хілла впливу мінералогічного складу на швидкості пружних хвиль гірських порід
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання курсових робіт. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт заочниками
«зрізів знань учнів», тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх,...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальностей
Вказівки містять у собі основні вимоги, порядок виконання та захисту дипломних проектів (робіт)(ДП, др), магістерських робіт (МР),...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни «основи зовнішньоекономічної діяльності» для студентів 4 курсу заочного відділення
У зв'язку із цим виконання контрольної роботи з дисципліни «Основи зовнішньоекономічної діяльності» буде сприяти більше поглибленому...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки по виконанню лабораторних робіт з предмету "Технохімічний контроль галузі" за фахом №091714
Укладач: Михайлюк Г. П., викладач коледжу, голова циклової комісії технологічних дисциплін
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу „безпека життєдіяльності
Для студентів денної форми навчання спеціальностей: 050100 – Фінанси; 50100 – Економіка підприємства; 050100 – Облік І аудит
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу основи теорії кіл частина 2 iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Сигнали І процеси в радіотехніці»
Радіотехніка. Енциклопедичний навчальний довідник. До 100 – річчя кпі. За редакцією професорів Мазора Ю. Л., Мачуського Є. А., Правди...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи