Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю icon

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю




Скачати 256.94 Kb.
НазваНавчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю
Дата конвертації12.02.2013
Розмір256.94 Kb.
ТипДокументи
джерело


Управління освіти

Прилуцької міської ради

науково-методичний центр


Впроваджуємо Базову програму розвитку дитини дошкільного віку « Я у світі»


З досвіду роботи ДНЗ № 2 санаторного типу туберкульозного профілю







Навчально – методичний посібник

м. Прилуки




Досвід роботи ДНЗ № 2 санаторного типу туберкульозного профілю





м. Прилуки

2011 р.

Методичний посібник підготувала вихователь – методист вищої категорії ДНЗ № 2 санаторного типу туберкульозного профілю Прилуцької міської ради Чернігівської області Половецька Світлана Олександрівна.

Рецензенти:

- Тетяна Анатолієвна Зубко – методист науково -методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради.

- Антоніна Миколаївна Аніщук – викладач Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, доцент.

Посібник розкриває пошуки шляхів створення системи взаємодії музейної педагогіки з дошкільним закладом; місце музею у формальній і неформальній освіті дошкільнят; вивчення ідей та нестандартних підходів роботи дошкільного закладу до створення міні -музеїв.

Методичний посібник розрахований на методичну службу різного рівня та фахівців дошкільної освіти.

Погоджено на засіданні ради науково-методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради.

(Протокол № __________ від ________________ ).

Затверджено на засіданні науково – методичної ради ЧІОППО ім. К. Д. Ушинського.

(Протокол № _______ від ______________).

Рекомендовано до друку радою науково-методичного центру.


ЗМІСТ


Передмова _________________________________________4 ст.

Міні – музей у дошкільному закладі ________________________5 ст.

  • Завдання ________________________________________________9 ст.

  • Етапи створення міні - музеїв___________________11ст.

  • Підготовчий етап ____________________________22 ст.

  • Практичний етап _____________________________12 ст.

  • Етап проведення конкурсу ____________________12 ст.

Міні – музей «Світ часу» ____________________________13 ст.

Міні – музей « Іграшки – розваги» ____________________14 ст.

Міні – музей «Хліб – всьому голова» __________________15 ст.

Міні – музей «Рослинки – здоровинки» ________________16 ст.

Міні – музей «Дарунки щедрої матінки Землі» __________17 ст.

Міні – музей « Музичні інструменти» _________________18 ст.

Міні – музей « « Українська хата» ____________________19 ст.

Проведення конкурсу на кращий муні – музей __________22 ст.

Значення і використання міні – музею ________________ 23 ст.

Реалізація музичної педагогіки _______________________24 ст.

Висновок _________________________________________25 ст.

Цікаві факти ______________________________________26 ст.

Список науково – літературних джерел ________________27 ст.


Передмова

Зміст Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» наголошує, що головною метою дошкільної освіти є формування базису особистісної культури через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності.

Міні-музеї в дошкільному закладі — це особливий розвивальний простір, створений з метою долучення дитини до світу мистецтва, розширення її культурного й національного світогляду, формування життєвої компетентності. Як і будь-яка інтегративна галузь, музейна педагогіка — не просто сума складників, а цілком особливе, своєрідне явище. Об'єктивна наявність педагогічного потенціалу в його просторі свідчить про можливість та необхідність використання музею з освітньою метою. У терміні музейна педагогіка закладено розуміння того, що музей здатний у числі інших сучасних чинників ціле­спрямовано забезпечувати процеси виховання і навчання. Реформування дошкільної справи сьогодні викликає музейну педагогіку до нового житт, як важливий чинник пізнавального, естетичного, розумового, креативного розвитку дітей. В умовах дошкільного закладу неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Тому музеї в ДНЗ називають «міні-музеями». Призначення музею - патріотичне виховання дошкільнят, суть якого, з нашої точки зору, полягає в тому, щоб зростити в дитячій душі насіння любові до рідної природи, рідного краю і сім'ї, історії та культури своєї країни, до всього, що створено працею рідних і близьких людей - тих, кого звуть співвітчизниками.
Чи можна прилучати дошкільнят до музею і чи можна з його допомогою навчати маленьких дітей? Саме про це і буде йти мова в даному методичному посібнику.

Педагогами ДНЗ № 2 був вивчений та впроваджений в практику роботу з дітьми досвід роботи Росії, (Шорохова І.В., Підгірна І.Г., Прахова О.Г. ( викладачі кафедри дошкільної освіти м. Москви) , України.

^ Міні - музей у дошкільному закладі

Музей здатний збагатити внутрішній світ дитини, а музейна педагогіка сприяє цьому, враховуючи особливості дитячого віку. Знайомство дітей з музейною педагогікою повинно починатися з дошкільного віку. Не випадково естетичне виховання розглядається, як розвиток здатності розуміти, сприймати, відчувати прекрасне в навколишньому світі і мистецтві. Саме в дошкільному закладі діти отримують перші відомості про різні явища життя, вбирають повагу до свого міста, до Батьківщини, дізнаються багато нового і цікавого про їхнє минуле та сьогодення. Тому надзвичайно важливо в цей період сформувати навколо дитини розвивальне середовище, розвинути до неї естетичне ставлення; підготувати дошкільника не стільки інформаційно, скільки емоційно до сприйняття твору мистецтва.
       Стара приказка говорить: «Все нове - добре забуте старе». Дійсно, дослідниками відзначено, що часто людина і людство повертається до, здавалося б, давно залишеним положенням, в істинність яких вже перестали вірити. Проте з різних причин вони знову стають актуальними, а заблукавши, на стежках цивілізації, суспільству доводиться звертатися до досвіду предків. Знання культури власного народу, вміння зрозуміти її, бажання долучитися до її подальшого розвитку можуть стати

активною творчою діяльністю людини, якщо знайомити з рідною культурою з самого раннього дитинства, тому, що в ранньому віці діти починають цікавитися предметним світом. Їх пізнання здійснюється шляхом накопичення чуттєвих вражень від оточуючих дитини речей.
Музейна педагогіка - галузь діяльності, що забезпечує передавання культурного досвіду на основі міждисциплінарного й поліхудожнього підходу через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Музейна педагогіка розглядає музей, де виховуються почуття. Музей не «ілюструє» історію, не навчає історії! Він формує в людини особистісне емоційне ставлення до тих чи інших історичних фактів. Основний сенс існування музею – служіння людям, він надає відвідувачам можливість символічного доступу в простір культури.

О. Классова у своїй статті “Музейна педагогіка: проблеми і досягнення” зазначає: “Яскравим прикладом музейної роботи з дітьми є створення при музеї так званої “Галереї дитячого мистецтва”, метою якої є презентація виставок дитячої творчості, популяризація кращих творів юних художників, залучення дітей до образотворчого мистецтва”.

Б. Столяров запевняє, що включення музею в освітній процес сприяє формуванню психологічної та моральної підготовленості людини не тільки до життя в стрімко змінюваному світі, а й бути суб’єктом соціокультурних перетворень, що відбуваються в ньому. Таким чином, музей сприяє формуванню творчої особистості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в контекст власного життя.

Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу № 2 розділяє погляди вищезазначених науковців, педагогів, психологів і підтримує думку про те, що музей здатний збагатити враженнями від нових, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й не могли бачити в доступній їй дійсності, сприяє формуванню творчої особистості.

Упродовж останніх років педагогами ДНЗ велася поглиблена робота, яка сприяла розвитку інтелекту дошкільників. Участь у різноманітних заходах забезпечила розуміння педагогами важливості особистісно – орієнтованої моделі, що обумовлює можливість запровадження інноваційних технологій в освітньому процесі дошкільного навчального закладу.

Дуже цікаве й перспективне явище - музей у дитя­чому садку. Він інтегрований у навчально-виховний про­цес. Педагоги добре усвідомлюють, що музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює "середовище існування" дитини вже з дошкільного віку і є місцем інтелектуального відпочинку. Специ­фікою такого музею є те, що він "служить" своїм організаторам, які є і творцями, і "користувачами" створеного.

Виключно важливе місце в роботі міні-музею займають екскурсії (заняття-екскурсії). І це цілком закономірно, так як музейна експозиція та екскурсійний метод взаємопов'язані. Велику увагу приділяємо підготовці юних екскурсоводів зі старших дошкільних груп. Вони залучаються до проведення екскурсій по музею для батьків і дітей молодшого дошкільного віку.
Екскурсійна робота з дітьми вирішує такі основні завдання:

    * Виявлення творчих здібностей дітей.
    * Розширення уявлень про зміст музейної культури.
    * Розвиток початкових навичок сприйняття музейної мови.
    * Створення умов для творчого спілкування та співпраці.

Методичні форми екскурсійної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах музею досить різноманітні:


  • проведення оглядових і тематичних екскурсій, - проведення пізнавальних бесід та заходів,

  • організація виставок.

Перераховані методи реалізуються в різноманітних формах роботи з дітьми: вікторинах та загадках, шарадах та ребусах, дидактичних іграх, творчих завданнях. Методичні принципи екскурсійної роботи чітко визначаються такими важливими факторами, як розвивальна спрямованість навчання, психологічні особливості особистості й вікові особливості музейного сприйняття. Процес естетичного розвитку є складним, поступовим, він вимагає систематичного, тривалого впливу на особистість дитини. В умовах систематичної роботи і методично правильної організації педагогічного процесу не тільки можливо, але і необхідно починати навчання музейному сприйняттю з раннього віку. При цьому неоціненно велика роль музею, його величезні можливості для прилучення до світу музейних цінностей.

Наш дошкільний заклад протягом кількох років впроваджує різноманітні освітні технології. Зокрема, успішно використовуємо метод проектів. Один з наших проектів - «Міні-музеї в дошкільному закладі".


Перед собою ми поставили цілі і завдання:
   1. Реалізація напряму «Музейна педагогіка».
   2. Збагачення предметно-розвиваючого середовища ДНЗ.
   3. Збагачення виховно-освітнього простору новими формами.
   4. Формування у дошкільників уявлень про музей.
   5. Розширення кругозору дошкільнят.
   6. Розвиток пізнавальних здібностей та пізнавальної діяльності.
   7. Формування проектно-дослідницьких умінь та навичок.
   8. Формування вміння самостійно аналізувати і систематизу- вати отримані знання.
   9. Розвиток творчого та логічного мислення, уяви.
  10. Формування активної життєвої позиції.


Чому ми створили міні-музеї. Ми провели анкетування і з'ясували, що велика частина вихованців дошкільного закладу жодного разу не була в музеї. Причини різні. Багато батьків вважають, що дошкільнятам ще рано відвідувати такі установи: «Мали і нічого не зрозуміють, чого дарма час витрачати». А ще багатьом татам і мамам просто не приходить в голову ідея такої подорожі.
Як же привернути увагу батьків до музеїв? Пряма агітація тут навряд чи допоможе. Тому для початку ми вирішили створити власний «музейний комплекс», що включає міні-музеї в групових приміщеннях, студії образотворчого мистецтва, приміщенні для додаткових занять.
Звичайно, в умовах д
ошкільного закладу неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Тому ми назвали їх «міні-музеями». Частина слова «міні» у нашому випадку відображає і вік дітей, для яких вони призначені, і розміри експозиції, і певну обмеженість тематики.
Важлива особливість цих елементів розвивального середовища - участь в їх створенні дітей і батьків. Дошкільнята відчувають свою причетність до міні-музею: вони беруть участь в обговоренні його тематики, приносять з дому експонати. Діти старших груп проводять екскурсії для молодших, поповнюють їх своїми малюнками. У справжніх музеях чіпати нічого не можна, а от у міні-музеях не тільки можна, а й треба! Їх можна відвідувати кожен день, самому змінювати, переставляти експонати, брати їх в руки і розглядати. У звичайному музеї дитина - лише пасивний споглядач, а тут він - співавтор, творець експозиції. Причому не тільки він сам, але і його тато, мама, бабуся і дідусь. Кожен міні-музей - результат спілкування, спільної роботи вихователя, дітей та їх сімей.
Зміст, оформлення і призначення міні-музею обов'язково відображали специфіку віку дітей даної групи. Так, наприклад, «Музей часу» з'явився у групі інтелектуального спрямування, а для малюків раннього віку створили «Міні-музей іграшок-забав».

З метою виховання у дітей естетичних, духовно - моральних почуттів, дбайливого ставлення до предметів навколишнього світу в усіх вікових групах були зібрані найрізноманітніші експонати і оформлені виставки.


Вибір педагогами експонатів для міні - музеїв був обумовлений, перш за все, відповідно до завдань Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі», ну і, звичайно, трохи фантазії самих педагогів. Так у групах з'явилися міні-музеї: «Лабораторія народної медицини», «Хліб – всьому голова», «Наша планета Земля», «Скульптура малих форм», «Музичні інструменти», «Художники дітям». Деякі експонати об'єднані в єдиний сюжет. Так вийшли цілі макети «Космос» і «Українська оселя».
Вихованцям надана можливість дізнатися про щось нове не тільки про міні-музей своєї вікової групи, а й з екскурсією пройти і познайомитися з експонатами інших вікових груп.

У процесі створення музейного комплексу співробітникам дошкільного закладу довелося спробувати себе і в ролі дизайнерів, художників, і в ролі музеєзнавців, істориків.

Вивчаючи досвід роботи колег із Білорусії, Росії, України всю роботу ми розділити на три етапи.

Етапи створення міні - музеїв



^ 1. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

На початку роботи кожна вікова група визначали тему і назву міні-музею, розробляли його модель, вибирали місце для розміщення. Міні-музеї вийшли різними і за оформленням, і за змістом.
Кожен вихователь на педагогічній раді захищав власний підпроект, який будувався за наступною схемою: оформлення (креслення-схема), опис (обладнання, експонати), назва першої ознайомчої екскурсії, перспективи розвитку, варіанти участі у його створенні дітей і батьків.
Методична служба дитячого саду розробила критерії конкурсу на кращий міні-музей, що були обговорені з колективом після захисту проектів. Батькам було запропоновано відвідати з дітьми краєзнавчий музеї та обговорити, що таке музей, для чого він створюється, для чого його відвідують люди, і т.п.


^ 2. ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП (або етап роботи реалізації проекту)



Дорослі і діти, слідуючи своїм моделям, створювали міні-музеї в групах. На останній стадії цього етапу вихователі разом з дітьми розробляли зміст екскурсій по своєму музею, причому самі дошкільнята пропонували, що саме вони вважають за потрібне розповісти про свій міні-музей. Бажаючі ставали екскурсоводами.


^ 3. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НА КРАЩИЙ МІНІ-МУЗЕЙ
ОПИС МІНІ-МУЗЕЇВ


СХЕМА ОПИСУ ЕКСПОНАТІВ
1. Малюнок експоната.
2. Назва. (Вказуються наукові, побутові, народні назви. Можна підкреслити, чому саме так називається.)
3. Де зібрано. (Вказується місце збору, його особливості, середовище.)
4. Ким зібраний. (Можна виділити сімейні експонати, вказавши не тільки прізвище родини, а й імена дорослих і дітей.)
5. Коротка інформація про експонат. (Де зустрічається, чому має таку назву, особливості).
6. Напрями діяльності пошуку інформації, експонатів для міні-музею.

7. Додаткова література:
(Перераховується література, в якій можуть підчерпнути додаткові відомості педагоги; література для дітей, в якій описується цей об'єкт, енциклопедії, довідники, в яких є ілюстрації з його зображенням і з зображенням місць його проживання і пов'язаних з ним об'єктів).

^ Міні – музей « Світ часу».

Група дітей інтелектуального спрямування відзначається надмірною допитливістю та розвитком інтелекту. Згідно вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» логіко – математичні поняття формуються через всі сфери життєдіяльності. Тому зацікавленість дітей з даного розвитку підказала створення в групі «Міні – музею часу». Саме зробити цей світ зрозумілим і цікавим для кожної дитини і було завданням даного проекту. Назва проекту обговорювалася з дітьми, батьками. Були зібрані експонати для музею: різні види годинників і календарів.

В міні – музеї «Часу» дозволяється змінювати, переставляти експонати, брати в руки, розглядати. У звичайному музеї дитина - лише пасивний споглядач, а тут він співавтор, творець експозиції. Причому не тільки він сам, але і його сім'я.
В результаті такої спільної діяльності до презентації проекту були створені: книжки «Загадки і прислів'я про тимчасові поняттях», «12 місяців на рік», «Вірші», спільна творчість (казки, оповідання, вірші, кросворди); фотоальбоми «Мій день», «Моя улюблена пора року»; дидактичні ігри: «Еволюція годин», «Що спочатку, що потім», «Пори року»; виготовлені макети годинника.
Експонати міні-музею використовуються для проведення різних занять з розвитку мовлення, формування елементарних математичних уявлень, уяви, інтелекту, емоційної сфери дитини.
Міні-музеї «Світ часу» гармонійно з'єднався з інтер'єром групи. Експонати розташовуються на поличці в ігровій шафі. Вони постійно доповнюються. Тут же розміщуються дитячі роботи, виконані спільно з дорослими.
Завдяки проекту, ми мали можливість «занурення» дітей в інформативне, нове для них, предметне середовище. 

^ Міні-музей «Іграшки-розваги»
Діти раннього віку характеризуються найбільшим інтересом до чарівного світу іграшок.
Тому в першій молодшій групі створений міні – музей «Іграшок – розваг».
На стіні, в доступному для малят ігровому куточку, на спеціально створеному стенді оригінальної форми, розміщено багато різних іграшок, які мають власну історію та форму.
Тут зібрані експонати, що привертають увагу саме малюків: великі, яскраві, звучні, розвиваючі іграшки (ляльки, машинки, фігурки тварин і невідомих науці істот). Експонати вміють говорити, робити різні звуки, рухатися, співати. Деякі з них заводні, інші ж «включаються» простим натисненням в потрібному місці.
Треба сказати, що вихователі, батьки і всі відвідувачі групи завжди просять дозволу натиснути на кнопочки, посмикати за мотузки, і роблять це з великим задоволенням, з непідробним інтересом спостерігаючи за рухом іграшок.
Основне призначення міні-музею - розвиваюче: малюки вчаться грати зі складними іграшками, розвиваються моторика пальців, сенсорика, звуконаслідування. Вони придумують свої назви експонатів, вчаться складати коротенькі розповіді про них, знайомляться зі словом «музей». Екскурсії тут проходять в особливій формі: вихователь спочатку пропонує малюкам виконати якусь дію, а потім дає необхідні пояснення. Наприклад, спочатку (методом проб і помилок) вибираються іграшки, які можуть пищати, потім ті, які розмовляють, і т.п.


^ Міні – музей « Хліб – всьому голова»

Діти молодшого віку проявляють допитливість до всього оточуючого, що знаходиться навколо них. Багато запитань виникає: Чому? Навіщо? Як?

Створення міні – музею хліба допоміг вихователям заповнити допитливий простір малят знаннями про хліб. Діти дізналися про те, який шлях проходить зерно, перш ніж потрапити у вигляді хліба на стіл. В колекції музею знаходиться різновид круп, борошна.

Яскравість експонатів ( колоскі, коровай) привертають увагу присутніх.

Основне призначення музею – розширити знання дітей про хліб – основу життя й основний продукт нашого столу, ознайомитися з властивостями, ознаками та історією зерна, дати можливість дітям діяти з тістом, створювати з нього незвичні вироби. За допомогою такої форми роботи в дітей розвивається фантазія, творчість, креативність, розширюється пізнавальний розвиток.

Вихователі, батьки творчо підійшли до створення міні – музею. Він займає невеликий простір та відкритий постійно.




^ Міні–музей «Рослинки- здоровинки»


Педагоги середньої групи поглиблено працюють над проблемою використання народної медицини в житті людей. В групі працює гурток « Лабораторія народної медицини». Як наслідок всієї роботи , з’явився міні – музей лікарських рослин.

Зміст експонатів складає різновид лікарських рослин, які естетично оформлені у вигляді чудо – мішечків з мішковини.

Вони розташовані на такій висоті, що до них може підійти будь-яка дитина (часто діти хочуть погладити, понюхати ці експонати). Люблять дошкільнята нюхати ялівець, лаванду, полинь, які прикріплені до іншої стіни у вигляді засушеного снопика. (Ці лікарські рослини довго зберігають неповторний і корисний аромат.)
Аромат трав дозволяє насолоджуватись повітрям, релаксувати.

Тут же розміщений фітобар для оздоровлення та відпочинку. Під час проведення гурткової роботи, занять пізнавального хварактеру, вихователь проводить чаювання з настоїв трави ехінацеї для підняття імунітету малят.

Вихователі підібрали матеріал, яких характеризує кожну лікарську рослину нашого краю. Весь матеріал для міні – музею діти зібрали разом з вихователями, батьками.


^ Міні – музей «Дарунки щедрої матінки Землі»


Вихователі старшого дошкільного віку тривалий час працюють з дітьми над створенням та реалізацією екологічних проектів.

З циєю метою в осередку природи старшої групи розміщені експонати міні – музею «Дарунки щедрої матінки Землі». Наповнюваність міні – музею складається із географічної мапи України, глобуса та зібраних експонатів порід земної кулі, макету « Шари порід грунту».

Знайомство з будовою грунту, різноманітністю порід земної кулі, розширює кругозір дітей, надає можливість орієнтуватися у висновках під час пошуково – дослідницької діяльності. Дані експонати надають змогу дітям побачити кожен шар землі та розповісти про його користь для рослинного та тваринного світу.

У міні-музеї представлені незвичайні, породи земної кулі: ракушняк, сіль, корисні копалини, торф і т. д. Всьго порід - 20 екземплярів.

    Тут можна познайомитися з явищами неживої природи, дізнатися про їх особливості, ознаки та стан.








Міні – музей « Музичні інструменти».

Міні – музей « Музичні інструменти» розташовується в приміщенні « Міні – музею української хатини», створений під керівництвом музичного керівника.
Основна ідея - показати, якими різними бувають музичні інструменти, познайомити дітей з їхньою історією. Протягом певного часу педагоги, батьки, діти зібрали цікаві матеріали для музею. На сьогодні ми маємо старовинні музичні інструменти та сучасні: баян, акордеон, гармошка, бубен, трикутник, дерев’яні ложкі, шумові тарілки, рубель, сопілка, тріскачки, свистульки та інші.


Кожен музичний інструмент використовується як демонстраційний матеріал при слуханні музичних творів у виконанні виконанні симфонічного оркестру або конкретного інструменту, при знайомстві з інструментом, його будовою, історією.

При розгляданні музичних інструментів звертається увага на форму, матеріал, на що схожий. Діти розглядають ілюстрації з його зображенням, слухають звучання, а також придумують казку про даний музичний інструмент. Після кожної екскурсії діти мають можливість самостійно розглянути кожний музичний інструмент, задати питання педагогу. Для дітей відвідування музею справжнє свято. Вони з нетерпінням чекають нових зустрічей з музичними інструментами, їх звучаннями, тому, що деякі діти цю зустріч мають тільки у стінах дошкільного закладу.

Коли діти вже мають певні знання про кожен музичний інструмент, вони проводять самостійно екскурсію для дітей молодших груп у ролі екскурсоводів.

Експонати музичних інструментів використовуються на різних заняттях, музичному гуртку. Кожен експонат може підказати тему для цікавої розмови, що допомагає розвивати мову дітей, уяву, фантазію, інтелектуальні здібності, емоційну сферу, бережливе відношення до речей.

Міні – музей дитячих музичних інструментів став частиною предметно – розвивального середовища і допомагає реалізувати художньо – естетичний напрямок у вихованні дитини.


^ Міні – музей « Українська оселя»


Українська хата – це колискова нашого народу.

Завдання педагогів ДНЗ № 2 - дати дітям уявлення про українське житло, про складові українського інтер’єру.

Знайомство дітей з історією, культурою українського народу, з народними промислами, з побутом українців в різний час, виховання патріотизму – мета створення міні – музею.

Вивчаючи історію українського народу, педагоги творчо підійшли до створення української оселі. Музей займає окрему кімнату і відкритий постійно.

Центральним експонатом є українська піч, яка розмальована петриківським розписом. Біля печі стоять горнятка, рогачі. Неподалік – піл з вишитим простирадлом та подушками.

Вздовж чільної і причілкової стіни розміщуються лави на фігурних стояках. Вони сходяться у покуті, де стоїть накритий білою скатертиною стіл з хлібиною та сільничкою.

На покуті – божниця. Вона прикрашена українськими рушниками, де квіти та « дерево життя» символізують щасливе життя.

Мисник, лави мають різьбленний дорогий вигляд. У миснику знаходиться український гончарний посуд. Глиняті тарілки розмальовані опішнянським та петриківським розписом. На підлозі самоткані половики. В хаті є прялка, рубель та качалка для повного догляду за українським одягом.

На базі міні-музею проводилася експрес-виставка «Сімейні реліквії», для якої батьки принесли різні фарфорові сервізи, фігурки, декоративні тарілки та інші старовинні речі, пов'язані з історією сімей.


    Важлива особливість міні-музею «Українська оселя» - проведення екскурсій у вигляді занять. Знаходячись у світлиці, діти почувають себе зачарованими історією минулого, з великим зацікавленням та бережливістю розглядають експонати, занурюються в легенди. А далі – виступають самі у ролі екскурсовода для малят.

У звичайному музеї дитина - лише пасивний споглядач, а тут він співавтор, творець композиції. Причому не тільки він сам, але і його мама, тато, бабуся і дідусь. Кожен міні-музей - результат спілкування, спільної роботи вихователя, дітей та їх сімей.

У своїй роботі педагоги відмовилися від практики орієнтації на пасивного глядача і дотримуємося принципу інтерактивності. У музеї відтворений затишок української хати (не з «музейної» атмосферою, а з можливістю введення дитини в особливий світ шляхом дієвого пізнання). Пізнання здійснюється шляхом накопичення чуттєвих вражень від оточуючих дитини речей.
Суттєвою особливістю дитячого сприйняття є те, що діти краще засвоюють матеріал через дотик. Необхідним етапом розвитку дитини виступає маніпулювання предметами, так як дотик доповнює і збагачує зорову інформацію. І треба бачити очі наших сучасних, невгамовних малюків, коли вони самі, своїми руками ліплять вареники, беруть їх дерев’яними ложками. Невимовне захоплення викликає у дітей справжнє горнятко, вийняте з печі на рогачу, і пробується молочко з цього глечика. Неможливо на вербальному рівні пояснити значення давно вживаних слів, таких як прялка, діжка, рогач, кочерга, ступа, коромисло і т.д. Тільки побачені на власні очі, обіграні в процесі гри, ці речі стають знайомими, впізнаваними. І ніколи бутафорські предмети не донесуть цього сенсу, не доставлять такого захоплення дітям, не осягнуть вони значення старовини, що так важливо зрозуміти. Сприйняття музейної інформації вимагає великого розумового і фізичного напруження. Порівняльна слабкість довільної уваги, швидка стомлюваність заважає дитині довго стояти біля музейної вітрини.
Досвід показує, що найбільш вдалі й цікаві для дітей заняття, які будуються як багатовидові, інтегровані, включають

у себе:
- Розповідь педагога;

- Демонстрацію музейного предмета з допоміжного фонду (слайдів, репродукцій, фотографій, музичного супроводу);
- Обігравання обрядів і традицій свят;
- Продуктивні види діяльності (розпис, ліплення, аплікація).
Під час продуктивної діяльності діти закріплюють засвоєний матеріал (ліплять українську іграшку, розмальовують посуд опішнянським та петриківським розписом ). Особистий досвід спілкування з предметом, наприклад, прялкою, рублем, качалкою, діти емоційно легко входять до ритму народного життя, запам'ятовують відомості та властивості предметів побуту, призначення, історичні та культурні зв'язки. Користь і краса, яскраво і образно виражені в предметах народних умільців, стають близькі і зрозумілі дитячому сприйняттю. Живучи в цьому середовищі і обігруючи ситуації, діти осягають закони життя в суспільстві, систему людських цінностей, устрій світу. По - новому зрозумілим і цікавим стає для них зміст багатьох народних казок, билин, де предмет часто грає ключову роль (килим - літак, скатертина - самобранка, шапка-невидимка).
                До кінця дошкільного дитинства діти опановують основи музейної культури: вони вміють слухати, стають більш природними і розкутими у діалогах, чудово спілкуються.
               Вони отримують основи знань про декоративно – прикладне мистецтво, які дозволяють їм орієнтуватися як у їх видовому різноманітті, так і в історії їх виникнення. Виявити рівень отриманих знань дозволяє проведення педагогічної діагностики.
        Таким чином, курс музейної педагогіки, що реалізовується в дошкільному закладі, розширює соціалізацію дітей, готує дошкільнят до відвідування музеїв будь-якого профілю.

         ^ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НА КРАЩИЙ МІНІ-МУЗЕЙ


На цьому етапі дошкільнята самі проводили для дітей з інших груп і батьків ознайомлювальні екскурсії. Для кожного міні-музею вихователі склали візитки, в яких містилося короткий опис експозиції і запрошення відвідати її. Відзначалися оригінальність оформлення та викладення матеріалу. Вимоги конкурсу були оголошені на самому початку роботи. Оцінювалися перш за все оформлення, зміст і оригінальність тематики та експонатів. Була розроблена карта члена журі, яка прискорила узагальнення результатів. Такі карти були заздалегідь надруковані і роздані кожному члену журі, до складу якого увійшли керівники дошкільного закладу і батьки. Члени журі заздалегідь обговорили критерії оцінки, порівняли своє розуміння цих критеріїв і після знайомства з експозиціями заповнили «Карти оцінки». Необхідні характеристики оцінювалися за п'ятибальною системою (кожна - максимум 5 балів). Особливо оригінальні експозиції можна було додатково відзначити знаком «плюс», а свої сумніви з приводу оцінки виразити у вигляді знака «мінус». Ці доповнення обліковувалися на заключному етапі підрахунків. Наприклад, якщо дві групи набирали однакову кількість балів, журі звертало увагу на наявність додаткових відміток. Крім того, деякі міні-музеї були відзначені за окремими «номінаціями» - за оригінальність оформлення, активну участь батьків
і т.п. При узагальненні матеріалів спочатку підсумовувалися дані по кожній характеристиці, потім підраховувалася сума балів за всіма критеріями для кожного міні-музею. Таким чином, в карті кожного члена журі виводилася загальна оцінка для кожного міні-музею. І, нарешті, для визначення переможців підсумовувалися бали всіх членів журі з даного міні-музею. За результатами підрахунків складався «рейтинг» міні-музеїв. Переможцями, відповідно, стали ті, хто набрав найбільшу кількість балів за всіма критеріями у більшості членів журі.

^ ЗНАЧЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ МІНІ-МУЗЕЇВ

Міні-музеї в групах дозволили вихователям зробити слово «музей» звичним і привабливим для дітей. Експонати використовуються для проведення різних занять, для розвитку мовлення, уяви, інтелекту, емоційної сфери дитини. Будь-який предмет міні-музею може підказати тему для цікавої розмови.

На базі міні-музеїв організовувалися короткочасні (часто одноденні) виставки, які ми назвали «експрес-виставками». Великий інтерес у дорослих і дітей викликала експозиція «Сімейні реліквії». Її основу склали різні предмети, що відображають історію різних сімей, причому участь в її створенні взяли не тільки батьки, а й самі вихователі. Наприклад, серед експонатів виявилося багато старовинного фарфору. З'ясувалося, що серед прабабусь і прадідусів було багато відомих прізвищ, діти і дорослі розповідали про своїх предків.

Дошкільнята різних груп знайомилися з міні-музеями своїх «колег». При цьому в середніх, старших групах екскурсії проводили самі діти, а в молодших про все розповідали вихователі, хоча і малюки намагалися в міру своїх можливостей звернути увагу відвідувачів на ті чи інші предмети.


Реалізацією музейної педагогіки є:

  • наявність освітнього простору ДНЗ (предметно-розвивальне середовище: музейні предмети, предмети побуту, міні-музеї в групах, аудіовізуальні засоби у вигляді презентацій; освоєння змісту дошкільної освіти через спеціально організовані заняття);

  • відповідний рівень професійної компетентності педагогів щодо організації й проведення історико-географічної діяльності;

  • культурно-просвітницька робота серед батьків.

Головне, ми досягли своєї мети: як під час створення міні-музеїв, так і після цього багато батьків відвідували з дітьми «справжні» музеї, про що дошкільнята потім із задоволенням розповідали один одному і вихователям. Міні-музеї стали невід'ємною частиною розвиваючої предметного середовища нашого дошкільного закладу..



Висновок

Один з найавторитетніших дослідників дитячого дошкільного віку А. В. Запорожець показав, що центральними досягненнями психічного розвитку в цьому періоді слід вважати подібні форми пізнання та соціальні емоції. Так ось, музейна форма подання матеріалу безпосередньо сприяє саме образним пізнання, а вже соціальні емоції - питання утримання музейних експозицій.

Вся ця робота не проста і трудомістка, але все окупається, коли бачиш наших дітей - їх розвиненість, але без зазнайства; їх активність, але без хамства; їх вміння жити в колективі і, за великим рахунком, прояв їхньої любові до своєї Батьківщини.

Робота зі створення міні-музеїв згуртовує колектив вихователів, батьків, дітей. Батьки починають цікавитися педагогічним процесом, задають питання, пропонують допомогу. Зіставивши педагогічні спостереження від спілкування з дітьми, батьками, ми переконалися в тому, що внаслідок поліпшення партнерських відносин з батьками спостерігається зростання духовно-морального виховання дітей, що підтверджує проведений нами моніторинг.
Створення навіть маленької експозиції задіює різно­манітні форми роботи не тільки з педагогічним колекти­вом і вихованцями, а й із сім'ями дітей.





^ Цікаві факти


• Найбільшим музеєм світу вважається паризький Лувр. Його виставкова площа понад 60 тисяч квадратних метрів. Щоб оглянути всі його експонати, знадобиться більше двох тижнів.


• Самий маленький музей світу перебуває в Литві, в селі Біетай. Називається він «Баубліс» та розміщується в дуплі старого дуба діаметром два метри. Створений музей в 1812 році литовським письменником Діонізасом Пошкой. У числі експонатів музею - кістки мамонта, стародавню зброю, лицарські панцирі, колекція старовинних монет і навіть бібліотека з 200 книг.


• Самий старий музей світу - це Британський музей в Лондоні, заснований за заповітом сера Ханса Слоуна в 1753 році. Тут представлені скарби римської, єгипетської та азіатської культур, багата колекція європейських художніх полотен.


• Музей Миші створили мешканці м. Мишкіна Ярославської області. Це змінило маршрути туристичних теплоходів, і музей став відвідуваним. Жителі надихнулися новою ідеєю і створили музеї валянка, льону, старовинної техніки, російського побуту. Тепер м. Мишкін внесений до списку основних туристичних маршрутів.
Серед найбільш незвичайних музеїв можна назвати:
• Музей шкільних покарань – Уругвай.
• Музей дитинства (з відділом дитячих покарань) - Великобританія.
• Музей брехні - Німеччина, Крітіц.
• Музей шарлатанства - США, Сент-Луїс.
• Музей шпаргалок - Болгарія, Софія.
• Музей - забобонів, Углич, Ярославська область.
• Музей ангелів - м. Кондопога, Карелія.


^ Список науково-літературних джерел

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі».

  2. Караманов О.В. “Педагогічний марафон” як форма ефективної організації взаємодії з учнями у музейному просторі / О.В. Караманов, І.В. Ласкій // Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі : збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. – Випуск 11. – Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2009. – С. 553–558.

  3. Коваль М. Об изучении “обратной связи” / М. Коваль // Советский музей. – 1988. – N 1. – С. 54–56.

  4. Крутій К.Л. Концепція та методичні засади програми “Дитина в дошкільні роки” / К.Л. Крутій. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2000. – 230 с.

  5. Малюшова Н. Здравствуй, музей / Н. Малюшова // Дошкольное воспитание. – 2009. – N 11. – С. 37–38.

  6. Нагорский Н.В. Музейная педагогика и музейно-педагогическое пространство / Н.В. Нагорский // Педагогика. – 2005. – N 5. – С. 3–12.

  7. Чумалова Т. Основные принципы музейной педагогики / Т. Чумалова // Дошкольное воспитание. – 2008. – N 3. – С. 58–63.

  8. http://www.artmuseum.kr.ua

  9. http://www.obrazpress.ru



Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconУправління освіти Прилуцької міської ради науково-методичний центр Впроваджуємо Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» робота творчої групи педагогів днз №2 з проблеми
Днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю Прилуцької міської ради Чернігівської області Половецька Світлана Олександрівна

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconМ. І. Пирогова загальна патологія начально-методичний посібник з патофізіології для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету вінниця 2012 Навчально-методичний посібник
...

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconДепартамент освіти Вінницької міської ради Міський методичний кабінет Заклад: «вінницький міський палац дітей та юнацтва імені Лялі Ратушної» навчально-методичний посібник жук віталій Валентинович
Розвиток витривалості у плаванні: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: вмпдю, 2013. – 44 с

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconНавчально-методичний посібник з патофізіології для студентів ІІІ курсу
Навчально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №1 від 30. 08. 11р),...

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconНавчально-методичний посібник з патофізіології для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету
Навчально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №1 від 30. 08. 11р),...

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconКонкурсу «Кращий навчально-методичний посібник 2013» у рамках акції «Ярмарок фахових сподівань»
Провести міський конкурс «Навчально-методичний посібник 2013» в період з 25. 01. 13 по 15. 05. 13 р

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconКонкурсу «Кращий навчально-методичний посібник 2014» у рамках акції «Ярмарок фахових сподівань»
Провести міський конкурс «Навчально-методичний посібник 2014» в період з 16. 12. 13 по 14. 05. 14 р

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconКонкурс на кращі навчальні програми, посібники, методичні розробки з предметно технічного профілю серед педагогів позашкільних навчальних закладів області
Представлені методичні роботи розкривають сучасні підходи до організації навчально – виховного процесу, містять кращий досвід педагогічних...

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconНавчально-методичний посібник для студентів медичного факультету Модуль 1: Загальна фізіологія
Фізіологія // Навчально-методичний посібник для студентів медичного факультету. Модуль 1: Загальна фізіологія / В. М. Мороз, Н. В....

Навчально – методичний посібник м. Прилуки Досвід роботи днз №2 санаторного типу туберкульозного профілю iconНавчально-методичний посібник для вчителів історії Вінниця 2011 Укладач М. В. Коннова
Укладач М. В. Коннова – Педагогічна майстерність вчителя у роботі з поняттями громадянської освіти на уроках історії. Навчально-методичний...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи