Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) icon

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.)

Реклама:



НазваПоложення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.)
Сторінка1/3
Дата конвертації27.03.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипПоложення
джерело
  1   2   3

ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ ОБЛАСТІ


Психологічна служба системи освіти Полтавщини: учора, сьогодні, завтра


Катерина Муліка, завідувач центру практичної психології і соціальної роботи ПОІППО


27 квітня 1989 p. Державний Комітет СРСР з народної освіти видав за № 16 інструктивний лист «Про введення посади психолога в закладах народної осві­ти». У загальноосвітніх навчальних закладах активно почали вводитись посади психологів. Цьому процесу також сприяло прийняття Тимчасового положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.).

З цього часу почали з’являтися «перші ластівки»: практичні психологи в на­вчальних закладах на Полтавщині, більшість із них і сьогодні щоденно приходить на допомогу особистості, використовує багатий досвід і професійні знання в по­доланні конфліктів, життєвих труднощів, допомагає розкрити здібності, усвідо­мити життєві потреби, пріоритети, цілі.

^ ІЗ СПОГАДІВ ПІОНЕРІВ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ПОЛТАВЩИНИ


Лантух Лариса Іванівна, практичний психолог, психолог-методист приватного садок-школи Оксани Данько

Лантух Лариса Іванівна, практичний психолог, психолог-методист приватного садка-школи Оксани Данько

З 1990 року Полтавська середня школа № 38, Полтавська середня школа № 30, Полтавський міський відділ освіти вводять посаду «психолог», де працювала Лариса Іванівна Лантух – фахівець з великої літери. Важко перелічити навчальні заклади, курси, які закінчувала Лариса Іванівна, постійно вдосконалюючи свою фахову майстерність, на практиці довівши необхідність психолога в закладі осві­ти. «Людина Велична, Гарна і Вічна, – так згадує Ларису Іванівну Богдана Павлівна Войтович (м. Комсомольськ, ММК), – гарна мудрістю, справами, помислами, ві­чна у своїх учнях і послідовниках. Ще тоді, дев’ять років тому, Лариса Іванівна наголошувала на важливості здоров’я душі дитини, виховання людяності в до­шкільнят а сьогодні завдання

догляду за душею дитини ставить перед нами, пе­дагогами, і Базова програма «я у Світі».






Наріжна Валентина Анатоліївна, завідувачка Кременчуцьким районним центром практичної психології і соціальної роботи

Наріжна Валентина Анатоліївна, завідувачка Кременчуцьким районним центром практичної психології і соціальної роботи.

Уже вісімнадцять років минуло, а все ніби вчора, закінчила Харківський педагогічний інститут ім. Г.С.Сковороди. Наша студентська група, я вам скажу, була ще та! І педагоги, і юристи, ще й полковники з підполковниками – кафедра педагогіки і психології Харківського військового університету у повному складі (всі після Московської військово-політичної академії бажали стати ще й психологами). Для такого складу студентів і викладацький склад був особливим. Наші інститутські викладачі на випускному призналися, що інколи боялися вчити нас. А серед них були і теперішні професори Лушин, Гришин – автори перших збірників по психодіагностиці, а зараз признані корифеї в тренінговій діяльності, Землянська, яку всі

любовно називали «бабушка», маючи на увазі не вік цієї молодої жінки, а заслуги в галузі математичної статистики та психологічної експертизи і улюблений наймолодший професор Марат Амірович Кузнецов, який викладав курс «Трудный подросток» та «Основи шкільної психодіагностики». А чого варті щотижневі заняття у навчально-дослідницькому інституті психіатрії, на які нас водили, бо хворі діти заслуговують на особливе високопрофесійне відношення.

Швидко промайнув час навчання і так же швидко відбулось призначення на посаду керівника психологічної служби району (таку посаду мені придумав начальник відділу освіти) 29 серпня 1993 року. Стало нас з Чикун Людмилою Миколаївною (практичним психологом Піщанської на той час школи, а зараз гімназії) аж двоє на весь район. Разом вчилися, проживали в одній кімнаті в гуртожитку, разом приступили до роботи. І разом пішли по митарствам, бо нормативно – правова база відсутня, зразки документації відсутні, обласний центр відсутній та і в найближчому місті Кременчуці центр ще не було організовано.

Тоді з благословіння начальника відділу освіти Ситюка Олександра Володимировича (бо саме за його ініціативою створювалась психологічна служба) зібралися ми з Любов Ярославівною Кухаренко – два представники психологічної служби Кременчуцького району і міста Кременчука (і сьогодні Любов Ярославівна, один з найдосвідченіших психологів міста Кременчука, працює практичним психологом у ліцеї №4) ходоками у Київ шукати у Міністерстві освіти начальство. В приміщенні Міністерства кабінет Віталія Григоровича Панка тільки ремонтувався і ще не функціонував. Тож нас послали в інститут психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, там його пошукати. Не знайшли ми керівника, бо виїхав наш головний начальник у відрядження. Тож повернулись ми ні з чим.

Ми були недосвідченими, у нас не було інструментарію, нас не завжди розуміли у школах, тож потребували спілкування у середовищі собі подібних. Намагалися об’єднати всіх психологів у організацію, де б могли ділитися знаннями, думками, інструментарієм чи просто теплом і розумінням, яка про функціонувала 4 роки. Зараз це зареєстрована відповідним чином Кременчуцька регіональна організація психологів, психіатрів і наркологів зі своїм правлінням. Ця організація проводить науково-практичні конференції, консультації, виходять статті у місцевій пресі і навіть психологічні характеристики на минулих виборах на посаду мера складали.

Стали ми самі створювати свій діагностично-корекційний комплекс та розбудовувати психологічну службу району, яка на даний момент охоплює всі загальноосвітні навчальні заклади і має стовідсоткове забезпечення і практичними психологами і соціальними педагогами та вважається однією з кращих в області. І смішно було, і доходило до сліз від безвиході, але ми були в найкращих умовах, як висловився мій наступний начальник відділу освіти Камський Василь Петрович: «Вам же ніхто не заважає». Тож поле для творчості було безмежне, на початку цього поля красива арка і лопата, а попереду безкрає море ріллі. Копай, копай і ще раз копай. Самі придумали форму плану і звіту, самі почали створювати корекційні програми та накопичувати інструментарій.

У районній адміністрації відразу позаписували у всі комісії, ради, штаби. Було дуже дивно, що до молодого спеціаліста прислухаються, враховують рекомендації та питають поради. Дуже приємно було і те, що у психологічної служби в нашому районі завжди був особливий статус – розумних, творчих і трохи схиблених на роботі людей.

Наталія Федорова, практичний

психолог Гадяцької гімназії

Наталія Федорова практичний психолог Гадяцької гімназії

1989 рік. Міністерство освіти і науки України надсилало документи про вве­дення посади психолога, його посадові обов’язки. Ми уважно вивчали їх. У пер­ший рік роботи психологом долучилася до педагогічного колективу, знайшла серед нього однодумців, познайомилася з учнями, на той час Гадяцька середня школа їх налічувала 1200, зараз – трохи більше 500.

У перші роки найвдалішим у моїй роботі було психологічне консультування а після виступів на заняттях «батьківського університету» активно розгорнулася робота з батьками. Згодом я організувала в школі «Службу довіри».

Згадується перше методичне об’єднання психологів області під керівництвом Лариси

Іванівни Лантух. Нас тоді було сім чоловік. З того часу пройшло 20 років….

Марія Рябоконь, практичний психолог НВК «Первоцвіт» м. Гадяч.

Починалося все з малого. Особисто для мене це був похід у незвідане. адже не було ні відповідної літератури, ні регулюючих документів районного психолога. Планували роботу «навпомацки». Необхідно було бути великим оптимістом, щоб рухатися вперед.

В перші роки перебування на посаді практичного психолога, доки проходило моє становлення як фахівця, я чітко розуміла, що ніхто, окрім мене самої, не допоможе мені пов’язати теорію з практикою. Це повинна зробити я сама, виходячи із власних знань, досвіду, який набувався з педагогічної інтуїції. І ще зрозуміла один момент – не зможу працювати практичним психологом, якщо в основу своєї діяльності не покладу самоосвіту, цілеспрямовану роботу, направлену на саморозвиток і самовдосконалення.





Марія Рябоконь, практичний психолог Гадяцькго навчально-виховного комплексу «Первоцвіт»

Любов Кухаренко, практичний психолог, психолог-методист Кременчуцького ліцею № 4

Любов Кухаренко, практичний психолог, психолог-методист Кременчуцького ліцею № 4.

У Кременчуцькому ліцеї № 4 посада психолога була введена в 1991 році у зв’язку з отриманням школою статусу закладу нового типу.

Першу курсову підготовку отримала в Москві у Всесоюзному інституті пе­репідготовки й підвищення кваліфікації науково-педагогічних і керівних ка­дрів народної освіти АПН СРСР. Мала насолоду від слухання лекцій, виконання практичних робіт під керівництвом відомих учених-психологів І. Дубровіної, Є. Борисової, С. Забрамної …

Понад 10 років працюю з юними психологами, членами Малої академії наук. З 1995 року під моїм керівництвом 36 молодих науковців захистили свої досліджен­ня. З них 15 стали призерами обласних, а 2 – Всеукраїнських конкурсів-захистів наукових робіт у секції «Психологія».









Наталія Лапіна, практичний психолог Кременчуцької ЗОШ № 8, письмен­ниця


Наталія Лапіна, практичний психолог Кременчуцької ЗОШ № 8, письмен­ниця.

Це були дивовижні часи! Половина моїх знайомих лякалася самого цього слова – «психолог». Друга половина сміялася, почувши його…Більшість шкільних психологів були «переучками» з педагогів: хто закінчив спецфакультет за дев’ять місяців, хто – курси за два. На рідкісних птахів, що мали «базову» освіту, дивилися із заздрісною повагою.

За щастя займатися улюбленою справою платили скороченням до вісімнадця­ти днів літньої відпустки та втратою зароблених учительською працею надбавок і категорій. Навіть зразків ведення документації ще не було. Писали, хто що надумає…




Мій перший кабінет психолога затишно розташувався в колишньому туалеті. Білі дитячі шафки, що дісталися від групи продовженого дня, дивним чином на­гадували лікарняні. Замість вікна – стіна із прозорих цеглин. Між бузковими ква­дратиками кахлів завжди було, м’яко кажучи, прохолодно але колеги заздрили: «ти маєш власний кабінет! Великий! З меблями!»

І я гордо виходила з того кабінету та йшла до людей – педагогів, учнів, батьків. а вони не знали, чого ж від мене чекати, – і боязко сторонилися. але я була озбро­єна, у мене за плечима був міцний тил – щойно закінчене навчання в Харківському педінституті імені Г. Сковороди. Досі дивуюся: як невелика купка викладачів встигла за такий короткий термін так багато дати нам?

Крім теорії, цілу валізу тестових методик, досвід проведення тренінгів і найцінніше – досвід спілкування з нестандартними творчими людьми.



Лариса Живолуп, практичний психолог Кременчуцької ЗОШ № 10, психолог-методист відмінник освіти України


Лариса Живолуп, практичний психолог Кременчуцької ЗОШ № 10, психолог-методист, відмінник освіти України.

У 1991 році в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки отримала диплом за спеціальністю «Практична психологія» із присвоєною квалі­фікацією «Психолог-практик». Пишаюся тим, що головою екзаменаційної комісії в мене був О. В. Киричук, доктор педагогічних наук, директор Інституту психоло­гії імені Г. С. Костюка.

Це був лише другий випуск дипломованих практичних психологів у Західній Україні. На посаді шкільного психолога почала працювати першою в найбільшій та передовій школі міста. через брак на той час спеціалістів у галузі психології мала можливість набути досвіду, співпрацюючи з медичними установами, орга­нами МВС, прокуратури, РаГСу.

У листопаді 1991 року була учасником І Всеукраїнської конференції з практич­ної психології, де відбулося знайомство з В. Г. Панком, директором Українського центру практичної психології та соціальної роботи. Його слова: «Як ви працюєте, так директор і педагоги ставитимуться до психологічної служби», – назавжди ста­ли моїм професійним кредо.


Валентина Гостік практичний психолог Машівської спеціалізованої ЗОШ І–ІІІ ст. 1992–2006 рр.

Прийшла працювати психологом Машівської середньої школи в липні 1992 року.

Здається, найбільш актуальним у роботі з педагогічним колективом було вдо­сконалення стилю професійно-педагогічного спілкування, комунікативних умінь, відтворення творчого самопочуття педагога в процесі спілкування. Багато хто із психологів того часу не сприймав теорію американського психолога Джеральда Джампольскі, який пропонував «змінивши систему поглядів на оточуючий світ і на себе, переорієнтувати власну психіку».




Валентина Гостік, практичний психолог Машівської спеціалізованої ЗОШ І–ІІІ ст. 1992–2006 рр.



Його 17 уроків-рекомендацій із теми «Как обрести внутреннее равновесие и оздоровить свои отношения с окружающими» були, практично, як знахідка для мене. Вони сприяли вдосконаленню себе та допо­магали в роботі з людьми, які того потребували.

У роботі з молодшими школярами робила наголос на навчанні мислити, а саме на розвитку аналітико-синтетичного мислення. Користувалася саморобним дидактичним матеріалом для дітей із про­блемами в навчанні, роблячи перші кроки в корекційних групах. З часом з’явилися професійні напрацювання, певна база психодіагностичних і психокорекційних ма­теріалів. Робота стала значно ефективнішою. Упевненість у своїй роботі з’явилася після проходження в м. Києві курсу навчання «Методики шкільної психодіаг­ностики та соціально-психологічного тренінгу» в червні 1993 року при науково-дослідному інституті психології України та курсів при Інституті психології академії педагогічних наук України у 1992 році, де одержала теоретичну і практичну підго­товку щодо застосування «Інтелектуальної шкали Векслера для дітей».

Усім, хто працює на психологічній ниві, бажаю одного: «Пізнавайте самих себе!»

Леся Володимирівна Сирота, завідувачка центру психологічної служби Кременчуцького міського науково-методичного центру, практичний психолог-методист.

Для мене все розпочиналося з приходом у ЗОШ № 3 м. Кременчука у 1991 році нового директора – Самодріна Анатолія Петровича. На той час за плечима вже було 7 років педагогічного стажу на посаді вчителя математики і перший випуск мого першого улюбленого класу. І раптом пропозиція поїхати на навчання до міста Харкова, звідки якраз повернувся новопризначений директор, закінчивши навчання на спецфакультеті менеджерів освіти. У його планах було створення школи нового типу, яка обов’язково потребувала психолога.

Спочатку були вагання і відмова, а потім – Харківський педагогічний інститут, чудова сильна група і небайдужі викладачі.




Леся Володимирівна Сирота, завідувачка центру практичної психології і соціальної роботи Кременчуцького міського науково-методичного центру


А через рік… Участь у створенні профільно-диференційованої школи, обов’язкове викладання в старших класах основ психології і психології людських взаємин, в гімназійних класах – спецкурсу «Виховання культури почуттів»... Відбір у перші класи. І виступи, виступи, виступи… І слова Анатолія Петровича «Психолог – друга людина в школі після директора».


Майя Василівна Зайченко, методист Пирятинського регіонального центру практичної психології і соціальної роботи, психолог-методист

Зайченко Майя Василівна,

методист Пирятинського регіонального центру практичної психології і соціальної роботи, практичний психолог-методист.

Навчаючись на філософському факультеті (відділення психології) КДУ ім. Т.Г. Шевченка, мені і в голову не приходила думка, що колись буду працювати психологом, адже у 80-ті роки ця спеціальність була досить рідкісною, а про практичну психологію ніхто й не чув. Зі шкільної парти боялася, щоб в автобусі чи потязі випадково не сидів поруч психолог, бо, на моє глибоке тоді переконання, психолог - це людина, яка читає думки інших. А хто ж хоче, щоб інші знали про що ти думаєш? Та як говорить народна мудрість: «Чого боялася - того й дождалася».



І ось через багато років після закінчення університету мені запропонували посаду психолога в щойно створеному при відділі освіти центрі практичної психології. Місяців три ходила я по відділу, не знаючи чим би зайнятися, не мала уявлення що я маю робити, що входить в коло обов’язків, враховуючи, що в школах психологів не було. Поряд в районах були поодинокі шкільні психологи, але не було психологів при відділах освіти. Мабуть тоді і зародилася думка про необхідність спілкування між психологами, проведення зустрічей, навчання, обмін досвідом. З того й почався процес «приватизації» психологів з сусідніх районів. Згодом ця співпраця переросла в створення регіонального центру практичної психології і соціальної роботи, який нині об’єднує працівників психологічної служби семи районів.

Це зараз… А колись був далекий 1993 рік. Саме тоді була підписана перша угода про співпрацю з лабораторією наукових проблем практичної психології Інституту психології ім. Костюка АПН України. З того часу минуло багато років, але і сьогодні світлі промінці щирих посмішок її співробітників осяюють мій шлях у царині психології. Самовідданість в підтримці одного з перших в Україні центрів практичної психології показали співробітники інституту психології ім. Костюка : В. Панок, В Рибалко, З. Кісарчук, подружжя Маценко, Л. Терлецька, які приїздили до нас і навчали нас консультативній роботі, формували комунікативні навички. З помішкою згадуються багатоденні тренінги Л. Терлецької, коли під кінець навчання всі ми (12 чоловік) вишикувавшись «паравозиком», проїхалися по коридорах адмінбудинку, голосно викрикуючи «ту-ту-у-у-у-». З кабінетів виглядували посадовці і всім виглядом показували, що в нас не все в порядку з головою. А ми щиро раділи, адже була досягнута головна мета – подолання власних комплексів.

А ще пригадую як переписувала різні методики. Ці рукописи і до сьогодні зберігаються, більш того часто стають в нагоді, навіваючи ностальгію і бажання вяти в руки ручку, але замість неї пальці звично бігають по клавіатурі ноутбука. І мабуть це добре, бо економить час на інші важливі види роботи.

Що вважаю головним у своїй роботі? Звичайно ж, можливість розраховувати на підтримку згуртованого колективу своїх колег - майстрів своєї справи, інтелектуалів, що мають значний досвід у різних напрямках психологічної діяльності. Завжди намагаюся послідовно довести розпочату справу до певного логічного завершення, адже людям потрібен результат, а не пояснення неможливості надати допомогу.

Онуфрієнко Лариса Олексіївна, практичний психолог Полтавського Палацу дитячої та юнацької творчості:

Я належу до тих, хто прийшов у психологічну службу у 1990-і…Це був непростий і цікавий час реалізації сміливих ідей і задумів. Бракувало інформації, але ми її збирали, обмінювалися досвідом і щиро раділи з того, що приходили перші успіхи, а робота психолога набувала актуальності. Роботу психолога можна порівняти з працею садівника, що доглядає за різними рослинами. Сам він повинен побачити і зрозуміти, чому одна рослина любить сонечко, а інша – тінь, одній подобається берег річки, іншій – вершина гори. Зрозумівши людину, донести до інших знання про те, якого догляду потребує кожна з цих




Онуфрієнко Лариса Олексіївна, практичний психолог Полтавського Палацу дитячої та юнацької творчості

«рослинок». А яке задоволення отримуєш тоді, коли бачиш результати своєї праці! Згадую приємну мить життя : 2010 рік, традиційне зібрання психологів міста. Я горда з того, що поруч зі мною сидять молоді колеги, випускники психолого-педагогічного факультету ПНПУ. А ще ніби вчора вони були вихованцями мого гуртка «Юний психолог». Взагалі їх 15, тих, хто обрали фах практичного психолога. Я пишаюся ними. Вони будуть продовжувати мою справу.

^ Горошко Тетяна Віталіївна, завідувач центру практичної психології і соціальної роботи методичного кабінету управління освіти виконкому Полтавської міської ради

У 90-і роки минулого століття в одній з перших шкіл міста – на той час звичайній україномовній школі № 5 – з’явилася психологічна служба. З 1993 року мені пощастило працювати саме в цьому закладі майже 15 років під керівництвом мудрого директора Володимира Вікторовича Кловацького. У жовтні 1994-го з метою вивчення діяльності служби до мене навідалася методист міського методичного кабінету – Лариса Іванівна Лантух. Ми спілкувались у кабінеті психологічного розвантаження для вчителів 5-ої школи. Саме її я вважаю мамою у практичній психології. Постійно діючий семінар, який започаткувала вона, допомагав нам, початківцям, зорієнтуватися в тому, як будувати власну роботу, як встановлювати і підтримувати конструктивні стосунки з керівництвом, педагогами, учнями та їх батьками.




^ Горошко Тетяна Віталіївна, завідувач центру практичної психології і соціальної роботи методичного кабінету управління освіти виконкому Полтавської міської ради

Іноді нам доводилось переписувати психодіагностичні методики від руки, бо щасливчиків, які мали друковані екземпляри, були одиниці. Пам’ятаю, як Ларисі Іванівні доводилось диктувати нам опитувальники та ключі до них просто під запис. Але найбільш цінним було те, що саме на цих зібраннях психологів можна було почути, занотувати коментар нашого методиста щодо реальної практики роботи з методиками. З 1995-го мені самій довелося за сумісництвом працювати методистом з психології міського методичного кабінету. Намагалася продовжувати традиції, що склалися при Ларисі Іванівні, яка на той час працювала вже головним психологом обласного управління. Пам’ятаю, що нас у місті було 8, потім 12. Іноді, навіть, навчальне заняття у тренінговій формі провести не вдавалося – бракувало кількості учасників /менше 7/. Пригадую також велике бажання у колег-психологів навчатися, ділитися досвідом, обмінюватися інформацією, обговорювати як вдалі, так і складні випадки з практики.

З 1997-го ЗНЗ № 5 стала базовою з практичної психології в місті. Навчання психологів на її базі стало доброю традицією. Батьки ж та старшокласники різних закладів міста телефонували на діючий у 5-ій вже тоді кілька років телефон довіри, зверталися за допомогою у спеціально відведені консультативні години. У 2001 році з’явилася ідея створення психолого-педагогічного товариства «СпАнна». Воно діє, плідно співпрацює з міським центром практичної психології і соціальної роботи і сьогодні.

Поступово із розвитком психологічної служби системи освіти виникла необ­хідність в організаційно-методичному забезпеченні психологів області. У 1995 році введено посаду «психолога» при управлінні освіти і науки Полтавської об­ласної державної адміністрації, яку протягом семи років обіймала Лантух Лариса Іванівна.



Мостовий Іван Пилипович практичний психолог Великокобелячківської, Полузір-

ської ЗОШ I-III ст. Новосанжарського р-ну, Шевченкінської ЗОШ I-III ст. Решетилівського р-ну

Мостовий Іван Пилипович, практичний психолог Великокобелячківської, Полузірської ЗОШ I-III ст. Новосанжарського р-ну., Шевченківської ЗОШ I-III ст. Решетилівського р-ну.

Психологом працюю з 1990 року. Навчання закінчив у 1988 році. Два роки «добивався» введення ставки психолога. Допоміг Лейко з обласного управління освіти, який написав листа до обласної Ради і та дала дозвіл (на той час вийшла постанова Кабміну про введення ставок психологів де є підготовлені кадри) Новосанжарському районо. Це була ставка не практичного психолога, а просто – психолог школи (з часом, із – за цього з’явились проблеми у записах трудової книжки). Якщо згадати ті далекі роки то, звичайно їх не можна зрівняти з сьогоденням. Тоді я «варився у власному соку». Навантаження на ставку – 850 учнів. Їх, звичайно в школі скільки не було( до 300). Ніяких вказівок, рекомендацій... Плани складались виходячи з умов, обставин і досвіду. Колег не

було, на обласний семінар приїздило декілька чоловік. Семінари організовувала Лантух Л.І. Працювати було цікаво і я тоді думав, що я дуже «крутий» психолог (скільки тестів, всяких досліджень і ти все знаєш, і в усьому розумієшся). Нажаль в даний момент, після двадцятирічної роботи, так не скажу.

В ті часи літератури з психології було дуже мало і тому «підпитка» була за рахунок професійних журналів. Я тоді передплачував усе, що існувало (нажаль, зараз, я цього собі не можу дозволити) : «Вопросы психологии», «Психологический журнал», «Московский психотерапевтический журнал», «Весник Московского университета», «Весник Ленинградского университета», серия «Знания» - психология і, звичайно, купував усе, що починалось на «психо..». Велику роль у становленні мене, як психолога, відіграла посада голови сільської ради. Саме там як «відірвався» від дещо штучної ситуації в школі і побачив психологію людей з іншого боку. Допомогло і стажуванні в США (як державний службовець), де вдалось познайомитись з психоаналітикою, про яку під час навчання лише чув, що вона є. Навіть вдалось запросити психоаналітика Е.Емері із США, який прочитав лекцію для психологів області в ІУКУ. Були плани щоб він прочитав курс лекцій для студентів педінституту.

За час роботи перепробував майже всі методи і форми роботи. Як уже згадував від надмірного захоплення тестуванням до індивідуальної роботи з важковиховуваними дітьми, співпраці з психоневрологічними диспансерами, різними групами розвитку, профорієнтацією, відмови від тестів тощо. На початку діяльності психологом багато часу приділяв просвітницькій роботі. Дуже добре виходило це робити кожного понеділка на політшколах (колись були такі обов’язкові заняття). Як мені написали мої одногрупники по Ленінградському університеті :

Хозяйство сельськое поднять достойно,

Поможет психологи розмах,

Любимый город может спать спокойно-

Село в надежных Ваниных руках!

От я невідступно і слідував їх настанові бо великі надії покладав саме на психологію.

Хочу завершити такими словами основоположника екзистенільно-гуманістичної психології Д. Бюдженталя: «…Психология слишком самонадеянная, самоуверенная. Постоянно приходится видеть с какой легкостью, без тени сомнения берутся «формировать», «корректировать», «консультировать», «работать с кризисами» и вообще «учить жить» - и при этом весьма уверенно и комфортно чувствуют себя в роли «инженеров человеческих душ». Я давно пришел к убеждению – чем дальше психолог продвигается по пути постижения подлинной природы человека, тем менее категоричен и более осторожен он в своих выводах, тем больше уважения он проявляет перед лицом сложности, неисчерпаемости силы и красоты внутреннего мира человека»


^ Данько Валентина Кузьмівна, практичний психолог Жовтневого НВК Решетилівського району.

З 1986 року працювала заступником директора з навчально – виховної роботи Жовтневої середньої школи постійно особливу увагу приділяла питанню психології в навчально- виховному процесі школи.

Перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації в ЦІППО м. Києва глибоко зацікавилася і почала вивчати матеріали особистісного розвитку особистості. Після повернення з курсів досконало вивчивши всі матеріали розробила картки для учнів «Розвиток самооцінки особистості учня» і застосовувала на практиці в своїй школі. Цими картками зацікавилася Червінська Алла методист з Полтавського інституту удосконалення, ознайомила з напрацюваннями заступників директорів на курсах підвищення кваліфікації.

У серпні 1992 року директор інституту Піддубний призначив на посаду методиста з практичної психології. Майже рік читала лекції з психології для слухів інституту.

У травні 1993 року вступила на навчання до Харківського педагогічного інституту ім.. Г. С. Сковороди на факультет психології. По закінченню навчання написала дипломну роботу «Професійні інтереси учнівської молоді».

З 1992 року офіційно була призначена практичним психологом в Жовтневу середню школу Решетилівського району. Довгий час працювала одна в районі і робила все можливе (виступала на конференціях, нарадах директорів відділу освіти, районних семінарах, методичних об’єднаннях вчителів) щоб педагогічна громадськість зрозуміла , що посада психолога необхідна в школах та дитячих садочках. Суміщала свою діяльність на основному місці роботи з діяльністю в інших сільських школах району на громадських засадах. Запроваджувала експериментальну роботу в рідній школі з розвивального навчання.

Центр практичної психології і соціальної роботи як структурний підроз­діл Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти іме­ні М.  В. Остроградського розпочав свою роботу із січня 2003 року.

^ Співробітники центру практичної психології і соціальної роботи ПОІППО.

Рух кадрового складу протягом 2003–2011 років.

– О. О. Новак – завідувач (2003–2006 рр.);

– К. М. Муліка (Василенко) – методист (2003–2006 рр.), з 2006 р. – завідувачка;

– І. І. Дмітрієва – практичний психолог (2003–2007 рр.);

– Л. О. Жданюк – методист (з 2003 р.);

  • Н. О. Лук’яненко – методист (з 2004 р. по 2010 р.);

  • В. А. Маслова – методист (з 2010 р.);

– Я. В. Сухенко – методист (з 2005 р.);

– І.І. Проворна – методист (з 2011 р. на час декретної відпустки Жданюк Л. О.);

– А. О. Луньова – методист (з 2011 р. на час декретної відпустки Маслової В. А.);

– Н. Г.Козак – методист (з 2011 р. на час декретної відпустки Маслової В. А.);


З перших років діяльності центру основна увага приділяється концептуальним питанням діяльності психологічної служби області: упровадженню нормативно-правової документації, моделям соціально-психологічного супроводу навчально-виховного процесу, стратегії розвитку служби області, експертизі всього психодіагностичного, соціологічного інструментарію, який використовується праців­никами психологічної служби області. Останнє є особливо значущим, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства заявляють про себе чисельні релігійні, громадські організації, які намагаються нести у шкільне середовище певні цін­ності, моральні переконання, а часто й сумнівну інформацію. Використання пси­хологічних методів, прийомів у роботі з учнями потребує фахової підготовки та дотримання етичних норм. Непрофесійні дії з боку дорослих у цьому напрямку роботи можуть завдати непоправної шкоди особистісному розвитку дітей і під­літків. Завдяки проведеній експертизі діагностичного, соціологічного, інструмен­тарію в навчальних закладах Полтавської області визначено перелік психодіаг-ностичного інструментарію, який є надійним, достовірним, валідним і безпеч­ним. Налагоджений механізм проведення експертної оцінки психокорекційних, розвивальних, просвітницьких програм, психодіагностичного та соціологічного інструментарію, які з розвитком практичної психології входять в освітню прак­тику. Результати експертизи узагальнені в анотованому каталозі кращого педа­гогічного досвіду працівників психологічної служби системи освіти Полтавської області.

Результатом такої праці є публікації:

  1. Збірник документів психологічної служби освіти Полтавської області 2003–2004 рр. / [за ред. О. О. Новака]. – Полтава : ПОІППО, 2005. – 120 с.

  2. Формування здорового способу життя учнівської молоді : посібник для класного керівника / [за ред. О. О. Новака]. – Полтава : ПОІППО, – 2005. – 156 с.

  3. Соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу : перші кро­ки : довідниково-методичний посібник / [автор-укладач Я. В. Сухенко]. – Полтава : ПОІППО, 2006. – 80 с.

  4. Методичні та етичні акценти психологічної служби освіти : методичний посібник / [автор-укладач К. М. Муліка, за ред. ю. І. Калюжної]. – Полтава : ПОІППО, 2007. – 191 с.

  5. Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію в систе­мі освіти Полтавської області : методичний посібник / [автор-укладач я. В. Сухенко, за ред. В. Ф. Моргуна]. – Полтава : ПОІППО, 2007. – 128 с.

  6. Психологічна готовність шестирічної дитини до школи / [автор-укладач К. Муліка]. – Полтава : ПОІППО, 2008. – 84 с.

  7. Анотований каталог кращого педагогічного досвіду працівників психоло­гічної служби системи освіти Полтавської області / [укладач я. В. Сухенко]. – Полтава : ПОІППО, 2009. – 32 с.

  8. Муліка К. М. Запровадження корекційних, розвивальних програм в умовах загальноосвітніх навчальних закладів : інформаційно-методичний збірник / [упоряд. К. М. Муліка]. – Полтава, ПОІППО, 2009. – 100 с.

  9. Сухенко Я. В. База даних співробітників психологічної служби закладів інтернатного типу, вищих навчальниї закладів I-II р.а., професійно-технічних навчальних закладів : [довідник] / Сухенко Я. В. – Полтава : ПОІППО, 2010. – 48 с.

  10. Організаційно-методичний супровід діяльності фахівців психологічної служби : [інформаційного-методичний збірник] / автор-укладач Я. В. Сухенко. – Полтава : ПОІППО, 2009. – 112 с.

  11. Превенція агресивності та насилля в освітньому середовищі : [методичні рекомендації] / [ Дроздов О. Ю., Живолуп Л. В., Ніжинська О. В., Сухенко Я. В. ] за ред. . Я. В. Сухенко. – Полтава, 2011. - 80 с.

^ РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кадрове забезпечення

Завдяки запровадженню працівниками центру щорічного моніторингу кадро­вого забезпечення навчальних закладів працівниками психологічної служби та постійного лобіювання цього питання на всіх рівнях на кінець 2011 року відкрито 574 ставки працівників психологічної служби (372 практичні психологи; 166 соціальні педагоги; 36,5 методисти з психології). Система освіти Полтавської області забезпечена фахівцями психологічної служби на 46 % від потреби відповідно до нормативів чисельності (середній показник по регіонах України на кінець 2010-2011 н.р. складає 48,2 % ) (діаграма 1).


Діаграма 1











  1   2   3

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПосадові обов’язки практичного психолога
Законами України з питань освіти. Положенням про психологічну службу в системі освіти України, наказами органів управління освітою...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПро затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України
Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconМетодичні рекомендації щодо діяльності психологічної служби міста Одеси на 2011-2012 навчальний рік Психологічна служба діє
Закону України "Про освіту" та нової редакції Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПоложення про психологічну службу системи освіти України
Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconНаказ №21 Про проведення обласного конкурсу на кращу модель психологічного супроводу обдарованих дітей у закладах освіти нового типу „Творимо майбутнє разом
Міністерства освіти і науки України з питання „Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України”, керуючись...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПоложення про психологічну службу системи освіти України Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про освіту" та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти України наказу ю
Відповідно до статей 21, 22 Закону України “Про освіту” та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПоложення про психологічну службу системи освіти України Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про освіту" та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти України наказу ю
Відповідно до статей 21, 22 Закону України “Про освіту” та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи...

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПро затвердження Типового положення про службу охорони праці { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду n 236 ( z1191-07 ) від 02.
Затвердити Типове положення про службу охорони праці (далі Типове положення), що додається

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПоложення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України Президент України; Указ, Положення від 13. 04. 2011 №464/2011 Верховна Рада України Законодавство України [ 19. 07. 12 10: 51 ] у к а з президента україни
Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України

Положення про психологічну службу (1991 p.), Положення про психологічну службу в системі освіти України (1993 p.) iconПоложення "Про організацію охорони праці у закладі" 9 Положення "Про службу охорони праці" 15 Положення "Про навчання з питань охороні праці" 19 Положення "Про медичний огляд працівників певних категорій" 32
Наказ про призначення комісії по періодичному огляду технічного стану будівлі закладу

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи