Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи icon

Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи



НазваЗміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи
Сторінка1/2
Дата конвертації26.03.2013
Розмір401.73 Kb.
ТипУрок
джерело
  1   2


Полтавський інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського


Міський віддділ освіти Лубенської міської ради




(з досвіду роботи Лубенської спеціалізованої

школи I-III ступенів № 6)





Полтава, ПОІППО

2005

Гелеверя Р.О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі шкільної бібліотеки – підрозділу ресурсного інформаційно-методичного центру(з досвіду роботи Лубенської спеціалізованої школи I-III ст. № 6): Збірник матеріалів.- Лубни: спеціалізована школа I-III ступенів № 6; Полтава: ПОІППО, 2005.- 43 с.


^ Досвід вивчила та узагальнила

методист відділу методики

виховання ПОІППО


У збірнику узагальнено матеріали з досвіду роботи ресурсного інформаційно-методичного центру Лубенської спеціалізованої школи I-III ступенів № 6


Рекомендовано працівникам відділів освіти, районних (міських) методичних кабінетів, керівникам навчальних закладів, шкільним бібліотекарям, педагогічним працівникам.


^ Зміст

Анотація 6

I. Опис досвіду роботи

1. Структура й основні напрямки роботи

бібліотечно-інформаційного центру, як підрозділу

РІМЦу 9

  1. Науково-методична діяльність бібліотечно-інформаційного центру 14

  2. Виховання інформаційної культури учнів 18

4. Бібліотечний моніторинг 23

5. Використання інформаційних технологій в

бібліотечному краєзнавстві 25

6. Бібліотечно-інформаційний центр і майбутнє 26

^ II. Методичний блок

  1. Бібліотечний урок „Енциклопедії – дороги до знань” 28

  2. Урок англійської мови з використанням комп’ютерної програми „SimCity” 35

  3. Адреси сучасних електронних бібліотек 39

III. Використана література 43


Прізвище, ім’я, по-батькові: Панченко Наталія Вікторівна

^ Рік народження: 1963

Освіта: вища

Фах: бібліотекар-бібліограф I категорії

Звання, нагороди: грамота відділу освіти виконкому Лубенської

міської ради

Посада: завідуюча бібліотекою

Стаж: 19


^ Прізвище, ім’я, по-батькові: Дмитренко Валентина Олександ-

рівна

Рік народження: 1957

Освіта: вища

Фах: учитель вищої категорії

Звання, нагороди: грамота відділу освіти виконкому Лубенської

міської ради

^ Посада: бібліотекар

Стаж: 30


Адреса досвіду: Лубенська спеціалізована школа

I-III ступенів №6

вул. К.Маркса, 36

37500 м. Лубни, Полтавської області

директор (053615) 54-64

завуч (053615) 47-02

секретар (053615) 25-73

факс, електронна пошта (053615) 54-64

E-mail: schoolsuncity-6@yandex.ru


Інформація про досвід


Тема: „Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі шкільної бібліотеки – підрозділу ресурсного інформаційно-методичного центру”.

^ Мета: Підвищення інформаційної культури учнів, педагогів, батьків.

Короткий зміст: додається.

Форма відбору: учасник огляду-конкурсу бібліотек Полтавщини.

^ Основні показники результативності: вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення інформаційної культури учнів, педагогів, батьків, автоматизація окремих бібліотечних процесів.

^ Форма узагальнення: збірник матеріалів опису досвіду „Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі шкільної бібліотеки – підрозділу ресурсного інформаційно-методичного центру”.

Схвалено: на обласному семінарі методистів з бібліотечних фондів (вересень, 2005).

^ Місце збереження: бібліотека Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського, відділ методики виховання, Лубенська спеціалізована школа № 6.

Інформація про використання досвіду: обласні семінари методистів рай(міськ) методичних кабінетів з бібліотечних фондів, курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, директорів ЗНЗ, заступників директорів з навчально-вихов-ної роботи, іноземної мови, ярмарки сучасних педтехнологій, науково-практичні конференції.


Анотація

Актуальність досвіду в тому, що при спеціалізованій школі № 6 м.Лубен працює ресурсний інформаційно-методичний центр (РІМЦ), основними підрозділами якого є:

  • бібліотека з читальною залою, яка є універсальним інформаційно-просвітницьким центром, що забезпечує доступ учнів, педагогічних працівників, батьків до необхідної інформації;

  • центр психологічного діагностування й допомоги;

  • центр профорієнтаційної роботи;

  • учительський методичний мультимедійний центр;

  • центр виховної роботи, спорту й дозвілля;

  • комп’ютерний Інтернет-центр;

  • інформаційно-видавничий центр.

Бібліотечно-інформаційні ресурси спеціалізованого навчального закладу знаходяться на різних носіях: друкованому (книжковий фонд, фонд періодичних видань), магнітному (фонд аудіо-, відеокасет), цифровому (CD та DVD диски), комуніка-ційному ( локальна комп′ютерна мережа, навчальні комп′ютерні програми). До послуг користувачів - поліграфічне обслуговуван-ня, що забезпечує друкування, ламінування, брошурування тощо.

Оснащення бібліотечно-інформаційного центру сучасними інформаційними засобами дає можливість вдосконалювати навчально-виховний процес, покращує індивідуальну, групову, самостійну, науково-пізнавальну, творчу діяльність учнів, забезпечує вільний доступ до життєдіяльності в сучасному суспільстві, формує навички самостійного отримання необхідних знань.

Бібліотекарі Панченко Н.В., Дмитренко В.О. вчать відшукувати, оцінювати, обробляти й використовувати необхідну інформацію.

Прискорює, удосконалює роботу бібліотекарів автоматизація окремих бібліотечних процесів:

  • створення автоматизованої пошуково-довідникової системи та системи замовлень;

  • можливість доступу до бібліотечної системи закладу з мережі Інтернет або з будь-якого терміналу;

  • створення доступної для вчителів та учнів бібліотеки на сервері закладу;

  • створення каталогу запитів на літературні джерела, які можна знайти в мережі Інтернет;

  • електронні формуляри для якісного і швидкого обслуговування читачів.

Враховуючи динаміку інформаційного процесу, бібліотекарі постійно перебувають у творчому пошуку нестандартних форм роботи та удосконалення традиційних методів інформаційно-бібліографічної роботи.

На базі РІМЦу проводяться міські, обласні семінари- практикуми, круглі столи, тренінги. Проведено навчання вчителів міста за програмою „Intel”, курси підвищення кваліфікації вчителів англійської мови за спільними освітніми проектами з провідними навчальними закладами США і Канади, курсова перепідготовка викладачів навчальних закладів II рівня акредитації за авторською програмою Білик Н.Г. (ПОІППО

ім. М.Остроградського). Завдяки вчителям кафедри іноземних мов, які стали переможцями й отримали гранти міжурядової програми „Премії за краще викладання англійської мови та країнознавства США”, РІМЦ поповнювався комп’ютерним обладнанням, сучасною навчально-методичною літературою, енциклопедичними й довідковими виданнями.

Спільна робота бібліотекарів, педагогічного, учнівського, батьківського колективів Лубенської спеціалізованої школи № 6 кожен рік приносить помітні результати: призові місця в міських (2004р. - 85 чол.), обласних (2005р. – 25 чол.) та Всеукраїнських олімпіадах (2004-2005рр. – 4 чол.) з різних предметів, перемоги на II-III етапах Малої академії наук (2005р. – 8 чол.), в міжнарод-них міжурядових програмах „Партнери в освіті” (3 чол.), „Премії за краще викладання англійської мови та країнознавства США” (3 чол.), „Акт на підтримку свободи - FLEX” (32 чол.) та інше.

Досвід роботи бібліотекарів Панченко Н.В., Дмитренко В.О. вивчений та узагальнений методистом Лубенського міського відділу освіти Михайленко Н.Ю., методистом відділу методики виховання Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського (ПОІППО) Гелеверею Р.О. у 2005 році.





Вхід до шкільного ресурсного

інформаційно - методичного центру.

Біля емблеми РІМЦу – „Яблука пізнання”.


^ 1. Структура й основні напрямки роботи

бібліотечно-інформаційного центру, як підрозділу РІМЦу


Як відомо, тільки інноваційна школа із розбудованим освітнім середовищем може називатися сучасною школою, спроможною забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, дати учнівській молоді глибокі та міцні знання з основ наук, сформувати відповідальне ставлення до знань, стійку потребу до навичок самоосвіти, вміння застосовувати набуті знання в життєтворчій діяльності. У спеціалізованій школі № 6 створено прекрасні умови для виконання цих завдань на базі Ресурсного інформаційно- методичного центру (РІМЦу). Для педагогів та учнів школи, колег з інших навчальних закладів міста він став справжнім осередком духовності, знань, культури, сучасних інформаційних можливостей. Адже постійне отримання різноманітної інформації та уміння її аналізувати - обов’язкова умова існування сучасної людини в конкурентному мегапо-ліінформаційному світі.

РІМЦ було створено в 2003 р. Автором ідеї став директор школи В.Е.Дмитренко. Існувала нагальна потреба суттєво покращити умови інформаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, надати вчителям і учням можливість самостійного здобуття знань через найсучасніші носії інформації та формування навичок їх практичного використання. Утіленню ідеї в життя передувала копітка робота.

Матеріальна база (сучасне приміщення, комп’ютери, меблі, оргтехніка, інформаційні носії) – це результат спільних зусиль власної госпрозрахункової діяльності школи-ліцею (так на той час називалася спеціалізована школа № 6), батьківського благо-дійного ліцейського фонду „Ерудит”, міського благодійного фонду „Доля”, учителів-переможців міжурядової програми „Премії за краще викладання англійської мови та країнознавства США” (гранти у вигляді копіювальної техніки та енцикло-педичних видань), учителів школи, які презентували велику кількість художніх, науково-популярних, довідкових раритетних видань, а також окремих спонсорів і друзів школи.

Із 11 вересня 2003 р. РІМЦ школи гостинно відкрив свої двері,ставши відтоді найпопулярнішим місцем для учнів і вчителів школи.





Обслуговування читачів на абонементі

бібліотечно-інформаційного центру.





Засідання редакційної колегії шкільної

багатотиражної газети „Шкільний меридіан”.

Рада спеціалізованої школи № 6

Піклувальна рада спеціалізованої школи № 6


Педагогічна рада спеціалізованої школи № 6





Методична рада РІМЦу









БЛФ „Ерудит”


Учні


МБФ „Доля”


Учителі


Бюджетні кошти


Батьки


Спонсорська допомога


Студенти




Власні кошти (госпрозрахункова діяльність) та пожертви представників громадськості


Педагогічна громадськість міста



На сьогодні шкільна бібліотека перетворилась у мульти-медійний бібліотечно-інформаційний центр (такі центри успішно функціонують у школах Америки), повністю задовольняючи інформаційні, комунікаційні й інші потреби усіх учасників навчально-виховного процесу.

Це структурний підрозділ, у якому поєднані традиційні засоби інформації:

  • книги, підручники та навчальні посібники;

  • газети, журнали, методичні періодичні видання;

  • довідково-інформаційний фонд (словники, енциклопедії, довідники);

  • таблиці, схеми, діаграми;

і нетрадиційні, мультимедійні засоби:

  • 6 сучасних комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу;

  • виділена цілодобова високошвидкісна лінія Інтернет;

  • навчальні відеофільми з базових дисциплін;

  • телематеріали, супутникове телебачення;

  • відеозйомки позакласних заходів, відкритих уроків тощо;

  • навчальні комп’ютерні програми;

  • навчальні програми на CD та DVD;

  • потужна розмножувальна техніка;

  • поліграфічне обладнання, що забезпечує друкування, ламінування, брошурування тощо;

  • відеотека англомовного кіно;

  • фонд електронних підручників, художньої, науково-популярної та довідкової літератури;

  • медіатека.

Наша бібліотека є центром інформаційної інфраструктури школи, базою для різноманітної позаурочної роботи учнів, учителів. Тут є можливість індивідуальної й групової науково-пізнавальної творчої діяльності, забезпечується вільний доступ до різних інформаційних джерел, створено умови для спілкування між учнями й учителями різних шкіл.

Бібліотечно-комп’ютерний комплекс обслуговує 1545 читачів і користувачів інтернет-мережі, налічує понад 23 тис.книг та 13 тис. підручників, передплачує 60 назв періодичних видань. У фонді є раритетні видання XIX століття. Особливою цінністю читальної зали є найсучасніші науково-популярні та довідкові видання, серед яких „World book” та 50 томів енциклопедії „Britannica”, яку подарувала професор Мічіганського універси-тету США Лінда Уайт.

Бібліотека, як складова частина РІМЦу проводить роботу в багатьох напрямках:

  • виховання гармонійно розвинутих громадян незалеж-ної України, готових до життя у відкритому демокра-тичному суспільстві;

  • виховання шанобливого ставлення до бібліотек як осе-редків естетичної, етичної, інтелектуальної культури людства;

  • забезпечення підручниками із загальноосвітніх предме-тів, спеціальних та профільних дисциплін, пошук но-вих шляхів комплектування;

  • збагачення учнів основами бібліографічних знань та навичками користування бібліографічною інформа-цією (у тому числі на електронних носіях), виховання культури роботи з книгою;

  • спільна робота з учнями та вчителями по проведенню урочних і позакласних заходів з використанням ресур-сів центру;



Виховна година з використанням інтернет-ресурсів щодо профі-лактики ВІЛ-СНІДу. Проводить класний керівник 10-А класу Соколовська О.П.





  • прищеплення учням системного підходу до роботи з інформацією, щоб з перших років навчання в школі використання техніки стало звичайною повсякденною практикою в їх житті;

  • задоволення потреб учителів та учнів у методичній, художній, довідковій, науково-популярній літературі;

  • надання методичної допомоги при підготовці до олімпіад, написанні робіт на конкурс Малої академії наук (МАН).





Засідання клубу мандрівників „Магеллан” проводить

його керівник - директор школи Дмитренко В.Е.


^ 2. Науково-методична діяльність бібліотечно-інформаційного центру


У бібліотечному центрі використовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання, що зорієнтовані на формування особистості учня. Тому робота ведеться з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнівської молоді, чому сприяє діяльність центру психологічного діагностування та допомоги, що також є складовою частиною РІМЦу.

Для диференційованого інформування виділено кілька категорій споживачів інформації:

  • учителі;

  • учні молодших класів;

  • учні середніх класів;

  • старшокласники;

  • студенти.

Їх інформаційні потреби вивчаються різними методами: шляхом опитування, спостереження, аналізу письмових джерел, анкетування, а також шляхом моніторингових досліджень, які ведуться за такими ознаками:

  • предметна галузь і зміст інформаційних потреб;

  • характер інформації, яка необхідна користувачам бібліотеки.

Для кращого обслуговування усіх категорій читачів бібліотеч-но-інформаційний центр має такий довідково-бібліографічний апарат:

    • алфавітний каталог;

    • систематичну картотеку статей;

    • краєзнавчу картотеку;

    • картотеки виконаних бібліографічних довідок;

    • тематичні картотеки;

    • картотеки доукомплектування (яка є нововведенням в роботі бібліотеки).



Бібліотекар Дмитренко В.О. працює з систематичною картотекою статей.



У першій частині картотеки доукомплектування збирається інформація про розділи фонду й теми, які потребують оновлення чи доповнення. Це пов’язано з інноваційними процесами в навчанні, профілізацією старших класів, а також з темами наукових досліджень учнів, які працюють в рамках Малої академії наук.

У другій частині – інформація щодо конкретних видань, які згруповуються в алфавітному порядку.

У забезпеченні користувачів необхідною інформацією використовуються також тематичні папки:

  • Земля моя –земля моїх батьків”;

  • Конституція в моєму житті”;

  • Сучасна інформаційна освіта”;

  • Книга і комп’ютер: сучасне і майбутнє”;

  • Громадянське виховання учнів” та інші.

Зараз іде робота по створенню електронного каталогу книжкового фонду бібліотеки, що прискорить і покращить якість виконання довідкових запитів різних категорій читачів.





Автоматизація процесу обслуговування читачів.

Занесення даних про книгу в електронний формуляр

читача за допомогою сканування штрих-коду.


Науково-методична робота в школі не може йти без викори-стання матеріально-технічної бази бібліотеки.

І тому на її основі проводяться різні заходи:

  • відкриті уроки, які є ефективним засобом популяризації досвіду кращих учителів;

  • школи класного керівника та молодого вчителя;

  • психолого-педагогічні та методичні семінари-практикуми;

  • дні відкритих дверей методичних кафедр для вчителів загальноосвітніх шкіл міста;

  • курси підвищення кваліфікації вчителів англійської мови за спільними освітніми проектами з провідними навчаль-ними закладами США й Канади, а також методичні семі-нари в системі курсової перепідготовки викладачів закла-дів освіти II рівня акредитації за авторською програмою Білик Н.І. ( ПОІППО ім. М.В.Остроградського);

  • традиційні методичні семінари для вчителів англійської мови шкіл м. Лубен „Training the trainers”, якими керують учителі-волонтери корпусу миру США та ведучі педагоги кафедри іноземних мов школи, серед яких 6 національних переможців міжурядових програм, що стажувалися в різних університетах США;

  • у січні 2005 р. пройшло навчання вчителів школи й міста за програмою „Intel – навчання для майбутнього”. Мета якого – ефективне використання інформаційно – комуніка-ційних технологій у навчальному процесі.

  • засідання школи соціальних знань для батьків;

  • робота різних творчих клубів та студій („Орігамі”, „Магеллан” та ін.), шкільного кінотеатру.





Заняття за програмою „Intel” проводить тренер-вчитель історії Абрамова Н.Ф.


^ 3. Виховання інформаційної культури учнів


Саме зараз в нашому суспільстві є гостра потреба в активній творчій особистості, що покликана стати спадкоємцем і творцем української та світової культури: особистості, спроможної адаптуватися в насиченому інформаційному світі.

Інформаційна культура учня органічно пов’язана з особливостями його інтелектуального розвитку, удосконалюючи його. Тому питання бібліотечно-інформаційної грамотності завжди були актуальними в спеціалізованій школі. Вільно володіючи пошуком інформації в довідкових апаратах бібліотеки, учні та вчителі мають змогу почерпнути для себе максимум потрібної інформації.

Отже, потрібні спеціальні пошукові знання, без яких обійтися сьогодні не можна.

Бібліотекарі школи № 6 вчать відшукувати, оцінювати, обробляти й використовувати інформацію. І тут на допомогу приходять різні технічні та програмні засоби – інформаційні технології, про впровадження яких мова йтиме далі.

Для успішного проведення цієї роботи попередньо було з’ясовано ряд проблем, для вирішення яких потрібна системна робота в напрямку бібліотечно-бібліографічного навчання. На педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань працівники бібліотеки виступали з питаннями, які висвітлювали проблему виховання інформаційної грамотності учнів.

Розроблено перспективний план такої роботи, у якому виділено кілька напрямків:

  1. Лекції з основ бібліографічної та інформаційної грамотності для вчителів.

  2. Бібліотечні уроки, практичні заняття з основ бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності школяра.

  3. Інформаційний всеобуч для батьків.

Перший та третій напрямки необхідні для того, щоб опанування дітьми інформаційною грамотністю не стало епізодичним, а було постійним, неперервним. Враховуючи те, що дитина в середньому в бібліотеці буває від 10 хвилин до 3 годин на тиждень, з учителем вона спілкується від 20 до 30 годин на тиждень, а весь інший час – з батьками і ровесниками, основа виховання у неї інформаційної грамотності та культури лягає на вчителів і батьків.

Тому спочатку було підготовлено і проведено цикл бесід для вчителів з основ бібліографічно-інформаційної культури, ознайомлення з відповідним зарубіжним передовим досвідом. Своєчасне бібліографічне інформування педагогів про напрямки й дослідження в галузі освіти стало пріоритетним напрямком роботи бібліотеки. З цією метою щомісячно випускаються листівки: „Інформаційний бюлетень новинок”, „Новини педагогічної літератури”, „Зустріч з новими книгами”. Один раз на місяць проводиться День інформації для вчителів. З батьками - бесіди на батьківських зборах, де пояснюється важливість практичного вміння для дітей використовувати інформаційні та бібліографічні довідники, а батькам стати активними помічниками дитини в оволодінні цими знаннями.

Робота ж з учнями в цьому напрямку проходить поетапно – від вивчення основ інформаційної грамотності до вивчення комп’ютерного пошуку потрібної інформації.

Спочатку підбирається актив бібліотеки та проходить підготовка його до роботи з молодшими читачами. Всю роботу по опануванню азів бібліотечно-інформаційної грамотності в школі виконують учні-старшокласники, які оволоділи цими знаннями і вже можуть навчити малечу. Це є важливим питинням, бо старшокласники, використовуючи свої уміння та навички, дають приклад молодшим.

З першого класу разом з активом бібліотеки діти знайомляться з книгою, привчаються до систематичного вдумливого читання, самостійно здобувають інформацію, хай поки що елементарну, як для молодшого віку.

Так, з першокласниками проводяться бібліотечні уроки „Подорож у царство книг”, „Книга шукає друзів”, „Скільки коштує книга” й інші.

Під час уроків бібліотекарі розповідають дітям про бібліотеку, її призначення, про джерела інформації, які тут є. Знайомлять з назвами обладнання інформаційного центру, такими поняттями, як „стелаж”, „каталожний ящик”, „книжкова виставка”, „абонемент”, „читальна зала”, „книгосховище”, „пошуковий апарат”,„комп’ютер”, „монітор”, „комп’ютерна мережа”, „Інтернет” тощо.




Бібліотечний урок з першокласниками проводить

завідуюча бібліотекою Панченко Н.В.


Отже, завдяки проведеній роботі учні молодших класів спеціалізованої школи № 6 до переходу в середню школу вже вміють самостійно вибрати книгу, розповісти, намалювати те, про що вони в ній прочитали. І навіть зробити коротенький запис у своєму читацькому щоденнику.

У травні цього року учні молодших класів брали участь у Всеукраїнському конкурсі „Хочу читати”, де показали навички самостійної роботи з книгою. Цей вид роботи показав, що до переходу в середню школу вони успішно опанували основи інформаційної культури читача.

Починаючи з п’ятого класу на бібліотечних уроках разом з вчителями, бібліотекарі вводять учнів у світ інформаційно-довідкових матеріалів.

Сучасні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно добувати знання, вести пошук інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з певної теми. Це завдання наступного етапу виховання інформаційної культури.

З п’ятикласниками актив бібліотеки проводить уроки, де розповідає про довідковий апарат книги – зміст та покажчики до творів (якщо такі є), вивчає роботу зі словниками, словниками-довідниками, знайомить їх з дитячими енциклопедичними виданнями .

У середніх – шостих, сьомих класах діти закріплюють свої знання по знаходженню інформації в довідковому апараті бібліотеки.

Восьмикласники вчаться працювати з енциклопедіями, а також з тематичними картотеками та алфавітним каталогом. Вони вже намагаються знайти додаткову інформацію з різних предметів і в „Енциклопедії сучасної України”, і в „Енциклопедії для дітей” (видавництво „Аванта+”), і в „Британській енциклопедії”.

Дев’ятикласникам розповідають про тематичну та рекомендаційну бібліографію, вчать елементарним правилам бібліографічного опису творів друку. Та головне – це самостійно знаходити потрібне в каталогах, у базах даних комп’ютера, у фонді, на різних інтернетовських сайтах.

Отже, закінчуючи школу, випускники вже вільно орієнтуються в морі бібліотечної інформації.

Учні десятих та одинадцятих класів – це користувачі різноманітних наукових та науково-популярних джерел. Навички пошуку та використання інформації бібліотекарі розширюють, навчають застовувати нові телекомунікаційні технології.

У вихованні інформаційної грамотності значна роль належить новітньому засобу отримання інформації - Інтернету. Тому Панченко Н.В., Дмитренко В.О. пішли шляхом залучення медіаресурсів з мережі Інтернет до комплектування бібліотеки, навчальних лазерних дисків з довідковими та іншими виданнями. Необхідно відмітити, що створення медіатеки без підтримки адміністрації школи та праці учнів було б неможливим.




Пошук необхідної літератури

в одній з віртуальних бібліотек.


Зараз на лазерних дисках медіатеки записані сотні творів художньої та науково-популярної, навчальної, довідкової літератури, музичні твори, навчальні фільми тощо.

Ці надбання використовують і учні, і вчителі під час проведення уроків і підготовки до них.

Викладачам біології, фізики, астрономії, географії, історії стають у пригоді CD-диски „Вся фізика”, „Біологія”, „Енциклопедія персонального комп’ютера”, „Хімія. Репетитор”, „Оксфордська дитяча енциклопедія наук”, „Космос” тощо.

У своїй роботі вчителі використовують відеокасети:

  • „Всесвітня історія”;

  • „Живопис”;

  • „Ці загадкові тварини”;

  • „Людина”;

  • „The Matrix”;

  • „The Outsiders”;

  • „Historic sights of Great Britain on video”;

  • „Brussels”та інші.

А наявність комп’ютерів вдома дає змогу учням не тільки користуватися інформацією на електронних носіях в бібліотеці, але й переписати її на диск і взяти для роботи додому.



  1. ^ Бібліотечний моніторинг


Важливу роль для виявлення перспективи розвитку шкільної бібліотеки має аналітична діяльність, аналіз існуючої практики та рівня роботи бібліотеки. Суть бібліотечного моніторингу – спостереження за змінами в роботі бібліотеки, інноваційними процесами. Це дає змогу оцінити рівень бібліотечної діяльності та з урахуванням цих даних планувати розвиток окремих напрямків роботи , аналізувати динаміку розвитку показників діяльності центру. Джерелами отриманої інформації є різноманітна бібліотечна документація: планова, звітна, інформаційна, а також матеріали семінарів, масових заходів, які проводяться.

У 2004 р. серед старшокласників було проведено дослідження на тему: „Яким пріоритетам у розвитку шкільної бібліотеки ви віддаєте перевагу?”



- 85% опитаних правильно розуміють, що випереджальним фактором і гарантом подальшого розвитку бібліотеки є комп’ютеризація та впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій.








- 68 % вважають, що встановлення в бібліотеці терміналу Internet поширило доступ до інформації.



- 45% користувачів віддають перевагу автоматизації окремих бібліотечних процесів, а саме встановлення копіювальної техніки.





- 35 % висловились за удосконалення

комплектування бібліотеки. Для них книга – основне джерело інформації та знань.





- 10% вважають, що бібліотека ефективно задовольняє інформаційні потреби завдяки різним носіям інформації: відеоматеріалам, дискам, комп’ютерним програмам.


З метою удосконалення інформаційної роботи проведено експрес-опитування педагогічних працівників. За результатами ранжування вони звертаються з приводу:

  • підвищення професійної майстерності;

  • саморозвитку;

  • атестації педагогічної праці.

Можна зробити висновок, що в роботі шкільного бібліотечно-інформаційного центру створені всі умови для задоволення інформаційних потреб педагогічного та учнівського колективів.




В проведенні моніторингових досліджень

беруть участь учні старших класів


^ 5. Використання інформаційних технологій в бібліотечному краєзнавстві


У РІМЦі школи №6 склалась певна система роботи з краєзнавчою літературою. Саме бібліотека формує особистість на грунті історії, культури, традицій народу. Сьогодні, в час духовного відродження України, значно збільшився інтерес юнацтва до її історичного минулого, славних сторінок, проблем та досягнень українського народу.

Бібліотечно-інформаційний центр будує свою краєзнавчу діяльність, як культурно-просвітницький центр. Вдосконалено довідково-бібліографічний апарат фонду краєзнавчої літератури: картотеку, фонд бібліографічних посібників. Збільшився обсяг і різноманітність виконаних краєзнавчих довідок. Багато запитань пов’язано з участю учнів в роботі Малої академії наук.

З метою популяризації літератури організовані виставки:

  • „Моя земля – земля моїх батьків”;

  • „Місто з 1000 -літньою історією”;

  • „Прекрасне місто над Сулою”;

Також створено фонд „Літературна Лубенщина”.

Бібліотека співпрацює з кабінетом історії та українського народознавства школи, де зібрано матеріали історії краю, побуту лубенчан, що відображають їх звичаї та традиції. На допомогу вчителям та учням оформлені тематичні папки: „Місто бойової слави” (до 65-річчя Великої Перемоги), „Лубни в XX столітті” й інші.

За допомогою комп’ютера створено електронні папки:

  • „Мгарський Спасо-Преображенський монастир”;

  • „Раїна Вишневецька”;

  • „Лубенщина в житті Т.Г. Шевченка”;

  • „Історія Лубен у поштових картках. XIX століття”.

Іх можливо редагувати, доповнювати, компактно зберігати, здійснювати швидкий пошук та презентувати зміст.

Краєзнавча робота має велике освітнє й виховне значення. До неї залучені діти різного віку.Вона стимулює розумовий розвиток учнів, підвищує загальну культуру, пробуджує інтерес до різних джерел інформації, в тому числі книги.





Робота загону „Interlink” по збору інформації в рамках

пошукової експедиції „In the realm of Ukrainian and British names”. Керівник Кочергіна С.О.


^ 6. Бібліотечно-інформаційний центр і майбутнє


Шкільна бібліотека – це місце, де формується певна соціальна роль підлітка. Переступаючи поріг бібліотеки, дитина замінює свій соціальний статус учня на статус читача. Саме у шкільній бібліотеці вперше в житті вона зустрічається з новою соціальною установою, в якій існують свої закони, поняття, правила поведінки.

Більшість випускників спеціалізованої школи № 6 користуються її фондами. Бібліотечно-інформаційний центр проводить систематичну роботу з метою полегшення соціальної адаптації випускників у сфері нової для них діяльності.

Шкільна бібліотека працює у контексті сучасної концепції культурологічної освіти. Якщо книга стає постійним супутником молодої людини, її другом, порадником, то у цьому є і частка роботи бібліотечного колективу.

Таким чином, шкільна бібліотека розвиває творчі думки, здібності, таланти, пізнавальні інтереси учнів, сприяє успішному засвоєнню навчальних програм, підвищує методичну та педагогічну майстерність учителів.

Як неможливо розірвати процес навчання з процесом виховання, так і не слід відокремлювати проблеми освіти, школи і бібліотеки. Тому бібліотечно-інформаційний центр продовжує свою діяльність у тих напрямках, за якими працює школа.

Саме до РІМЦу ідуть випускники, що стали студентами різних вузів України. Адже тут вони завжди можуть отримати потрібну інформацію, пораду, просто поспілкуватися, поділитися своїми думками, знаючи, що їх обов’язково вислухають і зрозуміють.

РІМЦ у школі став дійсністю, тому саме тут реалізовуються найважливіші принципи освіти майбутнього.



Майбутнє бібліотечно-інформаційного центру твориться сьогодні.



^ Енциклопедії – дорога до знань

Бібліотечний урок (8-9 класи)


Мета: ознайомити учнів із енциклопедіями, як одним із видів довідкової літератури. Продемонструвати енциклопедії різної тематики, вивчити їх структуру. Навчити дітей користуватися цими довідковими виданнями.

Обладнання:

  • виставка „ Енциклопедії – дорога до знань”;

  • плакат „Складові довідково-інформаційного фонду”;

  • комплект енциклопедій різної тематики;

  • картки із запитаннями.


План уроку

  1. З історії створення енциклопедій.

  2. Види енциклопедій.

  3. Структура енциклопедій.

  4. Групова практична робота.

  5. Домашнє завдання.


Хід уроку

Бібліотекар: У процесі навчання окремі слова, питання, теми потребують пояснення. Де знайти правильну відповідь? У таких випадках необхідно звернутися до довідково-інформаційного фонду. Яка література входить до його складу?

^ Учні: Словники, енциклопедії, довідники.

Бібліотекар: Так. Коли потрібно дізнатися, як правильно написати слово або пояснити його значення, зробити переклад із однієї мови на іншу , ми звертаємося до словників. Щоб отримати детальну і водночас коротку інформацію – гортаємо сторінки довідників. Ширші пояснення відшукуємо в енциклопедіях- найбільших за вмістом інформації довідкових виданнях.

„Енциклопедія” – слово грецького походження, означає навчання „по всьому колу знань”. Значення терміну протягом століть постійно змінювалось.

В античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв (граматика, риторика, логіка, геометрія, арифметика, музика, астрономія ).

Історія енциклопедій сягає в глибини тисячоліть. Перші книги енциклопедичного характеру з’явилися в Китаї ще в XII – X ст. до н. е.

В XIV ст. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. Відомо багато праць довідкового характеру на арабській мові.

У XVIII ст. в Європі з’явилася „Енциклопедія”, автором якої був відомий письменник, філософ Дені Дідро. Він залучив до написання „Енциклопедії” таких прогресивних письменників Франції як Вольтер, Руссо, Монтескьє.

У Росії у 1985р. московський видавець Селиванський видав „Енциклопедію” в 45-ти томах.

У 1880р. в Петербурзі з’явився відомий „Енциклопедичний словник „Брокгауза і Ефрона” в 62-ох томах. Тут були зібрані статті з усіх галузей знань.

Поступово термін „енциклопедія” набув сучасного значення. У нинішньому тлумаченні – це наукове видання, яке повідомляє найбільш суттєві відомості з усіх галузей знань і практичної діяльності(універсальні) або з однієї якої-небудь галузі(галузеві).

Енциклопедії є універсальні, національні, галузеві, регіональні.

Універсальні енцикловедїї містять зведені знання з усіх галузей знань. До них належать:

  • Велика Радянська Енциклопедія (СРСР);

  • Мала Радянська Енциклопедія;

  • Британська енциклопедія (США та Великобританія);

  • Великий Брокгауз (Німеччина);

  • Великий Ларус (Франція);

  • Еспаса (Іспанія) та інші.




Вивчаємо структуру енциклопедії „Britannica”.


Галузеві енциклопедіїї містять зведені знання з окремих галузей та практичної діяльності. Наприклад:

  • Велика медицинська енциклопедія;

  • Енциклопедія елементарної математики;

  • Дитяча енциклопедія;

  • Дитяча енциклопедія (видавництво „Аванта+);

  • Коротка енциклопедія домашнього господарства;

  • Коротка літературна енциклопедія.

Національні енциклопедії – універсальні науково-довідкові видання, створені в усіх республіках та державах світу.

  • Українська Радянська енциклопедія;

  • Білоруська радянська енциклопедія та інші.

Регіональні енциклопедії – енциклопедії окремого регіону,

області, міста.

Структура енциклопедій.

1. Як правило , багатотомні видання, але вони можуть складатися з декількох томів і навіть однієї книги.

2. Розташування матеріалу:

  • Алфавітне (матеріал розташовується в алфавітному порядку назв);

  • Систематичне або предметне.

Алфавітне розташування матеріалу труднощів під час пошуку

не викликає, статті розташовані в алфавітному порядку.

Систематичне або предметне розташування становить певні труднощі при пошуку потрібної статті. Матеріал у таких

енциклопедіях систематизується за темами . Для полегшення роботи назви тем виділяються жирним шрифтом, іноді іншим кольором.

Отже, в енциклопедіях із систематичним розташуванням назв

знаходять основну тему статті, а потім розглядають підтеми, які цікавлять читача .

У дитячих енциклопедіях використовують кольори: основна тема – один колір, підтема – інший.

3.Роль ілюстрацій. Вони інформативні, супроводжують розділи, теми, статті. Таким чином полегшують сприйняття наукової інформації.

4. Наявність схем, карт, графіків.

Дають наглядну довідкову інформацію.

5. Довідковий відділ.

Існує довідковий відділ до всього видання та до кожного тому

окремо. Він містить:

  • Передмову до всього видання чи тому;

  • Вступні статті;.

  • Довідковий апарат (зноски, скорочення,покажчики, списки)

Довідковий відділ допомагає читачеві в користуванні енциклопедіями.

Розглянемо для прикладу одну з енциклопедій.

Энциклопедия для детей. Все обо всем. - М: „Аванта +”,- 1993.

Це перша велика енциклопедія сучасної Росії. Ця енциклопедія рекомендована Міжнародним центром навчальних систем і міжнародною кафедрою юнеско як навчальний посібник. Кожен її том присвячений окремій галузі знань.

  • Біологія

  • Всесвітня історія

  • Географія

  • Геологія

  • Історія Росії

  • Література

  • Людина

  • Математика

  • Мистецтво

  • Релігії світу

  • Суспільство

  • Техніка

  • Фізика

  • Хімія та інші.

Ознайомимось детальніше з томом 7 „Дитячої енциклопедії”.

Энциклопедия для детей. Т 7. Искусство. ч1.-2-е изд.,испр/ Глав.ред. М.Д. Аксенова:-М.:Аванта+, 2001.-688с.:Ил.

Сьомий том складається з 2-х частин:

Ч.1 Архитектура, изобразительное искусство с древнейших

времен до эпохи Возрождения.

Ч.2 Архитектура, изобразительное и декоративно- прикладное

искусство XVII-XX веков.

Розташування матеріалу в частині 1-ій предметне. Матеріал систематизований за темами. Назви тем виділені жирним шрифтом. Курсивом виділені основні поняття й терміни мистецтвознавства.

Ілюстрації в книзі яскраві. Вони супроводжують кожну статтю, є на кожній сторінці.

Також велике значення карт:

  • „Киевская Русь”;

  • „Италия в эпоху Возрождения”;

  • „Средневековая западная Европа” та інші.

Довідковий відділ включає:

    • передмову до тому;

    • післямову;

    • довідковий апарат:

      • система зносок до ілюстрацій;

      • словник термінів;

      • покажчик імен.


Практична робота

Я нагадаю вам як правильно робити бібліографічний опис книги, зокрема енциклопедії. Розділіться на дві групи, кожна з яких виконає 3 письмових завдання на картках .


Картка №1

  • За допомогою відповідної енциклопедії охаракте-ризувати тваринний світ сучасної Індії.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою користувалися.

Картка №2

  • За допомогою відповідної енциклопедії знайти інфор-мацію про кишковопорожнинних.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №3

  • За допомогою відповідної енциклопедії зробити пись-мове повідомлення про розвиток освіти в післявоєнні роки 1945-1950рр.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №4

  • За допомогою відповідної енциклопедії знайти інфор-мацію про партію „лівих есерів” в Росії 1917-1918рр.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №5

  • Користуючись відповідною енциклопедією, підготу-вати інформацію англійською мовою про рослини: глід, нарцис, ромашку.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №6

  • Користуючись відповідною енциклопедією, підготу-вати інформацію про російські ікони давнього періоду.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №7

  • Користуючись відповідною енциклопедією, повідомити про мистецтво середнього царства Єгипту.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №8

  • Користуючись відповідною енциклопедією, знайти інформацію про походження м.Лубни Полтавської області.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.

Картка №9

  • Користуючись відповідною енциклопедією, пояснити термін „вільний вірш”.

  • Зробити бібліографічний опис книги, якою корис-тувалися.


Під час виконання практичної роботи наголосити на правильності вибору джерела. Слід звернути увагу учнів на те, що найбільш точну, обширну інформацію дають галузеві енциклопедії. Якщо стоїть завдання дати коротку відповідь на те чи інше питання, то краще користуватися універсальними енциклопедіями, а якщо більш повну, змістовну – галузевими.

^ Домашнє завдання: підготуватися до індивідуальної практичної роботи з енциклопедіями.


Урок англійської мови з використанням комп’ютерної програми SimCity


  1   2



Схожі:

Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconДосвіду
Створити комісію для вивчення й узагальнення передового (перспективного) досвіду роботи викладача
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconЗвіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності приватного акціонерного товариства страхова компанія "автоексімстрах" станом на 31 грудня 2012 року м. Київ 2013 рік зміст
Опис аудиторської перевірки та опис важливих аспектів облікової політики
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconМілаєвич Оксана Миколаївна, учитель української мови та літератури Методичні матеріали Мілаєвич О. В. опис власного педагогічного досвіду. Учитель пропонує методику проведення тренінгових занять на урок
Методичні матеріали Мілаєвич О. В. – опис власного педагогічного досвіду. Учитель пропонує методику проведення тренінгових занять...
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconМетодичні рекомендації щодо перспективного педагогічного досвіду Адреси перспективного педагогічного досвіду вчителів області
Р(М)МК, які відповідають за вивчення, узагальнення, розповсюдження перспективного досвіду; заступників директора з навчально-виховної...
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconКонкурс педагогічної майстерності серед педагогів дошкільних навчальних закладів міста за результатами 2010/2011 н р
Нтерактивні форми роботи, які допомагають в організації роботи з педагогами днз №2 (матеріал з досвіду роботи)
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconАнотація до завдань контрольної роботи з фахової дисципліни
В основу даної контрольної роботи покладено програму з дисципліни «Основи конструювання І технологія виробництва реа» (108 годин),...
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconОрганізація методичної роботи у школі із досвіду роботи заступника директора з навчально-виховної роботи Орєхової Наталії Олексіївни
Одеська спеціалізована школа №50 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Одеської міської ради Одеської області
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconЄаад. 21107-13 13/32/33 01-5 додаток г вхідні та вихідні данні (інтерфейс програмування) на мові C#
Опис інтерфейсу бібліотеки, код для завантаження бібліотеки та отримання інтерфейсу роботи з нею, опис кодів помилок наведений у...
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconЄаад. 21107-13 13/32/33 01-4 додаток в вхідні та вихідні данні (інтерфейс програмування) на мові Pascal
Опис інтерфейсу бібліотеки, код для завантаження бібліотеки та отримання інтерфейсу роботи з нею, опис кодів помилок наведений у...
Зміст Анотація 6 I. Опис досвіду роботи iconАнотація 1
У збірці подано нормативні документи, які регламентують діяльність шкільної бібліотеки. Детально розглянуто технологію роботи шкільної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи