Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження icon

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження

Реклама:



Скачати 218.61 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження
Дата конвертації16.05.2013
Розмір218.61 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в ДНЗ в2012-2013 навчальному році


Рух уперед — умова життя. Це банальне твердження відоме всім. Постійного оновлення в різних галузях на­шого життя потребують цілі, орієнтири, стандарти якос­ті, засоби виробництва. Новітніми тенденціями розвитку суспільства (глобалізаційні процеси, інформатизація, глибина екологічних проблем тощо) продиктовані зміни у сфері освіти. У сучасному суспільстві вона вийшла за вузькі межі формування знань, умінь та навичок, так званих ЗУНів. Освіта сьогодні — це широка складна со­ціальна сфера з високою місією та функціями здоров'язбереження, соціального захисту, культурозбереження, культуротворчості, соціальної стабілізації тощо.

І тому сьогодні ,як ніколи є актуальною проблема модернізації освітньої політики взагалі й дошкільної зокрема. У травні цього року затверджено два важливі документи для дошкільної освіти - нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти України та оновлену програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт». Ці документи доопрацьовані відповідно до вимог сьогодення та узгоджені з новим Державним стандартом початкової загальної освіти для забезпечення наступності між дошкіллям та школою.

Методологічним фундаментом Базового компонента дошкільної освіти як концептуального документа, що визначає стратегічні напрями й орієнтири сучасної до­шкільної освіти, є дитиноцентризм — проголошення самоцінності дошкільного дитинства, пріоритету особистісного підходу над предметно- орієнтованим. А це озна­чає, що вихователь має зосередити увагу на принципо­во іншій, ніж у знаннєвій парадигмі, організації освітнього процесу в дошкільному закладі, визнавши за кожною дитиною право на свій темп розвитку, прояв індивідуаль­ності. А відтак, організація життєдіяльності має бути гнуч­кішою, менш зарегламентованою, формалізованою, щоб вихователь був не над дітьми, а поряд з ними. Голов­ним має стати не накопичення ЗУНів, а особистісні досягнення кожної дитини. Методи навчання повинні не стримувати, а стимулювати природну активність, ініціативу, інтереси дітей.
Переорієнтація з предметного змісту освіти на роз­виток, саморозвиток особистості, формування її актив­ної життєвої позиції, забезпечення життєздатності та свободоспроможності потребує не зовнішнього оновлення (не так, як учора), а кардинальних змін у підходах, стан­дартах освіти, організації життє­діяльності дітей; у позиціях того, хто навчається, і того, хто навчає; виборі методів навчання.

Ми свідомі того, що педагогів, здатних на постійне творче горіння, не так і багато. Але є ще певна група колег, готових іти за ними, які постійно працюють над своїм особистісним і професійним саморозвитком. І, зви­чайно ж, багато педагогів потребують чітких орієнтирів, настанов, вказівок, контролю. Саме тому вважаємо, що в дошкільних закладах має практикуватися різнорівневий підхід до визначення міри свободи й творчості вихователів.

Сьогодні в дошкільних навчальних закладах переваж­но реалізується лише традиційна заняттєва форма орга­нізації освітнього процесу (всім відома "сітка занять", що визначає весь хід життя дітей і вихователів). Про її плю­си та мінуси скажемо пізніше. Але безумовно одне: па­ралельно може і повинна (!) існувати інша, співбуттєва (від слова бути тут і тепер, бути разом) форма організації життєдіяльності, зміст якої задається спіль­ним буттям дітей і дорослих у розвивальному просторі освітнього середовища, змістовним проживанням ними кожного конкретного дня.

Зупинимося більш детально на першому блоці – спеціально організована діяльність дітей.


Передусім, зауважимо, що в практиці роботи ДНЗ відбувається підміна двох понять: форма організації і форма навчання, а також звуження поняття "навчання дітей дошкільного віку".

За визначенням К.Л. Крутій (доктор педагогічних наук, професор)

та Н.В. Гавриш (доктор педагогічних наук, професор) форма навчання як дидактична катеґорія позначає зовнішню сторону організації освітнього процесу, що пов’язана з кількістю дітей, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення.

Форми навчання бувають конкретними (спеціально організовані заняття і заняття на вибір дітей) і загальними (повсякденне життя). Форми навчання, які ми називаємо конкретними, поділяються на індивідуальні, групові та фронтальні. Ґрунтом розподілу конкретних форм навчання є характеристики особливостей комунікативної взаємодії між вихователем і дітьми, а також між самими дітьми.


Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію педагога з однією або декількома дітьми. Групова форма навчання здійснюється в групі дітей, яка створюється на різних засадах (за рівнем пізнавального, мовленнєвого розвитку, за ґендерними ознаками тощо). Фронтальна форма навчання уможливлює роботу зі всією групою дошкільників в єдиному темпі і з загальними завданнями.


Отже, форма навчання є цілеспрямована, змістовно насичена та методично оснащена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, відносин педагога і дітей. Форма навчання реалізується як органічна єдність цілеспрямованої організації змісту, засобів і методів. Усі окреслені форми навчання можна застосовувати як на занятті, так і в повсякденному житті. Навчання може здійснюватися в різних видах дитячої діяльності — предметній, ігровій, трудовій, продуктивній тощо.


Форми організації дітей на заняттях можуть бути різноманітними і залежати від низки обставин: кількості дітей на занятті; місця проведення: у групі, музичній залі, кабінеті, басейні тощо; розміщення дітей: за столами, півколом, обличчям одне до одного, на "ковдрі-літаку" тощо; організації дитячої діяльності.


Ґрунтом навчальної діяльності дошкільника є:


формування здатності діяти за зразком;

формування мотивації навчальної діяльності;

формування вміння оцінювати свою роботу й роботу інших дітей;

формування вміння слухати й виконувати інструкцію;

формування самоконтролю і контролю;

навчання працювати в колективі.


Навчальна діяльність завжди спрямована на засвоєння інших видів людської діяльності — практичної, ціннісно-орієнтованої тощо, але не лише знаннями й основами людської культури, головне — це оволодіння діяльністю. Отже, уміння, компетенції дитини, як здатність виконувати ту чи іншу діяльність (дії), — вища прикінцева мета навчальної діяльності.


На відміну від інших видів діяльності (перетворювальна, художня тощо), що спрямовані на отримання "зовнішнього" щодо суб’єкта результату — матеріального чи духовного, — навчальну діяльність суб’єкта спрямовано на "себе", на здобуття "внутрішнього" результату: засвоєння нового досвіду у вигляді знань, умінь і навичок, розвиток здібностей, ціннісних відносин і відношень. Мета навчальної діяльності завжди задається ззовні — чинною програмою, планом тощо. На жаль, під час організації навчальної діяльності дітей дошкільного віку вони обмежені у виборі, а це в подальшому відгукнеться невмінням або небажанням приймати самостійні рішення, виявляти ініціативу.


На думку О.В. Запорожця, обов’язкові заняття, які організовує вихователь, мають навчальний характер, отже, приводять до того, що навчальна діяльність в дошкільному віці вже має складний характер. Дитина привчається підкоряти свою діяльність навчальним завданням, уважно стежити за поясненнями вихователя, активно привласнювати знання, які йому повідомляє дорослий. Далі науковець робить висновок, що навчальна діяльність має важливе значення для психічного розвитку дитини. Результатом учіння є не лише нові знання та вміння, змінюється й особистість дитини, виформовується її мислення та воля.


Реальне (пряме) навчання ґрунтується на спеціально організованій пізнавальній діяльності однієї дитини або окремої групи дітей. Така діяльність передбачає різноманітність форм організації занять із дітьми. Саме тому все частіше наголошується на поверненні терміну "заняття" його первинного значення — займатися з дитиною цікавим і корисним для її розвитку.


Навчання дітей у формі занять починається з третього року життя.


У першу половину дня можна провести два заняття загальною тривалістю не більше ніж 30 хвилин.


На четвертому році життя в першу частину дня можливе проведення двох занять загальною тривалістю до 40 хвилин.


На п’ятому році життя в першу половину дня – загальною тривалістю до 45 хвилин, у другу половину дня - одне заняття 20-25 хвилин.


На шостому році життя в першу частину дня можливе проведення 2-3 занять загальною тривалістю двох занять - до 60 хвилин, трьох - 1,5 години.


У зв’язку з ускладненням змісту дошкільної освіти заняття з будь-якого розділу програми можуть проводитися серіями (блоками, циклами тощо), по 3-4 заняття впродовж одного тижня, інтегруватися та комбінуватися тощо.


Мережу занять вихователь складає разом із методистом, співвідносячи різні види діяльності дітей (конструювання, музика тощо) та форми організації навчання (фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, ігри-заняття тощо).


Специфіка дошкільної освіти в організації освітнього процесу полягає в тому ,що навчання є процесом засвоєння знань в інших видах діяльності. У масовій практиці дошкільної освіти використовуються три основних принципи побудови освітнього процесу: 1. навчальний; 2. предметно-середовищний; 3. комплексно-тематичний. Практика роботи показала ,що найбільш доцільним є комплексно-тематичний принцип. Умовами реалізації комплексно-тематичного принципу є: взаємозв’язок з принципом інтеграції: змісту дошкільної освіти, організаційних форм і різних видів дитячої діяльності; теми мають бути соціально значущими для сім’ї, суспільства, викликати особистий інтерес дітей.


Принцип розвивальної освіти (як альтернатива ЗУНівському). Нагадаємо, що навчання і виховання - загальні і необхідні форми психічного розвитку людини; завдяки їм особистість привласнює цінності матеріальної та духовної культури; це здійснюється в процесі власної діяльності; на основі формування конкретних видів діяльності в людини виникають і розвиваються певні психічні новоутворення. Головне - процеси навчання і виховання не самі по собі безпосередньо розвивають дитину, а лише тоді, коли вони мають діяльні форми (включені в діяльність).

Принцип демократизації передбачає надання всім учасникам педагогічного процесу означеної свободи для почуття "самості", індивідуальності, самоповаги, відчуття своєї повноцінності, усунення авторитарного стилю виховання.

Принцип культуровідповідності передбачає максимальне використання у процесі виховання і навчання культури того середовища, в якому росте дитина, це органічний зв’язок із історією народу, його мовою, традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності поколінь.


Саме навчання створює зони найближчого розвитку, тобто ті внутрішні процеси розвитку, які можливі тільки у сфері взаємин дитини, у першу чергу, з дорослим, але продовжуючи внутрішній хід розвитку, через деякий час вони стають внутрішнім надбанням самої дитини; навчання не є розвитком, але правильно організоване воно веде за собою розвиток, викликає до життя низку таких процесів, що поза навчанням узагалі були б неможливими.


Л.С. Виготський наголошував не на навчанні взагалі, а на правильно організованому навчанні.

В науково-методичній літературі пропонується така організація дітей:

спеціально організована діяльність дітей;

спільно доросло-дитячя діяльність дитини;

вільна самостійна діяльність дитини;

Самостійна діяльність – це вільна діяльність вихованців в умовах створеного педагогами предметно-розвивального середовища, що забезпечує вибір кожною дитиною діяльності за інтересами і дозволяє їй взаємодіяти з однолітками або діяти індивідуально.

Дослідження психологів доводять, що вирішальним чинником формування в дитини повноцінної психіки є ті види спілкування з дорослими, в яких дитина може бути повноправним учасником, у відносинах між педагогом і дітьми центральне місце повинна посісти не авторитарна, а особистісно-зорієнтована взаємодія дорослого і дитини.

Цей блок вважаємо найголовнішим. Саме під час вибору дитиною меж і моделі взаємодії з однолітками, дорослим, довкіллям педагог може спостерігати гармонію (або навпаки) душевного і духовного благополуччя дитини, можливості розвитку або корекції психічних станів тощо.

Головне завдання педагога – створення умов для самореалізації кожної дитини.

І дуже важливо ,щоб у житті кожної дитини з’явилися й посіли гідне місце всі види дитячої діяльності. Адже саме у діяльності і виявляються, і формуються всі загальнолюдські здібності.

Слід зруйнувати стереотипність процесу виховного впливу дорослого на дітей і створити умови для повноцінної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини, спираючись на сензитивність дошкільного дитинства.

Отже, окреслені вимоги, сподіваємося, допоможуть практикам розробити ефективні розвивальні системи, підібрати способи та прийоми психологічного супроводу процесу становлення творчих здібностей дошкільника.

Список використаних джерел

  1. Бех І.Д. Виховання особистості.Київ.Либідь,2003

  2. Богуш А.М.Парадигма «дитинство» в контексті розвитку особистості дошкільника. Харків «ОВС» ,2002р. С.258-270

  3. Гавриш Н.В. Дитина- педагог: Сучасний погляд. Луганськ.ВДЗ. Луганськкий національний університет.2010р.

  4. Гавриш Н.ВСучасне заняття в дошкільному закладі. Луганськ» Альма- матер»,2007р.

  5. Крутій К.Л.Технологія формування полікультурної особистості. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД.2010.

  6. Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" від 6 липня 2010 р. N 2442-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — N 46. — С. 545.

  7. Концепція державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року // Дитячий садок: управління. — 2010. — N 3 (17). — С. 6–7.


Л.С. Русан завідувач відділом дошкільної освіти

Г.І.Колосінська методист відділом дошкільної освіти


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


№ 1/9-388 від 21 травня 2012 року


Міністерству освіти і науки, молоді та спорту

Автономної Республіки Крим,

управлінню освіти і науки обласних,

Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій,

інститутам післядипломної педагогічної освіти


Щодо надіслання інструктивно-методичних

рекомендацій "Про організацію роботи в дошкільних

навчальних закладах у 2012/13 навчальному році"


Надсилаємо інструктивно-методичні рекомендації "Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2012/13 навчальному році".


до листа МОНмолодьспорту України

21.05.2012 № 1/9-388

Інструктивно-методичні рекомендації

"Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2012/13 навчальному році"


На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу. В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості з раннього дитинства.


Нормативно-правове підґрунтя функціонування сучасної системи дошкільної освіти визначається основними положеннями Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу", "Про охорону дитинства" та інших чинних актів вищих органів державної влади.


Основні механізми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року окреслено у Державній цільовій соціальній програмі розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 629. На її виконання розроблено План заходів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28 липня 2011 р. № 905, яким передбачено створення належних умов для функціонування дошкільної освіти, а саме:

забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності;

популяризація обов'язкової дошкільної освіти для дітей 5-річного віку через різні форми її здобуття;

зміцнення навчально-методичної та матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів;

поліпшення якості дошкільної освіти через розроблення механізму, що забезпечує її сталий інноваційний розвиток;

забезпечення особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її задатків, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей;

збереження та зміцнення здоров'я дітей з раннього дитинства;

модернізація системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

проведення наукових досліджень у галузі дошкільної освіти, спрямованих на забезпечення розвитку дитини, подальшого становлення її особистості;

урізноманітнення форм спільної роботи з батьками.


З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів у 2012/13 навчальному році є спрямування освітнього процесу на реалізацію нової редакції Базового компонента дошкільної освіти - Державного стандарту дошкільної освіти, схваленого на колегії Міністерства від 4 травня 2012 року, в якому визначено вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини 6 (7) років перед вступом до школи. Актуальність нової редакції Базового компонента обумовлена соціальною необхідністю зміни знаннєвої орієнтації при організації педагогічного процесу на особистісно-ціннісну та його узгодження із новим Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462.


Базовий компонент дошкільної освіти в новій редакції скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання.


Новою редакцією Базового компонента передбачено визначення змісту дошкільної освіти через інваріантну і варіативну складові. Інваріантна складова є обов'язковою для реалізації в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти. її систематизовано за освітніми лініями: "Особистість дитини", "Дитина в соціумі", "Дитина в природному довкіллі", "Дитина у світі культури", "Гра дитини", "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі", "Мовлення дитини". Варіативна складова Базового компонента може бути реалізована за чинними комплексними і парціальними програмами з урахуванням особливостей регіону, навчального закладу, індивідуальних можливостей, здібностей, потреб розвитку дітей та (або) побажань батьків чи осіб, які їх замінюють. її складають освітні лінії "Комп'ютерна грамота", "Іноземна мова", "Хореографія" та ін.


Вищезазначені нововведення не скасовують звичні для практиків підходи до організації життєдіяльності дітей та планування освітньої роботи. Педагоги можуть використовувати посібники та інші види навчальної літератури, які укладено відповідно до вимог попереднього варіанту Базового компонента та чинних програм. Як і раніше, вони мають право обирати зручні для себе форми графічного або текстового планування за режимними процесами, тематичними блоками, лініями розвитку, видами діяльності, формами дитячої активності з урахуванням освітніх ліній нової редакції Базового компонента.


Зміст дошкільної освіти в межах Базового компонента реалізується через програми та навчально-методичне забезпечення, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. На сьогодні при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, за рішенням педагогічної ради можна використовувати такі програми:

програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", за наук. ред. Кононко О. Л. (затверджена наказом МОН від 29.01.2009 № 41);

програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт", кер. проекту Жебровський Б. М. (схвалена рішенням колегії МОНмолодьспорту від 01.03.2012, № 2/4-2, затверджена наказом МОНмолодьспорту від 21.05.2012 № 604);

освітня програма "Дитина в дошкільні роки", наук. кер. проф. Крутій К. Л. (лист МОН про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" від 08.12.2010 № 1/11-11178);

програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина", наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В. (лист МОН про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" від 08.12.2010 № 1/11-11177);

регіональна програма розвитку дітей дошкільного віку "Українське дошкілля", авт.-упор. Білан О. І. (лист МОНмолодьспорту про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України" від 09.12.2011 № 1/11-11601).


В усіх навчальних закладах, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, при організації освітньої роботи можна керуватися концептуальними засадами вищезазначених програм, їхніми пріоритетними завданнями та обсягами програмового матеріалу відповідно до вікових особливостей вихованців, забезпечуючи таким чином безперервність та наступність у здобутті дошкільної освіти на різних етапах розвитку дитини, починаючи із раннього і закінчуючи старшим дошкільним віком. Такий підхід сприятиме оптимальному використанню можливостей кожного вікового періоду для повноцінного розвитку дитини, створенню сприятливого розвивального середовища, передбачатиме застосування доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб та інтересів самої дитини.


З метою поліпшення якості освітнього процесу та уточнення, розширення, поглиблення змісту дошкільної освіти, в тому числі при наданні додаткових освітніх послуг, у роботі з дітьми можна використовувати й парціальні програми, що були схвалені комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, це такі програми: "Англійська мова для дітей дошкільного віку", автор Шкваріна Т. М.; "Дитяча хореографія", автор Шевчук А. С.; "Кольорові долоньки", автор Ликова І. О.; "Українотворець", керівник авторського колективу Кононенко П. П.; "Лего-конструювання", автор Пеккер Т. В.


Крім вищезазначеного програмового забезпечення, при організації роботи з дітьми дошкільного віку педагогам необхідно керуватися Переліком навчальних видань, рекомендованих до використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів у 2012/13 навчальному році, з яким можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) та у фахових періодичних виданнях.


У 2012/13 навчальному році педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів особливу увагу необхідно акцентувати на вирішення таких питань:

забезпечення рівних стартових можливостей для подальшого успішного шкільного навчання всім дітям старшого дошкільного віку;

збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей з раннього віку;

підвищення якості дошкільної освіти.


Проблема забезпечення рівних стартових можливостей усім дітям старшого дошкільного віку має розглядатися в контексті визнання обов'язковості дошкільної освіти для цієї вікової категорії. З огляду на це, управлінським та методичним службам необхідно забезпечувати доступність освіти всім дітям старшого дошкільного віку через запровадження різних варіативних форм її здобуття (дошкільний навчальний заклад, центр розвитку, групи короткотривалого перебування дітей, підготовчі до школи групи, соціально-педагогічний патронат тощо). При цьому створювати умови для особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей за рахунок розширення мережі не лише дошкільних закладів загального розвитку, але й профільного, компенсуючого, інтернатного, сімейного, комбінованого типів, центрів розвитку дітей, навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад".


Орієнтири змістового наповнення освітньої роботи із старшими дошкільниками в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти подано у програмі розвитку дитини старшого дошкільного віку "Впевнений старт". Програма базується на засадах особистісно-орієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходів, взаємодії навчального закладу і родини. Ключові освітні завдання, показники розвитку та поради батькам викладено у розділах "Фізичний розвиток", "Пізнавальний розвиток", "Мовленнєвий розвиток", "Художньо-естетичний розвиток", "Ігрова діяльність", "Трудова діяльність".


При роботі з дітьми старшого дошкільного віку педагогам варто спрямовувати свої зусилля не лише на формування навичок навчальної діяльності, а й на створення умов для розгортання і збагачення специфічних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, художньої, предметно-практичної, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої), передбачати різноманітні форми і методи освітнього впливу. Рекомендації щодо особливостей здійснення педагогічної діяльності з дітьми цієї вікової категорії даються в інструктивно-методичному листі МОН "Про організацію роботи з дітьми 5-річного віку" від 27.09.2010 № 1/9-666 та в збірнику методичних матеріалів "Обов'язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи", автори-упорядники Долинна О. П., Бурова А. П., Низковська О. В., Носачова Т. П. - Тернопіль: Мандрівець, 2011 ("Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах", лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту від 12.04.2011 № 1.4/18-Г-229).


З метою створення сприятливих умов для збереження фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя необхідно скоординувати зусилля всіх інституцій, причетних до справи охорони життя і зміцнення здоров'я (медичні, управлінські, методичні служби різних рівнів, педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів, родини вихованців) у таких напрямках:

забезпечення збалансованого харчування, медичного обслуговування дітей різних вікових категорій відповідно до потреб розвитку оснащення освітнього процесу необхідним фізкультурним, ігровим інвентарем та обладнанням;

використання у практичній роботі дошкільних закладів сучасних засобів оздоровлення, фізичного розвитку і виховання: обладнання фізіотерапевтичних і медичних кабінетів, фізкультурних, ігрових майданчиків, залів, спортивних комплексів, тренажерів для групових кімнат з метою проведення занять, рухливих ігор, фізкультурних свят, розваг, днів здоров'я, дихальної та лікувальної гімнастики тощо;

розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров'язбережувальних та здоров'яформувальних технологій, соціально-оздоровчих проектів;

активне використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі;

впровадження наукових новацій, кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи навчальних закладів, соціальних, психологічних служб та родинного виховання;

максимальне забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, вихователях, в т. ч. з фізичної культури, психологах, при потребі - логопедах, дефектологах тощо). При цьому слід орієнтуватися на Типові штатні нормативи для дошкільних навчальних закладів, які затверджені наказом МОН від 04.11.2010 № 1055;

сприяння доступності здобуття дошкільної освіти для дітей з особливими потребами (вадами фізичного, психічного розвитку), впровадження інклюзивної освіти у практику роботи дошкільних навчальних закладів/груп загального розвитку;

популяризація ідей здорового способу життя, безпечної поведінки у довкіллі, спеціальних знань серед дітей та батьківської громадськості.


Задля підвищення якості освіти при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах необхідно урізноманітнювати форми цілеспрямованого навчально-виховного впливу, зокрема, шляхом організації індивідуальних занять, проведення гурткової (секційної, студійної) роботи; застосовувати в освітній роботі педагогічні інновації, сучасні психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології; вивчати, узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід місцевого, обласного, всеукраїнського рівнів; активізовувати взаємодію з батьками; удосконалювати механізми моніторингу освітнього процесу та ін.


Однією із ефективних додаткових форм організації освітнього процесу в умовах дошкільного навчального закладу є гурткова робота, яка спрямована на задоволення потреб та інтересів дітей до певного виду діяльності, виявлення та розвиток у них загальних та спеціальних здібностей. З огляду на це, у дошкільних навчальних закладах можуть функціонувати такі гуртки: художньо-естетичні (образотворчі, хореографічні, музичні, театральні), фізкультурно-спортивні, логіко-математичні, пізнавальні, мовленнєві та ін. Діяльність гуртка потребує наявності відповідної матеріальної бази (спеціальних приміщень, матеріалів, обладнання, інвентарю, технічних засобів) та кадрового забезпечення (фахівці із педагогічною освітою певної спеціалізації - керівники студії образотворчої діяльності, хореографи, хормейстери, вчителі іноземної мови, тренери з різних видів спорту тощо).


Робота гуртків має будуватися на основі чинних парціальних авторських програм або варіативної частини чинних комплексних програм, які конкретизують, розширюють, а в окремих випадках перевищують вимоги до рівня обізнаності, життєвої компетентності дітей, окресленого інваріантною складовою цих програм.


Забезпеченню своєчасного і повноцінного розвитку дитячої особистості з перших років життя сприятиме впровадження в педагогічний процес дошкільних навчальних закладів сучасних експериментально апробованих освітніх технологій. Зокрема, таких:

"Психолого-педагогічне проектування взаємодії дорослого і дитини", автор - доктор псих. наук, професор Піроженко Т. О.;

"Інтегрована особистісно-орієнтована освітня технологія у дошкільному навчальному закладі та загальноосвітньому навчальному закладі I ступеня", автор - доктор пед. наук, професор Якименко С. І.;

"Поступально-висхідне формування особистості від дошкільного віку до випускних класів школи", автор - доктор пед. наук, академік Богуш А. М.


З метою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи дошкільних навчальних закладів управлінським та методичним службам різних рівнів необхідно створювати умови для комп'ютеризації освітнього процесу та підвищення рівня інформаційної компетентності, комп'ютерної грамотності педагогічних працівників дошкільної освіти; сприяти розробленню власних сайтів дошкільних закладів для обміну досвідом, участі у різних проектах, контактів з батьківською громадськістю тощо.


При організації спільної роботи з батьками вихованців необхідно передбачати різні форми взаємодії з ними: як традиційні (батьківські збори, консультації, бесіди, семінари, семінари-практикуми, майстер-класи, дні "відкритих дверей", показові заняття, спільні свята, розваги, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, родинні газети, "скриньки" запитань і пропозицій, звукові листи, бібліотеки відеоматеріалів із різних проблемних питань, школи взаємодопомоги), так і нові (електронні міні-бібліотеки, інтернет-сайти для батьків тощо). Ефективність такої взаємодії досягається через реалізацію важливих завдань:

забезпечення максимального використання виховного потенціалу педагогів і родини у формуванні особистості дитини;

підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, формування у них свідомого розуміння власної активної позиції у вихованні своїх дітей;

заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги;

залучення батьків до створення належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей у сім'ї та дошкільному навчальному закладі.


Тісна співпраця всіх служб дошкільного навчального закладу, батьківської громадськості, керівних інстанцій, їх націленість на досягнення спільної мети стане запорукою успішної організації освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.


Рекомендую!


За матеріалами: Освіта.ua

Дата публікації: 21.05.2012

« Попередня публікація | Наступна публікація »

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах області у 2013-2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах області у 2013-2014 навчальному...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах в новому 2012-2013 навчальному році
Головною метою виховання особистості є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина,...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики у 2011-2012 навчальному році Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­- 2013 навчальному році за темою: «Полтавщина мій рідний край»
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012-2013 навчальному році

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо викладання предмета «Фізична культура» в 2012/2013 навчальному році
А як складова загальної культури, суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт, є важливим чинником здорового способу...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2013-2014 навчальному році
Лист мон від 17. 07. 2013 №1/9-498 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки...

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в днз в2012-2013 навчальному році Рух уперед умова життя. Це банальне твердження iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 2012-2013 навчальному році у 2012-2013 навчальному році географічні курси в основній школі вивчатимуться в традиційному порядку
Кл. – «Економічна і соціальна географія України» (52 години, 1,5 години на тиждень)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи