Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 icon

Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3



НазваЗвіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3
Сторінка5/44
Дата конвертації10.01.2013
Розмір8.2 Mb.
ТипЗвіт
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44
^

4. ВОДНІ РЕСУРСИ



Характеристика якості води Сіверського Дінця та річок басейну Сіверського Дінця у межах Луганської області

Сіверський Донець - основна водна артерія області, рибогосподарське водоймище, джерело питного та технічного водопостачання. Сіверський Донець приймач зворотних вод підприємств промислового, комунального та сільського господарства, шахтних вод. Забезпечення водою населення області в необхідному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води в водних об’єктах басейну Сіверського Дінця. В більшості з них за станом хімічного забруднення вода класифікується як забруднена (4 клас якості).

Довжина ділянки Сіверського Донця в межах Луганської області становить 265 км, площа водозбору 24560 кв.км. Басейн річки складають 10 приток 1-го порядку, 60 приток 2-го порядку, 22 притоки 3-го порядку.

Основні притоки: Красна, Борова, Верхньо-Біленька, Нижньо-Біленька, Айдар, Лугань, Деркул, .Велика Кам’янка, Кундрюча.

Якість води Сіверського Донця оцінюється за вимогами граничнодопустимих концентрацій (ГДК р.г) водоймищ рибогосподарського водокористування. Якість води приток оцінюється за вимогами санітарних норм для водойм культурно-питного водокористування (ГДК к.п.).

У 2005 році контроль басейну Сіверського Донця проводився у 17 пунктах гідрохімічного контролю (створах) основної річки та 28 створах її приток. Контроль басейну Міуса проводився у 4 створах. Контроль проводили 5 суб`єктів моніторингу – аналітичні лабораторії Держуправління екоресурсів, районних, міських та обласної СЕС, ЛЦГМ, Сіверсько-Донецького басейнового управління та Луганського управління водних ресурсів та промислово-санітарні лабораторії підприємств, що мають значні за обсягами скиди безпосередньо у Сіверський Донець.

На гідрохімічний стан річок значний вплив справляє гідрологічний режим. У 2005 році, внаслідок досить високого рівня опадів на протязі року та відсутності спекотного літа, середньорічні витрати води у порівнянні з 2004 роком практично не змінилися на вході в область та декілька побільшали на виході. Витрати були досить високими і рівними по місяцах року, різкого зменшення в період літньої межені не було .

Середньорічні витрати води в Сіверському Донцю у створі міста Лисичанська склали 85,4 м3/с при середньобагаторічних витратах – 104 м3/с. У створі с. Кружилівка, перед кордоном з Ростовською областю Росії, - 165,5 м3/с при середньобагаторічних - 137 м3/с.

У цілому стан водних об'єктів області може бути оцінений як задовільний і залишається практично на рівні 2004 року з незначним коливанням середньорічних показників.

Завдяки високим витратам води на всьому протязі річки вміст хлоридів складав 0,6-08 ГДК р.г., не зважаючи на те, що в періоди лютий-квітень та грудень проводилися скиди дистилярної рідини підприємством “Лисичанська сода” ( у 2004 році скидів не було).

Досить м`яка зима та відсутність значної літньої спеки обумовили досить стабільний на всьому протязі річки рівень азотного забруднення. Вміст азоту амонійового по створах коливався від 0,5 до 1,1 ГДК р.г., вміст нітритів - від 0,9 до 1,6 ГДК р.г., що практично на рівні 2004 року.

По всіх створах починаючи з входу в область декілька знизився вміст сульфатів.

Показник органічного забруднення – БСК на всьому протязі річки становив 1,2-1,4 ГДК р.г. та ГДК к.п. Вміст сухого залишку залишився на рівні 1,06-1,2 ГДК р.г. та ГДК к.п.

Стабільне перевищення ГДК по БСК5 та сухому залишку в поверхневих водах басейну Сіверського Донця та Міуса пояснюється стійким забрудненням рік, недостатньо ефективною роботою очисних споруд міст і промислових підприємств.

У порівнянні з минулим роком в незначно знизилися середньорічні концентрації ХСК з 25,4 мгО/дм3 до 18,8 мгО/дм3. Вміст солей важких металів суттєво не змінився і варіював у межах ГДК. Кисневий режим – задовільний. На всьому протязі річки феноли практично відсутні. Клас якості води залишився без змін – 4, “забруднена”.

Нижче наведено дані про гідрохімічний стан по найбільш показовим створам Сіверського Донця та основних приток.

У прикордонному з Донецькою областю створі, вище розташування питного водозабору (с. Білогорівка ) якість води не відповідає вимогам ГДК р.г. по сульфатах (3 ГДК), та важких металах (3-5 ГДК). Показник загальної мінералізації - сухий залишок становить 1,06 ГДК. Висока мінералізація води у даному створі обумовлена впадінням річок Казений Торець і Бахмут на території Донецької області безпосередньо перед кордоном.

На ділянці річки від кордону з Донецькою областю до м. Рубіжне (Рубіжано-Лисичанський промисловий регіон) на стан річки негативний вплив справляють скиди шахтних вод ВО «Лисичанськвугілля», стоки комунальних господарств міст Привілля та Новодружеск. На цій же ділянці в Сіверський Донець впадає річка Красна. У створі 0,8 км вище скидів РВО «Краситель», вміст забруднюючих речовин практично не відрізняється від прикордонного створу. Клас якості води залишався без змін – 4, „забруднена”.

На ділянці протягом 50 км, що проходить повз Рубіжано-Лисичанський промисловий регіон, в Сіверський Донець надходять скиди РВО «Краситель», Рубіжанського картонно-тарного комбінату, Рубіжанського хімзаводу «Зоря», “Об`єднання Азот”, Лисичанського ВУВКГ, підприємства “Лисичанська сода”. На цій же ділянці в Сіверський Донець впадають притоки - річки Борова та Нижньо Біленька.

^ Р. Борова внаслідок меншої забрудненості позитивно впливає на стан води Сіверського Донця

Найбільший негативний вплив на стан води (хлориди, сульфати, азотне забруднення) мають скиди заводу «Лиссода» та притока - річка Верхньо-Біленька, яка забруднена природними солями ще у витоку, тому що протікає скрізь природні поклади хлоридних солей та приймає в себе дуже засолені стоки шахтних вод ВО «Лисичанськвугілля» та Лисичанського желатинового заводу.

Ця притока має такі гідрохімічні показники:

сульфати - 4,5 ГДК р.г. та 0,9 ГДК к.п.

хлориди - 1,1 ГДК р.г. та 1 ГДК к.п.

сухий залишок - 1,7 ГДК р.г. та к.п.

азот амонійовий - 3,5 ГДК р.г. та 0,7 ГДК к.п.

нітрити - 7 ГДК р.г. та 0,2 ГДК к.п.

залізо - 2,7 ГДК р.г. та 0,9 ГДК к.п.

У порівнянні з 2004 роком майже по всіх показниках помітно покращення.

Після усіх скидів Рубіжано-Лисичанського промислового регіону Сіверський Донець має такі гідрохімічні показники:

сульфати - 3,6 ГДК р.г.

хлориди - 0,74 ГДК р.г.

сухий залишок - 1,2 ГДК р.г.

азот амонійовий - 0,8 ГДК р.г.

нітрити - 1,4 ГДК р.г.

залізо - 1,6 ГДК р.г..

Вміст важких металів залишається на початковому рівні.


На ділянці між останнім створом Рубіжано-Лисичанського промислового регіону та створом “с. Світличне” (технічний водозабір) в Сіверський Донець впадає річка Нижньо-Біленька, забруднена шахтними скидами.

У створі “с. Світличне” спостерігається зниження вмісту сульфатів з 3,9 до 3,6 ГДК р.г. та заліза з 2 до 1,6 ГДК р.г.

Далі по течії на стан Сіверського Донця деякий позитивний вплив справляє притока - річка Айдар (витрати води у Айдарі складають 12% витрат Сіверського Донця). Після впадіння Айдару показники забруднення Сіверського Донця зменшуються.

Створ “с.м.т. Станично-Луганське” знаходиться після впадіння річки Лугань.

Довжина річки на території області 196 км, площа водозбору 3740 кв.км. На території Луганської області ріка формується за рахунок скидів шахт, промпідприємств, об'єктів комунального господарства. Ріка є джерелом технічного водопостачання ряду промислових підприємств та землеробських полів зрошення.

Вміст забруднюючих речовин р.Лугань на вході в Луганську область з Донецької області перевищує ГДК р.г. по нітритах, залізу та важких металах. За даними спостережень у 2005 році відбулося покращення по нітритах з 3,5 до 2,2 ГДК р.г. Знизився вміст сульфатів та сухого залишку і ці показники знаходяться в межах ГДК к.п. Погіршення відбулося по БСК - з 1,66 до 2,1 ГДК к.п.

Річка має помітне забруднення по завислих речовинах та по поверхнево-активних речовинах.

Далі р. Лугань приймає стоки підприємств міст: Стаханов, Кіровськ, Брянка, Первомайськ, Алчевськ через притоки р. Біла та Лозова. Негативний вплив на гідрохімічні показники в річці Лугань справляє р. Лозова, у яку скидаються стоки Алчевського металургійного комбінату, що містять феноли, роданіди, ціаніди, азот амонійний до 23 мг/дм³, Після цих скидів у створі м. Луганськ (перед впадінням р.Ольхова) якість води в р. Лугань погіршується по нафтопродуктах, хлоридах, та залізу, але у межах ГДК к.п.

Значний вплив на якість води справляють скиди підприємств м. Луганська (як безпосередньо в р. Лугань так й у притоку – р. Ольхова). Останнім значним джерелом забруднення перед гирлом є скиди ВУВКГ м. Луганськ.

У створі 2 км вище гирла річка Лугань має погіршення по нафтопродуктах, хлоридах, та залізу, але у межах ГДК к.п. Істотних змін стану у порівнянні з 2004 роком немає.

Середньорічні витрати води у гирлі р. Лугань становлять 10,5 м3/с, що менше 10% скидів Сіверського Донця, тобто при високих витратах води значного впливу не відбувається.

На відрізку річки від с.м.т. Станично-Луганське до с.Попівка - на кордоні з Ростовською областю, основними забруднювачами є Луганське і Краснодонське ВУВКГ, що справляють негативний вплив по азотному забрудненню .

Однак, велика довжина ділянки і досить чиста притока - річка Деркул - дають можливість Сіверському Донцю самоочиститися та покращити гідрохімічні показники до таких значень:

сухий залишок - 1,1 ГДК р.г.

сульфати - 3,4 ГДК р.г.

хлориди - 0,7 ГДК р.г.

азот амонійовий - 1 ГДК р.г.

нітрити - 1,6 ГДК р.г.

вміст важких металів становить 2-4 ГДК р.г., у т.ч.

залізо загальне - 1,6 ГДК р.г.,

хром - 4 ГДК р.г.,

марганець - 3 ГДК р.г.,

цинк - 2,5 ГДК р.г.

мідь - 3,6 ГДК р.г.


Слід відзначити зменшення середніх концентрацій по сульфатах та ХСК.

Протікаючи по Луганській області, річка Сіверський Донець додатково забруднюється по :

хлоридах та азоту амонійовому - в 1,2 рази, нітритах - в 1,5 рази

По решті показників, не зважаючи на збільшення концентрації на окремих ділянках річки, в прикордонному створі додаткового забруднення не спостерігається.

Клас якості води річки Сіверський Донець залишається без змін. Луганська область одержує воду р. Сіверського Донца з Донецької області класом - 4 “забруднена”, з таким же класом і передає воду Російській Федерації.


Дві праві притоки Сіверського Донця, що протікають по Луганській області - р. Велика Кам’янка та р. Кундрюча - впадають на території Ростовської області.

Довжина ділянки річці ^ В. Кам’янка на території Луганської області, що контролюється – 105 км, площа водозабору – 1492 кв.км. Створ спостереження знаходиться у с. В. Герасимівка.

На стан річки Велика Кам’янка справляють вплив стоки шахтних вод (як діючих, так і ліквідованих), а також комунально-побутові стоки Ровеньковского, Краснодонського та Свердловського ВУВКГ.

Рівень забруднення води у створі не відповідав вимогам санітарних норм за наступними параметрами: ХСК – 1,3 ГДК, БСК5 –1,1 ГДК; сухим залишком – 1,2 ГДК. Кисневий режим р. В. Кам’янка на кордоні з Росією задовільний.

Якість води басейну р. Кундрюча, кордон Луганської (Україна) та Ростовської (Росія) областей відповідає тимчасовим нормативам, які регламентовані “Угодою про спільне використання, відтворення та охорону водних ресурсів трансграничного водного об’єкту”.

Рівень забруднення води у створі не відповідає вимогам санітарних норм за вмістом ХСК (1.4 ГДК) сухого залишку (1.6 ГДК) та БСК (1,1 ГДК). Всі інші показники мали незначні коливання і варіювали у межах ГДК к.п. Клас якості р. Кундрюча залишився без змін – 3, “помірно-забруднена”, на рівні минулорічних концентрацій.


^ Характеристика якості води водосховищ


Моніторингом поверхневих вод охоплено п`ять водосховищ. Їхній стан може бути охарактеризований як стабільний, концентрація забруднюючих речовин варіювалося в тих же межах, що й у минулому році, перевищення санітарних норм для водойм культурно-побутового призначення спостерігається по БСК та сухому залишку.

Найбільше біогенне забруднення з усіх водосховищ залишається у Довжанськом та Бірюковськом водосховищах. Протягом 2003 - 2004 років якість води Довжанського та Бірюковського водосховища поступово погіршувалась по сухому залишку та сульфатам.

^ Довжанське водосховище (р. Кундрюча), нижній б’єф якого є трансграничним водним об’єктом. БСК - 1,2 ГДК к.п. та сухий залишок - 1,3 ГДК к.п. Інші показники в межах ГДК к.п. У порівнянні з 2004 роком деяке покращення по сульфатах, хлоридах, сухому залишку.

^ Бірюківське (р. Кундрюча) і Ісаківське (р. Біла площа - 395 га) водосховища.

Клас якості води в цих водосховищах не змінився і складав - 4, “забруднена”. Гідрохімічний стан водосховищ на протязі року знаходився у задовільному стані. Середньорічні концентрації показників, що перевищують ГДК для санітарних норм складають по БСК5 –1,1 ГДК, сухому залишку – 1,3 ГДК, ХСК– 1,4 – 1,6 ГДК. Середня жорсткість у водосховищах склала

8,8 – 10,0 ммоль/дм3 відповідно. Кисневий режим – задовільний.

^ Елізаветінське водосховище (р.Вільхова).

Якість води не відповідала вимогам санітарних норм лише по БСК5 – 1,1 ГДК, ХСК– 1,4 ГДК. Жорсткість складала 9,9 ммоль/дм3 тобто 1,4 ГДК. Решта показників суттєво не змінювалася і варіювала у межах ГДК. Кисневий режим – задовільний. Клас якості води залишився на рівні минулорічних концентрацій 3, “помірно - забруднена”.

^ Янівське водосховище (р. Міусік, площа-60 га). Якість води практично відповідає вимогам санітарних норм.

Характеристика якості вод річки Міус та річок басейну Міусу


У південній частині області протягом 61 км із площею водозабору 755 км2 протікає ріка Міус, у басейн якої вливаються притоки Кринка, Крепенька, Міусік, Нагольна, Кришталева.

За період 2005 року у створі р. Міус нижче впадіння ріки Нагольнї, с. Куйбишево спостерігалося перевищення вимог санітарних норм за наступними параметрами: ХСК – 2,0 ГДК; сухий залишок – 1,2 ГДК. Жорсткість склала 9,3 ммоль/дм3 або 1,3 ГДК. Кисневий режим задовільний.

Середня ступінь перевищення граничнодопустимих концентрацій показників для рибогосподарських водойм складала: БСК5 –1,4 ГДК; магнію – 1,6 ГДК, залізу загальному–2,9 ГДК, сульфатах –4,9 ГДК, міді – 3,3 ГДК, цинку – 1,6 ГДК, марганцю – 3,6 ГДК, кобальту – 1,4 ГДК, алюмінію -1,2 ГДК.

Клас якості води залишився без змін – 4, “забруднена”.

Протягом 40 км річка протікає на межі з Донецькою областю, а потім по густонаселеному Антрацитівському району. Приймаючи зворотні води підприємств Луганської області і частково Донецької, річка до контрольного створу с. Дмитрівка, після впадіння р. Нагольної на території Донецької області, отримує додаткові забруднення. Основними джерелами забруднення на території Луганської області є вугледобувні шахти, а також зворотні води підприємств Ровеньківського, Антрацитівського та Краснолуцького департаментів АРВУ ОКП “Компанії “Луганськвода”.

^ Р. Нагольна, основна притока ріки Міус, формується в основному за рахунок шахтних вод і в звітному періоді якість води в створі р. Нагольна, гирло, не відповідала вимогам санітарних норм лише по сухому залишку – 1,2 ГДК та ХСК – 1,4 ГДК. Клас якості води залишився без змін – 4, “забруднена”. У порівнянні з 2004 р. виріс вміст по сульфатах - з 0,85 до 1 ГДК к.п., знизився по ХСК – з 2,3 до 1,7. Кисневий режим задовільний.


Д

инаміка змін витрат води рік Луганської області











^ Динаміка змін концентрацій забруднюючих речовин
у створах ріки Сіверський Донець


(середньорічні концентрації надані в частках середньодобових ГДК)
















У Луганській області впродовж останнього десятиріччя існувала стійка тенденція зниження обсягів використання і, відповідно, забору свіжої води та відведення зворотних вод. Аналіз статистичної звітності підприємств і організацій області за 2005 рік свідчить, що обсяги забору води (600,73 млн. м3) в порівнянні з 2004 роком (629,0 млн. м3) зменшилися - на 28,27 млн. м3 або на 4,5 %, обсяги скиду зворотних вод у 2005 році (381,4 млн. м3) в порівнянні з 2004 роком (396,9 млн. м3) зменшилися на 15,5 млн. м3 або на 3,9 %.

Використання води у 2005 році склало 254,306 млн. м3; у 2004 році складало 268,0 млн. м3.

Із загального обсягу забраної води (600,73 млн. м3) на поверхневі джерела припадає 139,35 млн. м3 (23,2%), на підземні – 461,38 млн. м3 (76,8 %), в тому числі 232,1 млн. м3 шахтних.

Із загального обсягу поверхневих вод 135,1 млн. м3 забрано із р. С. Донець і 4,25 млн. м3 із р. Міус. Обсяг води, забраної для використання становить 254,31 млн. м3. За напрямками використання води розподілення її таке: промисловість – 46,7 %; сільське господарство – 2,12 %, комунгосп – 43,1 %; зрошення – 1,07 %; риборозведення – 5,3 %; інші галузі – 1,71 % (таблиця 4.1.).

Господарсько-побутове та виробниче водоспоживання формується на урбанізованій території області: в основному в міських поселеннях, які займають площу 1,6 тис. км. кв., що складає близько 6 % території області. На цій території використовується 83,8 % загального обсягу води області, у тому числі понад 89,0 % на господарсько-побутові і 76,3 % на виробничі потреби від загального обсягу, який використано областю на ці потреби.

Використання води у системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання становить 2208,0 тис. м3; економія свіжої води – 94,3 %. Найбільш інтенсивне використання води здійснюється у м. Луганську та Лисичансько-Рубіжанському промисловому регіоні, найбільш інтенсивне забруднення поверхневих вод має місце у Свердловсько-Ровеньківському та Краснолучсько-Антрацитівському промислових регіонах, а також у Лисичано-Рубіжанському регіоні й м. Луганську.

Значний вплив на формування якості поверхневих вод здійснюють води шахтного водовідливу. У 2005 році підприємствами вугільної промисловості в водні об’єкти скинуто 214,6 млн. м3 шахтних вод. Використання шахтної води (14,7 млн. м3), як і у попередні роки, незначне і обмежене її високою мінералізацією, яка на деяких шахтах досягає 20 г/л і більше.

Всього за 2005 рік у природні водні об’єкти на території Луганської області скинуто 381,4 млн. м3 зворотних вод, із них забруднених 268,88 млн. м3 (70,5%), що нижче аналогічних показників за 2004 рік за обсягами, відповідно 396,9 млн. м3 та 305,54 млн. м3, скид забруднених зворотних вод складає 77% від загального скиду. Більша частина забруднених зворотних вод скинута у водні об’єкти промисловими підприємствами – 249,0 млн. м3 (92,6%).

Проектна потужність очисних споруд в цілому по області складає 653,2 млн. м.3/рік, у тому числі потужність очисних споруд перед скидом в водні об’єкти 644,7 млн. м3/рік. І хоч запас вільної потужності на очисних спорудах складає 263,3 млн. м3, із всього обсягу стічних вод, які пройшли очищення, лише 103,0 млн. м3 віднесені до категорії нормативно-очищених (таблиці 4.2. та 4.3.).

Це зумовлено такими факторами:

  • у ряді міст очисні споруди морально та фізично застаріли, а в містах Кіровськ, Брянка, Новотошківка, Анненка, Вергульовка повністю або частково зруйновані. В області існують очисні споруди, які експлуатуються з 1940 року (м. Новодружеськ);

  • у зв’язку із зниженням виробництва і закриттям ряду шахт у вугільній промисловості, зменшився обсяг шахтного водовідливу, внаслідок чого на ряді шахт проектна потужність очисних споруд значно перевищує фактичне надходження шахтних вод. Високомінералізовані шахтні води надходять до очисних споруд механічного та фізико-хімічного очищення, в результаті якого знижується лише вміст завислих речовин. Внаслідок цього практично весь обсяг скиду шахтних вод – 182,2 млн. м3 (85%) віднесено до категорії недостатньо очищених за мінеральним складом.

Аналіз скиду зворотних вод у співвідношенні до загального скиду забруднюючих речовин свідчить про зниження обсягу скиду зворотних вод у 2005 році в порівнянні з 2004 роком на 15,5 млн. м3. Обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти у порівнянні з 2004 роком незначно знизився й складає 614,84 тис. т забруднюючих речовин (в 2004 р.- 615,61 тис. т), в тому числі завислих речовин – 7,6 тис. т, сполук групи азоту – 5,26 тис. т, БСК – 2,96 тис. т, ХСК – 8,85 тис. т та інші (таблиця 4.4.).

Головними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів Луганської області є ВАТ “Лисичанська сода” – обсяг скиду забруднюючих речовин – 67300 тонн, Луганське МКП “Міськводоканал” – 25886 тонн, Луганська ТЕС – 2967 тонн, ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” – 2352 тонн, ВАТ “Краситель” – 6950 тонн, КСП “Лисичанськводоканал” – 3163 тонн, СДВП “Азот” – 9760 тонн та інші (таблиця 4.6.).

Причиною зростання скиду забруднюючих речовин ВАТ “Лисичанська сода” у порівнянні з попереднім роком на 56,8 тис. тонн є те, що у 2005 році додатково до загального обсягу скиду при спорожненні накопичувачів скинуто 769,0 тис. м3 промислової рідини, тоді як у 2004 році спорожнення накопичувачів не проводилось.

У 2005 році у порівнянні з 2004 роком економія свіжої води збільшилась на 0,58% (таблиця 4.5).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44



Схожі:

Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconЗвіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2006 році Луганськ 2007 екологічна політика україни
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconДовідка на колегію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
«стан виконання природоохоронних заходів обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки»
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconДовідка на колегію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
«про стан природоохоронної роботи у І півріччі 2011 року. Ефективність виконання обласної програми з охорони навколишнього природного...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПро затвердження видатків фонду охорони навколишнього природного середовища області, проведених відповідно до розпоряджень голови обласної державної адміністрації Керуючись статтею 43 Закону України,
Про розподіл резерву коштів на непередбачені видатки фонду охорони навколишнього природного середовища області" та від 11 грудня...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconЗвіт 2004 року, у порушення вимог ст. 25-1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не представлений на розгляд Верховної Ради України й не опублікований окремим виданням.
Після п‘ятирічної бездіяльності в справі розробки та оприлюднення Національних доповідей про стан навколишнього природного середовища...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПоложення про фонд охорони навколишнього природного середовища області, затвердженого рішенням одинадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 31. 03. 04 (в редакції рішення чотирнадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 18. 10. 04)
Про затвердження Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПоложення про фонд охорони навколишнього природного середовища області, затвердженого рішенням одинадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 31. 03. 04 (в редакції рішення чотирнадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 18. 10. 04)
Про затвердження Додаткового переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПро внесення зміни до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в 2007 році, затвердженого
Року “Про затвердження Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПро внесення змін до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в 2008 році, затвердженого
Про затвердження Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в...
Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році Луганськ-2006 зміст екологічна ситуація в області 3 iconПлан діяльності з підготовки проектів регуляторних актів структурними підрозділами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області на 2010 рік
Перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи