Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка icon

Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка



НазваЗатверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка
Дата конвертації27.01.2014
Розмір319 Kb.
ТипДокументи
джерело

МОЗ УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.I .Пирогова

Кафедра інфекційних хвороб

Затверджено

на методичній нараді

« » 2009 р.


Зав. кафедри, професор Л.В.Мороз

М Е Т О Д И Ч Н А РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів V курсу медичних факультетів (за темою, що увійшла до плану аудиторної

підготовки)

Тема 1.2:

ЧЕРЕВНИЙ ТИФ. ПАРАТИФ А. ПАРАТИФ В


Склав: доц. Рудинський В.Ф.


2009

І. Актуальність теми:


Черевний тиф зустрічається всюди, але найбільш поширений в країнах Африки, Південної Америки, Азії. Щорічно в світі на черевний тиф хворіє близько 33 млн людей, летальність у різних регіонах складає 0,3 - 2,3 %. Поширенню хвороби сприяють відсутність ефективних методів санації носіїв S. typhi - основного джерела інфекції ( хронічне носійство збудника формується у 2 - 4 % реконвалесцентів), стійкість збудника в навколишньому середовищі, фекально-оральний механізм передачі, схильність хвороби до епідемічного поширення, особливо в регіонах з низьким соціальним і санітарно-гігієнічним рівнем, в умовах екологічних негараздів; досить висока сприйнятливість людини до хвороби.


2.Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):


2.1.Студент повинен знати:

а-2

  • Етіологію, фактори патогенності збудників та епідеміологію черевного тифу патогенез черевного тифу,

  • клінічні прояви черевного тифу за типового перебігу;

  • клініко-епідеміологічні особливості паратифу А і паратифу В;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень черевного тифу;

  • лабораторну діагностику черевного тифу;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • тактику у разі виникнення невідкланих станів;

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;


2.2. Студент повинен вміти:

а-3

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;




  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми черевного тифу, обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направления хворого у стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику черевного тифу;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення черевного тифу, невідкладні стани;

  • скласти план обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.



^ 3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.


З.1.Базові знания, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості S. typhi, S. paratyphi А, S. Paratyphi B

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики черевного тифу, паратифів А і В.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Імунологія та алергологія

роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив

Оцінити дані імунологічних досліджень.




на елімінацію збудника з організму людини. Імунологічні аспекти хронічного бактерійного носійства.




Епідеміологія

Епід. процес при черевному тифі і паратифах.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику екзантем.

Розпізнати висип у хворого на черевний тиф.

Хірургія

ознаки перфорації виразки тонкої кишки, кишкової кровотечі, тактику невідкладної допомоги.

Своєчасно діагностувати ускладнення, надати невідкладну допомогу.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми.

Клінічна фармакологія.

Фамакокінетику і фармакодинаміку , побічні ефекти левоміцетіну, ципрофлоксацину, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

• ІТШ

• Кишкова кровотеча

• Перфорація кишківника

• Інфекційно-токсична
енцефалопатія

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

• ІТШ

• Кишкова кровотеча

• Перфорація кишківника

• Інфекційно-токсична
енцефалопатія



^ 3.2. Структурно-логічна схема змісту теми


Етіологія

Епідеміологія

Патогенез

Клініка

Ускладнення

Специфічна діагностика



Лікування

Етіотропне: левоміцетин, фторхінолони

Дезінтоксикація

Гемостатична терапія

Хірургічне втручання

Профілактика

Неспецифічна

Специфічна

Планова

Екстрена





^ 3.3. Рекомендована література:

Основна:

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.


Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

Маджидов В.М. Брюшной тиф и паратифы А и В. – Ташкент: Изд. Ибн Сины, 1991. – 176 с.

Постовит В.А. Брюшной тиф и паратифы А и В. – Л.: Медицина, 1988. – 240 с.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

3.4.1. Питання для самоконтролю:

  1. Шляхи передачі черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

  2. Фактори патогенності S. typhi та стадії патогенезу черевного тифу.

  3. Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки в залежності від терміну хвороби.

  4. Стадії циклічного клінічного перебігу черевного тифу.

  5. Опорні симптоми черевного тифу

  6. Характеристика висипу у хворого на черевний тиф.

  7. Типи гарячки при черевному тифі.

  8. Особливості перебігу паратифу А та паратифу В.

  9. Специфічні ускладнення черевного тифу.

  10. Гемограма хворого на черевний тиф у розпалі хвороби.

  11. План обстеження хворого на черевний тиф.

  12. Методи специфічної діагностики черевного тифу. Інтерпретація результатів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження.

  13. Етіотропна терапія черевного тифу

14. Принципи патогенетичної терапії черевного тифу.

  1. Лікування ускладнень черевного тифу.

  2. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.



3.4.2. Тести для самоконтролю


Вибрати правильні відповіді: α=2


ВАРІАНТ№1


1.1.73. Назвіть збудника черевного тифу:

А. Salmonella anatum

Б. Salmonella typhi

В. Salmonella derby

Г. Salmonella typhimurium


1.1.74. Під впливом чого Salmonella typhi утворюють L-форми:

А. води

Б. спирту

В. антибіотиків

Г. бактеріофагів


1.1.75. Збудник паратифу А відноситься до серологічної групи сальмонел:

А. А

Б. В

В. С

Г. Д


1.1.76. Які ферменти, що є у збудника черевного тифу підвищують його агресивність:

А. гіалуронідаза

Б. фібринолізин

В. гемолізин

Г. лужна фосфатаза


1.1.77. Типові клінічні прояви черевного тифу в розпал хвороби:

А. діарея з водно-електролітними порушеннями

Б. парез кишечника

В. температура

Г. безсоння


1.1.78. Симптоми з боку серцево-судинної системи, характерні для середньотяжкого перебігу черевного тифу:

А. гіпертонія

Б. відносна брадикардія

В. брадикардія

Г. відносна тахікардія

Д. дикротія пульсу


1.1.79. Сухість шкіри при черевному тифі внаслідок:

А. зниження апетиту

Б. закрепів

В. дефіциту вітамінів

Г. затримки калію в організмі


1.1.80. Метеоризм і закреп у хворих на черевний тиф виникає внаслідок:

А. ДВЗ-синдрому

Б. підвищення температури тіла

В. порушення функції ССС

Г. парезу кишечника

Д. дисбактеріоза


1.1.81. Назвіть хірургічні ускладнення черевного тифу:

А. ІТШ

Б. перфорація тонкої кишки

В. перитоніт

Г. міокардит

Д. кишкова кровотеча


1.1.82. Опорні симптоми черевного тифу в розпал хвороби:

А. парез кишечника

Б. головні болі

В. сильні болі в животі

Г. везикулярна висипка

Д. гепатолієнальний синдром


1.1.83. Паратиф А відноситься до групи:

А. антропонозів

Б. сапронозів

В. зоонозів

Г. зооантропонозів


1.1.84.Антибактеріальну терапію при черевному тифі закінчують:

А. відразу після нормалізації температури

Б. на 7-й день нормальної температури

В. на 2-й день нормалізації температури

Г. через 10 днів после нормалізації температури


ВАРІАНТ№2


1.2.85. На черевний тиф хворіють:

А. мавпи

Б. корови

В. криси

Г. люди


1.2.86. При яких температурах краще зберігається збудник черевного тифу:

А. при високих температурах

Б. при низьких температурах

В. при кімнатній температурі


1.2.87. Збудник паратифу В відноситься до серологічної групи сальмонел:

А. А

Б. В

В. С

Г. Д


1.2.88. Хто є найбільш небезпечним в розповсюдженні інфекції черевного тифу:

А. важко хворий

Б. реконвалесцент

В. носій

Г. хворі легким ступенем

Д. хворі атиповою формою


1.2.89. Морфологічні зміни в стінці кишки при черевному тифі локалізуються в основному:

А. в 12-палій кишці

Б. тонкій кишці по всій довжині

В. дистальному відділі тонкої кишки

Г. дистальному відділі товстої кишки


1.2.90. Status typhosus патогенетично обумовлений:

А. дією екзотоксину

Б. дією ендотоксину

В. кровотечею

Г. запаленням мозкових оболонок


1.2.91. Тахікардія при черевному тифі внаслідок:

А. підвищення температури тіла

Б. проносу

В. компенсаторна реакція при кровотечі

Г. висипу


1.2.92. "Чортів хрест" при черевному тифі це:

А. тахікардія з підвищенням температури

Б. брадикардія з підвищенням температури

В. зниження температури тіла і тахікардія


1.2.93. Симптоми перфорації кишечника при черевному тифі:

А. дефанс живота

Б. відсутність дихальної екскурсії стінки живота

В. тахікардія

Г. відсутність печінкової тупості при перкусії.


1.2.94. Основні методи діагностики черевного тифу:

А. гемокультура

Б. копроуринокультура

В. білікультура

Г. розеолокультура

Д. РНГА з Vi-діагностикумом


1.2.95. Характеристика елементів висипу при паратифі А:

А. пустульозна

Б. геморагічна

В. макуло-папульозна

Г. одиничні розеоли


1.2.96. При виписці реконвалесцента черевного тифу необхідно провести дослідження:

А. урінокультури

Б. копрокультури

В. РНГА з Vi -диагностикумом

Г. білікультура

Д.розеолокультура


ВАРІАНТ№3


1.3.97.До якої серологічної групи згідно схемі Коуффткана-Уайта належить Salmonella typhi:

А. А

Б. В

В. С

Г. Д


1.3.98. Які основні чинники патогенності Salmonella typhi:

А. екзотоксин

Б. ендотоксин

В. Н-антиген

Г. В-антиген

Д. Vi -антиген


1.3.99. Яка сезонність при епідемічному розповсюдженні черевного тифу:

А. осінньо-зимня

Б. зимово-весняна

В. літньо-осіння

Г. на протязі року


1.3.100. Джерелом інфекції при паратифі В є:

А. хворі люди

Б. бактеріоносії

В. крупна рогата худоба

Г. птахи

Д. риби

Е. раки


1.3.101. Для висипу при черевному тифі характерно :

А. поява одночасно з підвищенням температури

Б. одиничні елементи на животі

В. поява одночасно з головним болем

Г. мають розеольозний характер

Д. появляється не раніше 8-го дня хвороби


1.3.102. Вкажіть клінічні прояви черевного тифу:

А. пустульозна висипка

Б. малиновий язик

В. закрепи

Г. проноси

Д. розеольозна висипка


1.3.103. Симптомом якого ускладнення є "Чортов хрест" при черевному тифі:

А. дисбактеріозу

Б. ДВЗ

В. міокардиту

Г. кровотечі


1.3.104. Симптом Падалки це:

А. ДВЗ

Б. тромбоцитопенія

В. вздуття живота

Г. збільшення лімфатичних вузлів в ілеоцекальній області

Д. урчання та болючість при пальпації ілеоцекальної області


1.3.105. При перфорації кишківника при черевному тифі летальному результату можна запобігти, якщо оперативне втручання буде проведено:

А. в перші 8 годин

Б. в перші 10 годин

В. в перші 12 годин

Г. в перші 6 годин


1.3.106. Методи діагностики черевнотифозного носійства:

А. гемокультура

Б. копроуринокультура

В. білікультура

Г. розеолокультура

Д. РНГА з Vi -діагностикумом


1.3.107. Паратиф В відноситься до групи:

А. антропонозів

Б. сапронозів

В. зоонозів

Г. зооантропонозів


1.3.108. Матеріал для бакдослідження при підозрі на черевний тиф:

А. промивні води шлунку

Б. кров

В. сеча

Г. кал


ВАРІАНТ№4


1.4.109. Salmonella typhi є:

А. Грам"+", 3-8мкм

Б. Грам"+", 10-15мкм

В. Грам"-", 2-5мкм

Г. Грам"-", 7-9мкм


1.4.110. Які шляхи передачі збудника при черевному тифі:

А. повітряно-краплинний

Б. харчовий

В. водний

Г. контактно-побутовий

Д. трансмісивний


1.4.111. Після перенесеного черевного тифу імунітет виробляється:

А. стійкий, довічний

Б. нестійкий, нетривалий

В. відсутній


1.4.112. Джерелом захворювання при паратифі В є:

А. хворі люди

Б. бактеріоносії

В. крупна рогата худоба

Г. птахи

Д. риби

Е. раки


1.4.113. Типи температурних кривих при черевному тифі:

А. Вундерліха

Б. Кільдюшевського

В. Боткіна

Г. Падалки

Д. субфебрильна


1.4.114. Яка тривалість інкубаційного періоду при паратифі В:

А. кілька годин

Б. 1 міс

В. 5-8 днів

Г. 2-3 місяці


1.4.115. Специфічні ускладнення черевного тифу:

А. ГНН

Б. кишкова кровотеча

В. перфорація і перитоніт

Г. кишкова непрохідність


1.4.116. Носова кровотеча при черевному тифі в результаті:

А. ДВЗ

Б. підвищення температури

В. лейкоцитоза

Г. тромбоцитопенії


1.4.117. Паратиф А в типових випадках починається:

А. гостро

Б. підгостро

В. поступово


1.4.118. Реконвалесцентів черевного тифу виписують зі стаціонару:

А. на 25 день нормальної температури

Б. на 10 день нормальної температури

В. на 15 день нормальної температури

Г. на 21 день нормальної температури


1.4.119. Білікультуру при черевному тифі призначають:

А. на 1-му тижні хвороби

Б. на 2-му тижні хвороби

В. на 3-му тижні хвороби

Г. на 4-му тижні хвороби

Д. на 5-му тижні хвороби


1.4.120. Які зміни в аналізі крові характерні в період розпалу черевного тифу:

А. лейкопенія

Б. лейкоцитоз

В. еозинофілія

Г. моноцитоз

Д. тромбоцитопенія


ВАРІАНТ№5


1.5.121. Які спалахи можливі при черевному тифі:

А. водні

Б. харчові

В. водні і харчові

Г. спорадичні


1.5.122. На яких середовищах росте Salmonella typhi:

А. звичайних з додаванням крохмалю

Б. звичайних з додаванням білка

В. звичайних з додаванням жовчі

Г. звичайних з додаванням курячого бульйону


1.5.123. Salmonella раrаtyphi А і Salmonella раrаtyphi В містять антигени:

А. О

Б. Н

В. Vi

Г. К


1.5.124. Яка тривалість інкубаційного періоду при черевному тифі:

А. кілька годин

Б. 2-5днів

В. 1 тиждень – 1 місяць

Г. 2-3 місяці


1.5.125. Стілець при черевному тифі:

А. рисовий відвар

Б. малинове желе

В. гороховий суп

Г. зі слизом і кров'ю


1.5.126. Фунгінозний язик при черевному тифі внаслідок:

А. дефициту вітамінів

Б. порушення салівації

В. размноження гнильної мікрофлори в ротовій порожнині

Г. підвищення кислотності


1.5.127. Які прямі клінічні ознаки з'являються при кишковій кровотечі:

А. мелена

Б. рідкий стілець із слизом

В. брадикардія

Г. підвищення температури тіла

Д. наявність у калі яскраво-червоної крові


1.5.128. Відносна брадикардія при черевному тифі виникає внаслідок:

А. підвищення температури

Б. болей у животі

В. дефициту вітамінів

Г. дії ендотоксину на блукаючий нерв


1.5.129. Паратиф В в типових випадках починається:

А. поступово

Б. гостро

В. підгостро


1.5.130. Реконвалесценти черевного тифу підлягають диспансерному спостереженню на протязі:

А. 1 року

Б. 2-х років

В. 3-х років

Г. 4-х років


1.5.131. Типові зміни в гемограмі в розпал черевного тифу:

А. лейкоцитоз

Б. лейкопенія

В. зсув формули вліво

Г. зсув формули вправо


1.5.132. Хворому на черевний тиф слід призначити:

А. пеніцилін

Б. дезинтоксикаційну терапію

В. левоміцетин

Г. реаферон


ВАРІАНТ№6


1.6.133. Які антигени має Salmonella typhi:

А. О

Б. А

В. В

Г. С

Д. Н

Е. Vi


1.6.134. Які харчові продукти є частіше всього чинником передачі при черевному тифі:

А. яйця

Б. холодець

В. гриби

Г. молоко і молочні продукти


1.6.135. Оптимальна температура зростання Salmonella typhi:

А. +38,5°С

Б. +37,0°С

В. +32,0°С

Г. +40,0°С


1.6.136.При обстеженні живота у хворих на черевний тиф визначається:

А. гепатоспленомегалія

Б. урчання в ілеоцекальній області

В. «+»симптом Падалки


1.6.137. Висип при черевному тифі:

А. везикулярний

Б. папульозний

В. розеольозна

Г. локалізується на животі


1.6.138. Які непрямі ознаки кишкової кровотечі при черевному тифі:

А. підвищення температури

Б. підвищення АТ

В. пониження АТ

Г. пониження температури

Д. блідість шкірних покривів


1.6.139. Симптом Філіповича при черевному тифі виникає внаслідок:

А. підвищення температури

Б. зниження салівації

В. появи ендогенної кортинемії

Г. бактеріємії


1.6.140. Коливання температури у хворих на черевний тиф внаслідок:

А. дефіциту вітамінів

Б. порушення салівації

В. парезу кишечника

Г. нерівномірного надходження збудника в кров


1.6.141. Працівники харчових підприємств після перенесеного черевного тифу підлягають диспансеризації:

А. 2 міс.

Б. 3 міс.

В. 5 міс.

Г. 6 міс.


1.6.142. Паратиф В перебігає у вигляді:

А. ГРВІ

Б. сепсису

В. тифозного статусу

Г. диспептичного синдрому


1.6.143. Необхідність госпіталізації хворого на черевний тиф:

А. за епідпоказами

Б. обов′язково

В. в залежності від тяжкості хвороби

Г. необов′язково


1.6.144. Препарат вибору в етіотерапії хворих на черевний тиф за наявності у них левоміцетинрезистентного штаму Salmonella typhi:

А. пеніцилін

Б. ампіциллін

В. ципрофлоксацин

Г. бісептол


3.4.3. Задачі для самоконтролю

Задача 1 α=2

Хвора 32 років звернулася до дільничого терапевта на 5 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсоння, підвищення температури тіла від 37,5 в перший день хвороби з поступовим ії зростанням до 39,0 в день звернення по медичну допомогу. Об'єктивно: значна блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладено сірувато-білим нальотом. є відбитки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78/хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було 2 доби.

1 .Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.


4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи


4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • Оволодіти методикою обстеження хворого на черевний тиф, паратиф А,паратиф В

  • Провести курацію хворого на черевний тиф

  • Провести диференціальну діагностику черевного тифу

  • Скласти план лабораторного обстеження

  • Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на черевний тиф

  • Розпізнати ускладнення черевного тифу

  • Скласти план лікування хворого на черевний тиф.

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Черевний тиф".



4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь диагностики черевного тифу, паратифу А, паратифу В.








Завдання

Послідовність

Зауваження, попередження щодо













виконання

самоконтролю







1.

Оволодіти

I. З'ясувати скарги

Відокремити скарги, що










методикою

хворого.

характеризують синдроми:










клінічного




- загальної інтоксикації










обстеження




- органних уражень










хворого на




- додаткових уражень










черевний

II. З'ясувати анамнез:













тиф,

1. Анамнез хвороби

Звернути увагу на поступовий початок;










паратифи А і




термін, послідовність виникнення,










В.




динаміку

-гарячки;

- головного болю;







2.

Провести




- порушень сну;










курацію




- затримки випорожнень;










хворого




- висипу;

- інших симптомів










2. Анамнез життя

3. Епіданамнез


II. Провести об'єктивне обстеження.



  1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого:


- шкіра, слизові ротоглотки;


2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;


- характеристика випорожнень.


3. Серцево - судинна система:

- пульс;


- артеріальний тиск;


- аускультація серця.


4. Дихальна система:

- аускультація легень.


5. Нервова система

Виявити перенесені хвороби.
Виявити дані стосовно реалізації
фекал ьно-орального механізму

передачі, звернути увагу на

перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком заражения черевним тифом та паратифами А і В

Пам"ятати: наявність, вираженість.
динаміка симптомів зумовлені

терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію. загальмованість
хворого;

  • температуру тіла;

  • блідість шкіри;

- наявність, локалізацію, характер висипу;

- наявність ангіни Дюге (2 -5% хворих);

Звернути увагу на:

  • ,,фулігінозний язик";

  • гепатолієнальний синдром;

  • метеоризм;

  • позитивний симптом Падалки;

- симптоми перитоніту ( наявність
свідчить про перфорацію тонкої
кишки);

- схильність до закрепів ( поява мелени
свідчить про кишкову кровотечу);


Звернути увагу на:

- відносну брадикардію (тахікардія
свідчить про ускладнення!);

- дикотію пульсу;

- помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!);

- помірна глухість тонів серця.

Звернути увагу на:

- наявність ознак бронхіту у частини
хворих.

За тяжкого перебігу можливі тифозний стан, марення, галюцінації




3.

Призначити лабораторні і додаткові


Дослідження, інтерпретувати їхні результати

1. Загальний аналіз крові.


2. Загальний аналіз сечі.


3. УЗД ОЧП


4. Гемокультура


5. Копроурінокультура


6. Серологічні методи:

- РА, (р. Відаля), РНГА


- ІФА (IgM)


Звернути увагу на типові зміни:

лейкопенія, лімфомоноцитоз,

анеозинофілія, тромбоцитопенія(

лейкоцитоз, анемія, прискорення ШОЕ виникають у разі розвитку ускладнень).

Відсутність значних змін за типового перебігу.

Гепатолієнальний синдром


Призначається незалежно від терміну хвороби впродовж періоду пропасниці, але, бажано, якогома раніше.

Стає позитивною з кінця першого тижня хвороби.

Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб;

Діагностичний титр – 1:200.

Діагностичний титр - 1:100

7.3.1. Тести 3-го рівня a=3


Динаміка клінічних симптомів черевного тифу


^ Термін хвороби


Симптоми

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

^ 4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


Підвищення температури
















Головний біль
















Безсоння
















Тифозний статус
















Загальна слабкість
















Метеоризм
















Біль в животі
















Висип
















Симптом Падалки
















Симптом Філіповича
















Гепатолієнальний синдром
















Відносна брадикардія


















^ Термін хвороби


Ускладнення

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


ІТШ
















Перфорація кишківника
















Кишкова кровотеча















Термін специфічних ускладнень черевного тифу


Доцільність методів специфічної діагностики черевного тифу

в залежності від терміну хвороби


^ Термін хвороби


Метод дослідження

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


ГК
















КУК
















Білікультура
















Р-ція Відаля
















РНГА


















Схожі:

Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconЗатверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методичнарозробк а
На сьогодні розрізняють 15 геморагічних гарячок, з них 13 описані у людини і 2 у тварин
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconЗатверджено на методичній нараді “ ” 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методичнарозробк а
Трансмісивні хвороби, що передаються через укуси кліщів: Кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconЗатверджено на методичній нараді 2009р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методичнарозробк а
А в 1994р знову настав підйом захворюваності (в Україні захворіло понад 800 осіб). У водах Чорного й Азовського морів, Дніпра виявляють...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 20 р. Методичні рекомендації
Наказом мон україни від 28. 07. 2003 р. №239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 201 р. Методичні рекомендації
Наказом мон україни від 28. 07. 2003 р. №239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц Мунтян Л. М. 20 р. Методичні рекомендації
Наказом мон україни від 28. 07. 2003 р. №239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 20 р. Методичні рекомендації
Наказом мон україни від 28. 07. 2003 р. №239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 20 р. Методичні рекомендації
Наказом мон україни від 28. 07. 2003 р. №239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної...
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 2011 р. Методичні рекомендації
Конструкція бюгельних протезів та типи елементів фіксації при включених дефектах
Затверджено на методичній нараді 2009 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методична розробка iconМ.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри доц. Мунтян Л. М. 20 р. Методичні рекомендації
Моделювання каркасу бюгельного протезу при литві із зняттям з моделі. Моделювальні матеріали
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи