Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття icon

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



НазваМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Дата конвертації27.01.2014
Розмір145.57 Kb.
ТипМетодичні вказівки
джерело
1. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/3_Рентгенотерап_я су.doc
2. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/4_Дист.су-2007.doc
3. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/5 су. бол..doc
4. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/6-7_Рад_онукл_дна д_агностика(студ).doc
5. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/8ст укр КТ Рентг.doc
6. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/9 су. бол.doc
7. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/Тема ь 1 ст.doc
8. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/Тема2.DOC
9. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/11 су бол..doc
10. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/12cу бол..doc
11. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/13 су. бол.doc
12. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/14 су. бол..doc
13. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/15_су.DOC
14. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/16_су.doc
15. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/17_су.doc
16. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/18_су.DOC
17. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/21_ШКТ_укр.docx
18. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/22_ШКТ_укр.doc
19. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/24_Печ_нка су.doc
20. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/25_Нирки су..doc
21. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/26_Статева су..doc
22. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/27_ЦНС су..doc
23. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/28_Щитов.залоза су..doc
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова


Затверджено”


на методичній нараді курсу променевої діагностики та променевої терапії

Завідувач курсу

Доц. О.В.КОВАЛЬСЬКИЙ


“______” _____________ 200 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ





Навчальна дисципліна

РАДІОЛОГІЯ

Модуль №




Змістовний модуль №

3

Тема заняття

Променеві ознаки захворювань печінки та жовчовивідних шляхів

Курс

3

Факультети

МЕДИЧНИЙ



Вінниця 2007


1. Актуальність теми: Променеві методи дослідження відіграють провідну роль в дослідженні морфологічного та функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів, що в свою чергу є основою для чіткого встановлення діагнозу та визначенні напрямку лікування пацієнта.


2.Конкретні цілі:


  • Знати покази та протипокази для проведення променевого дослідження печінки та жовчовивідних шляхів.

  • Пояснити принципи підготовки хворих до променевого дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвукового, рентгенологічного (холецистографія, холангіографія), радіонуклідного (гепатографія, гепатобілісцинтиграфія, гепатосцинтиграфія з колоїдами, ОФЕКТ печінки), КТ і МРТ.

  • Вміти трактувати результати променевих методів функціонального дослідження печінки та жовчного і міхура: (променеві ознаки пухлинного та кистозного уражень печінки, гепатиту, цирозу).

  • Вміти скласти алгоритм променевого дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: УЗД, рентгенографія, комп'ютерна томографія, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, доплерографія, холеграфія, холангіографія (холецистохолангіографія), гепатосцинтиграфія, гепатобілісцинтиграфія при захворюваннях печінки та жовчного міхура.




  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)




Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.Анатомія


2. Біологія

3. Біохімія


4. Гістологія


1. Знати анатомічну будову печінки та жовчних шляхів.

2. Знати особливості функцій печінки.

3. Пояснити значення печінки в біохімічних процесах організму людини.

4. Порівняти зміни в печінці при дифузних захворюваннях печінки.





  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення

1. Холецистографія


2. Холангіографія


3. Черезшкірна черезпечінкова холангіографія


4. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія


5. Гепатит


6. Цироз печінки


7. Калькульозний холецистит


Контрастний метод дослідження для рентгенологічного вивчення жовчного міхура


Рентгенологічне дослідження жовчних шляхів після безпосереднього введення у них контрастної речовини різними шляхами для вивчення стану (прохідності) протоків, великого дванадцятипалого соска та аномалій жовчних шляхів.


Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через шкіру.


Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через великий дванадцятипалий сосочок під час дуоденоскопії.


Гостре чи хронічне запалення печінки, що характерізується збільшенням печінки, частіше лівої частки і виникненням її болючості.


Цироз характеризується розростанням сполучної тканини, перебудовою нормальної цитоархітектоніки та утворенням вузлів.


УЗ-симптоми: 1) камені в шийці жовчного міхура або міхуровій протоці; 2) точна відповідність болючості, що викликається тиском датчика, місцю розташування жовчного міхура (симптом Мерфі); 3) нерівномірне стовщення стінки жовчного міхура (більше 3 мм) з її негомогенністю, шаруватістю й іноді нечітким відмежуванням від печінки.



4.2. Теоретичні питання до заняття:


  • Променеві методи дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвуковий, рентгенологічний (холецистографія, холангіографія), радіонуклідні (гепатографія, гепатобілісцинтиграфія, гепатосцинтиграфія з колоїдами, ОФЕКТ печінки), КТ і МРТ.

  • Рентгеноконтрастні та радіоактивні фармацевтичні препарати, Променева анатомія і фізіологія печінки та жовчовивідних шляхів.

  • Променеві методи функціонального дослідження печінки та жовчного і міхура.

  • Променеві ознаки пухлинного (первинного або вторинного) та кистозного уражень печінки, гепатіту, цирозу. Калькульозний холецистит - променеві методи дослідження та променеві ознаки. Визначення зовнішньо- та внугрішньосекреторної функції підшлункової залози за допомогою радіоімунного аналізу.

  • Алгоритм променевого дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: УЗД, рентгенографія, комп'ютерна томографія, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, доплерографія, холеграфія, холангіографія (холецистохолангіографія), гепатосцинтиграфія, гепатобілісцинтиграфія.




    1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Анатомічно у печінці виділяють:

А. 8 сегментів;

Б. 5 сегментів;

В. 9 сегментів.


  1. На рентгенограмах печінка визначається у вигляді:

А. Інтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми;

Б. Інтенсивної неоднорідної тіні приблизно трикутної форми;

В. Неінтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми.


  1. Нормальний жовчний міхур на звичайних знімках:

А. Ніколи не спостерігається;

Б. Спостерігається завжди;

В. Спостерігається не завжди.


  1. Рентгенологічно серед захворювань печінки можна виявити:

А. Тільки звапнення у вигляді додаткових тіней;

Б. Тільки абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем;

В. Звапнення у вигляді додаткових тіней та абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем.



  1. Рентгенологічне вивчення жовчного міхура з використанням контрастів називається:

А. Холецистографія;

Б. Панкреатографія;

В. Дуоденографія.


6. При пероральному прийомі сполук йоду найбільша концентрація контрасту у жовчному міхурі досягається приблизно через:

А. 15 годин після прийому контрасту;

Б. 5 годин після прийому контрасту;

В. 24 години після прийому контрасту.


  1. У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:

А. Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 2-4 см;

Б. Завдовжки 10-12 см та завширшки близько 2-4 см;

В. Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 4-6 см.


  1. У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:

А. Розташована вертикально;

Б. Розташована горизонтально;

В. Розташована під кутом.


  1. Фізіологічний жовчогінний сніданок це:

А. Два сирих яйця, або шматочок білого хліба з вершковим маслом;

Б. Два варених яйця;

В. Два варених яйця з шматочком білого хліба.


10. При холецистографії другий знімок жовчного міхура виконують після жовчогінного сніданку через:

А. 45 хвилин;

Б. 15 хвилин;

В. через 60 хвилин.


  1. При холецистографії нормальна скоротлива діяльність жовчного міхура вважається, якщо:

А. жовчний міхур зменшиться на одну чверть, або третину від початкової величини;

Б. жовчний міхур зменшиться на половину від початкової величини;

В. жовчний міхур зменшиться на дві третини від початкової величини.



  1. При холецистографії після фізіологічного сніданку роблять третій знімок, на якому жовчний міхур повинен бути:

А. Порожнім;

Б. жовчний міхур зменшився на одну чверть, або третину від початкової величини;

В. жовчний міхур зменшився на половину від початкової величини.


  1. При холецистографії третій знімок роблять після фізіологічного сніданку через:

А. 2 години;

Б. 1 годину;

В. 4 години.


  1. Рентгенологічне дослідження жовчних шляхів після безпосереднього введення у них контрастної речовини різними шляхами називається:

А. Холангіографія;

Б. ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;

В. інтраопераційна холангіографія.


  1. Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через шкіру позначається як:

А. черезшкірна черезпечінкова холангіографія;

Б. ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;

В. інтраопераційна холангіографія.


  1. Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через великий дванадцятипалий сосочок під час дуоденоскопії називається:

А. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;

Б. інтраопераційна холангіографія;

В. черезшкірна черезпечінкова холангіографія.


  1. Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки під час оперативного втручання називається:

А. Інтраопераційна холангіографія;

Б. ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;

В. черезшкірна черезпечінкова холангіографія.


  1. На сонограмах печінка має:

А. Однорідну, мілкозернисту структуру;

Б. Неоднорідну, мілкозернисту структуру;

В. Однорідну, крупнозернисту структуру.



  1. В основі гепатосцинтиграфії та радіоогепатографії з міченим 99тТс коллоїдом лежить:

А. Виділення його з крові завдяки фагоцитарной функції клітин ретикулоендотеліальної системи;

Б. Виділення його з крові завдяки функції гепатоцитів;

В. Виділення його з крові завдяки функції ліпоцитів.


  1. Гепатосцинтиграфія реєструє:

А. Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку;

Б. Функціональний стан гепатоцитів;

В. Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку та функціональний стан гепатоцитів.


  1. Радіогепатографія реєструє:

А. Функціональний стан гепатоцитів;

Б. Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку;

В. Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку та функціональний стан гепатоцитів.


  1. При гепатосцинтиграфії цироз печінки розпізнається на підставі:

А. Тільки зміни структури печінки;

Б. гиперфіксації радіоколоїду (до 40-70%) у селезінці і кістковому мозку;

В. зміни структури печінки та гиперфіксації радіоколоїду (до 40-70%) у селезінці і кістковому мозку.


  1. При сцинтиграфії цироз печінки з портальною гіпертензією виявляється за наявністю:

А. Збільшення лівої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП;

Б. Збільшення правої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП;

В. Зменшення лівої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП.


  1. При сцинтиграфії цироз печінки з портальною гіпертензією виявляється за наявністю:

А. Спленомегалії з високим накопиченням радіонукліда і візуалізації кісток;

Б. Спленомегалії з низьким накопиченням радіонукліда і візуалізації кісток;

В. Спленомегалії з високим накопиченням радіонукліда без візуалізації кісток.



  1. При гепатобілісцинтиграфії для цирозу печінки характерно:

А. Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 20-25 хв;

Б. Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 10-15 хв;

В. Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 5-10 хв.


  1. Радіонуклідне дослідження при пухлинах печінки виявляє:

А. «Холодне» вогнище пухлини та зменшення кількості функціонуючої паренхіми;

Б. «Гаряче» вогнище пухлини та зменшення кількості функціонуючої паренхіми;

В. «Холодне» вогнище пухлини та збільшення кількості функціонуючої паренхіми.


  1. На комп'ютерних томограмах осередок гепатоцелюлярний рак печінки (гепатома) зазвичай має:

А. Округлу чи неправильну форму, нечіткі контури, переважно низьку щільність та неоднорідну структуру;

Б. Округлу чи неправильну форму, чіткі контури, переважно низьку щільність та неоднорідну структуру;

В. Округлу чи неправильну форму, нечіткі контури, переважно високу щільність та однорідну структуру.


  1. Під час внутрішньовенного контрастування при КТ відбувається:

А. Швидке накопичення контрастної речовини в пухлині;

Б. Повільне накопичення контрастної речовини в пухлині;

В. Контрастна речовина в пухлині не накопичується.


  1. На МРТ та сцинтиграмах (емісійних томограмах) вузол гепатоцелюлярного раку має:

А. Неправильну форму з нерівними обрисами;

Б. Неправильну форму з рівними обрисами;

В. Правильну форму з нерівними обрисами.


  1. При ангіографії у вузлах гепатоцелюлярних пухлин виявляють:

А. Численні хаотично розташовані артерії з нерівномірним просвітом, місцями обірвані;

Б. Зони зниженої васкулярізації;

В. Численні артеріально-венозні шунти.


  1. На звичайній оглядовій рентгенографії виявляються :

А. Вапнисті камені жовчного міхура;

Б. Холестеринові та пігментні камені жовчного міхура;

В. Вапнисті, холестеринові та пігментні камені жовчного міхура.



  1. Характерною ознакою наявності конкрементів жовчного міхура є:

А. Акустична тінь за їх задньою поверхнею;

Б. Низька ехогенність;

В. Акустична тінь за їх задньою поверхнею та низька ехогенність.


  1. Рентгенологічно при хронічному холециститі контрастований міхур:

А. Збільшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна;

Б. Збільшений в об'ємі, тінь його інтенсивна;

В. Зменшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна.


  1. Рентгенологічно у випадку дискинезії жовчного міхура за гіпертонічним типом визначається:

А. Розмір жовчного міхура малий, випорожнення прискорене;

Б. Розмір жовчного міхура великий, випорожнення прискорене;

В. Розмір жовчного міхура малий, випорожнення уповільнене.


  1. Рентгенологічно у випадку дискинезії жовчного міхура за гіпотонічним типом визначається:

А. Розмір жовчного міхура великий, його випорожнення уповільнене;

Б. Розмір жовчного міхура великий, випорожнення прискорене;

В. Розмір жовчного міхура малий, випорожнення уповільнене.


  1. Під час УЗД та КТ хронічний холецистит розпізнають за наявністю:

А. Нерівномірного потовщення стінки міхура до 8 мм і більше, або її звапнення;

Б. Нерівномірного потовщення стінки міхура до 8 мм і більше;

В. Звапнення.


  1. Радіогепатографія використовується для дослідження:

А. Функціонального стану полігональних клітин печінки;

Б. Функціонального стану клітин ретикулоендотеліальної системи печінки;

В. Анатомічного стану печінки.


  1. Відрізок радіогепатограми, що відображає стан внутрішньопечінкового кровообігу називається:

А. Судинний сегмент;

Б. Паренхіматозна або накопичувальна фаза;

В. Плато рівноваги.


  1. Тривалість судинної фази радіогепатограми в нормі:

А. 30-40 секунд;

Б. 10-20 секунд;

В. 40-50 секунд.


  1. Тривалість паренхіматозної фази радіогепатограми в нормі:

А. 25-28 хвилин;

Б. 10-25 хвилин;

В. 40-50 хвилин.



  1. Тривалість плато рівноваги при радіогепатографії в нормі:

А. 28-35 хвилин;

Б. 10-25 хвилин;

В. 40-50 хвилин.


  1. Тривалість сегменту виведення при радіогепатографії в нормі:

А. Біля години;

Б. 10-25 хвилин;

В. 40-50 хвилин.



  1. При нормальній функції печінки при радіогепатографії барвник зникає з печінки через:

А. 4-5 годин;

Б. 6-8 годин;

В. 2-3 години.


  1. При нормальній функції печінки при радіогепатографії барвник виводиться через травний канал:

А. Протягом 1-2 діб;

Б. Протягом 2-3 діб;

В. Протягом 3-4 діб.


45. Методом сцинтіграфії при гострих гепатитах виявляється:

А. Збільшення печінки, дифузне накопичення радіонукліду;

Б. Зменшення печінки, дифузне накопичення радіонукліду;

В. Збільшення печінки, «холодні» вузли.


Зміст теми: На занятті Ви отримаєте завдання по променевій діагностиці захворювань печінки та жовчовивідних шляхів. Ви повинні будете визначити:

  1. Оптимальний метод променевої діагностики.

  2. Анатомо-топографічне знаходження патологічного вогнища.

  3. Функціональний стан органів за результатами рентгенівського методу, сцинтіграфії, радіогепатографії, КТ, МРТ.


Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):

1.

2.




Література.

Основна:

  1. Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М., Медицинская радиология. – М., 1986.

2. Лазарь А.П., Радіонуклідна діагностика та

променева терапія. – Нова книга, Вінниця, 2006.

3. Граф логічної структури теми (додаток).

4. Матеріали лекції.



Схожі:

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Клініко-лабораторні етапи виготовлення частково-знімних пластинчастих протезів ( далі чзпп)
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Саме ці закони і що таке ачт є одними з основних, що включені до пропонованої теми заняття, і можуть відповісти на важливе питання...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Ось чому сучасна біологія і медицина приділяють велику увагу вивченню поверхневих явищ в рослинах і тваринах. Ці знання дуже потрібні...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного ( семінарського) заняття
Мон україни від 16. 05. 2003 р. №239 та експериментально – учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно – трансферної...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Матеріали для фіксації ортопедичних конструкцій. Цементи. Характеристика, властивості, спосіб застосування
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного ( семінарського) заняття
Контроль початкового рівня знань. Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Клінічні методи обстеження
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи