Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття icon

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



НазваМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Дата конвертації27.01.2014
Розмір104.84 Kb.
ТипМетодичні вказівки
джерело
1. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/3_Рентгенотерап_я су.doc
2. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/4_Дист.су-2007.doc
3. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/5 су. бол..doc
4. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/6-7_Рад_онукл_дна д_агностика(студ).doc
5. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/8ст укр КТ Рентг.doc
6. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/9 су. бол.doc
7. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/Тема ь 1 ст.doc
8. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Методички студентам рад_олог_я Модуль ь1/Тема2.DOC
9. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/11 су бол..doc
10. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/12cу бол..doc
11. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/13 су. бол.doc
12. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/14 су. бол..doc
13. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/15_су.DOC
14. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/16_су.doc
15. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/17_су.doc
16. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 2 укр/18_су.DOC
17. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/21_ШКТ_укр.docx
18. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/22_ШКТ_укр.doc
19. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/24_Печ_нка су.doc
20. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/25_Нирки су..doc
21. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/26_Статева су..doc
22. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/27_ЦНС су..doc
23. /Recomendations_for_Self_Learning_3_course_ukr/Студетам Модуль 3/28_Щитов.залоза су..doc
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова


Затверджено”


на методичній нараді курсу променевої діагностики та променевої терапії

Завідувач курсу

Доц. О.В.КОВАЛЬСЬКИЙ


“______” _____________ 200 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ





Навчальна дисципліна

РАДІОЛОГІЯ

Модуль №




Змістовний модуль №

3

Тема заняття

Променеве дослідження щитоподібної залози. Нормальна променева анатомія та фізіологія. Променеві ознаки захворювань щитоподібної залози. Складання алгоритму променевого дослідження щитоподібної залози.

Курс

3

Факультети

МЕДИЧНИЙ



Вінниця 2007


1. Актуальність теми: Променеві методи дослідження відіграють провідну роль в дослідженні морфологічного та функціонального стану щитоподібної залози, що в свою чергу є основою для чіткого встановлення діагнозу та визначенні напрямку лікування пацієнта.


2. Конкретні цілі:


  • Знати покази та протипокази для проведення променевого дослідження щитоподібної залози.

  • Пояснити принципи підготовки хворих до променевого дослідження щитоподібної залози: ультразвуковий, радіонуклідний, рентгенологічний, КТ, МРТ. Нормальна променева анатомія та фізіологія.

  • Вміти трактувати результати променевих методів дослідження щитоподібної залози при гіпо-, гіпертиреозі, пухлинних уражень, запальних процесах, аномальному розташуванні.

  • Вміти скласти алгоритм променевого дослідження щитоподібної залози.: УЗД, сцинтиграфія (статична та динамічна), комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.




  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)




Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.Анатомія


2. Біологія


3. Біохімія


4. Гістологія


1. Знати анатомічну будову щитоподібної залози.


2. Знати особливості функцій щитоподібної залози.


3. Пояснити значення щитоподібної залози в біохімічних процесах організму людини.


4. Порівняти зміни в щитоподібній залозі при таких захворюваннях, як: гіпо-, гіпертиреозах, пухлинних ураженях, запальних процесах.




  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.



4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:



Термін

Визначення

  1. Аплазія щитоподібної залози



2. Гіпоплазія щитоподібної залози


3. Дистопія тиреоїдної тканини



  1. «Пірнаючий» зоб



5. Загруднинний зоб


6. Внутрішньогрудний зоб



Виникає при порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози


Зумовлена недостатньою кількістю йоду в організмі вагітної.


Спостерігається при аномалії розташування зачатка щитоподібної залози (в стінку трахеї, глотки, міокарда, перикар­да, в жирову тканину середостіння і м'язи шиї).


Велика частина збільшеної щитопо­дібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї. Під час ковтання, кашлю, напруження залоза зміщу­ється вгору, але повністю не виходить за рукоятку груднини.


Щитоподібна залоза повністю розташована за грудиною.


Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.



4.2. Теоретичні питання до заняття:

  • Променеві методи візуалізації щитоподібної залози: ультразвуковий, радіонуклідний, рентгенологічний, КТ, МРТ. Нормальна променева анатомія та фізіологія.

  • Радіонуклідні дослідження щитоподібної залози. Основні РФП. Підготовка пацієнтів до радіонуклідного дослідження щитоподібної залози. Променеве дослідження функціонального стану щитоподібної залози: тест накопичення 131І, динамічна тиреосцинтиграфія 99mТс-пертехнетатом, РІА гормонів Т-3, Т-4, ТТГ, ТСГ, ТГ.

  • Показання та протипоказання до того чи іншого променевого методу дослідження щитоподібної залози.

  • Променева семіотика патології щитоподібної залози: гіпо-, гіпертиреозів, пухлинних уражень, запальних процесів, аномального розташування.

  • Складання алгоритму променевого дослідження щитоподібної залози.

    1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:


Варіант №1

1. Ширина щитовидної залози в нормі:

А. 2-4 см;

Б. 5-8 см;

В. 3-7 см.


2. Що не є показом до УЗ-обстеження щитовидної залози:

А. Утвір у щитоподібній залозі, що пальпується;

Б. Об’ємний утвір у бічному відділі шиї;

В. Скарги хворого на задуху, підвищену дратівливість.


3. Чи є динамічний контроль за ефективністю лікування показом до УЗД щитовидної залози:

А. Так;

Б. Ні;

В. Не завжди.


4. На томограмах шиї у фронтальній площині, поряд із зображенням щитоподібної залози визначається:

А. Гортань, підзв'язковий простір та шийний відділ трахеї;

Б. Передня і задня стінки трахеї;

В. Ретротрахеальний простір.


5. У нормі на ехограмах при поперечному скануванні щитоподібна залоза має вигляд:

А. Підкови;

Б. Овалу;

В. Метелика.


6. При КТ нормальна щитоподібна залоза має вигляд:

А. Двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та однорідною структурою;

Б. Двох овалів з рівними, нечітко відмежованими контурами та однорідною структурою;

В. Двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та неоднорідною структурою.


7. Гіпоплазія щитоподібної залози виникає:

А. При недостатньої кількості йоду в організмі;

Б. При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;

В. При збільшеній кількості йоду в організмі.


8. Загруднинний зоб- це коли:

А. Залоза повністю розташована за грудиною;

Б. Велика частина збільшеної щитопо­дібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;

В. Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.


9. При дифузній формі зоба при рентгенологічному до­слідженні виявляють:

А. Збільшення щитоподібної залози;

Б. Зменшення щитоподібної залози;

В. Вузлову перебудову щитоподібної залози.


10. При вузловій та змішаній формах зоба:

А. На КТ знижена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з неоднорідною ехогенністю;

Б. На КТ підвищена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з неоднорідною ехогенністю;

В. На КТ знижена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з однорідною ехогенністю.


11. При вузловій та змішаній формах зоба при допплерографії визначається:

А. Посилення кровотоку на периферії вузла;

Б. Ослаблення кровотоку на периферії вузла;

В. Кровоток по периферії вузла не змінюється.


Варіант №2

1. Довжина щитовидної залози в нормі:

А. 3-7 см;

Б. 5-8 см;

В. 2-4 см.


2. Чи є профілактичний огляд показом до УЗД щитовидної залози:

А. Так;

Б. Ні;

В. Не завжди.


3. Допплерографія щитовидної залози дозволяє:

А. Провести оцінку васкуляризації тканини залози;

Б. Зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї);

В. Виявити змі­щення анатомічних структур та додаткову тінь у верхньому середостіння.


4. На томограмах шиї у сагітальній площині оцінюють стан:

А. Передньої і задньої стінок трахеї;

Б. Гортані;

В. Підзв'язкового простору та шийного відділу трахеї.


5. У нормі на ехограмах при поздовжньому скануванні щитоподібна залоза має вигляд:

А. Овалу;

Б. Підкови;

В. Метелика.


6. Яке з тлумачень правильне:

А. Загаль­на сонна артерія лежить ближче до щитоподібної залози, а внутрішня яремна вена — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр;

Б. Внутрішня яремна вена лежить ближче до щитоподібної залози, а загаль­на сонна артерія — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр;

В. Внутрішня яремна вена лежить ближче до щитоподібної залози, а загаль­на сонна артерія — латеральніше від артерії. Вона має менший діаметр.


7. Аплазія щитоподібної залози виникає:

А. При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;

Б. При недостатньої кількості йоду в організмі;

В. При збільшеній кількості йоду в організмі.


8. "Пірнаючий зоб"- це коли:

А. Велика частина збільшеної щитопо­дібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;

Б. Залоза повністю розташована за грудиною;

В. Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.


9. При дифузній формі зоба при КТ до­слідженні виявляють:

А. Збільшення щитоподібної залози;

Б. Зменшення щитоподібної залози;

В. Вузлову перебудову щитоподібної залози.


10. На ехограмах аде­нома щитоподібної залози має:

А. Округлу форму, чіткі рівні конту­ри, однорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності;

Б. Округлу форму, чіткі рівні конту­ри, неоднорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності;

В. Округлу форму, нечіткі конту­ри, однорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності.


11. Показанням до радіонуклідної діагностики щитоподібної залози є:

А. Оцінка функціонального стану щитоподібної залози;

Б. Оцінка морфо-функціонального стану щитоподібної залози;

В. Оцінка морфологічного стану щитоподібної залози.


Варіант №3

1. Товщина щитовидної залози в нормі:— 1-2 см

А. 1-2 см;

Б. 5-8 см;

В. 3-7 см.


2. Чи є скарги хворого на задуху, кволість показом до УЗД щитовидної залози:

А. Так;

Б. Ні;

В. Не завжди.


3. Лінійна томографія шиї щитовидної залози дозволяє:

А. Зробити висновки щодо положення суміжних органів щитовидної залози (стравоходу і трахеї);

Б. Провести оцінку васкуляризації тканини залози;

В. Зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї) та провести оцінку васкуляризації тканини залози;


4. На звичайних рентгенограмах шиї щитоподібна залоза має вигляд

А. Слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних по­верхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців;

Б. Слабкої чітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних по­верхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців;

В. Слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних по­верхонь трахеї на рівні VI—VIII шийних хребців.


5. У нормі на ехограмах щито­подібна залоза має:

А. Рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність сере­дня;

Б. Рівні чіткі контури, її структура вузлова, ехогенність сере­дня;

В. Рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність висока.


6. У нормі на ехограмах частки щито­подібної залози:

А. Приблизно однакові за розміра­ми;

Б. Права частка більше лівої;

В. Ліва частка більше правої.


7. До передньої поверхні щитоподібної залози прилягають:

А. М'язи шиї, зображення яких має клиноподібну форму;

Б. Судини шиї, що мають округлу форму;

В. Глотка.


8. Дистопія тиреоїдної тканини спостерігається:

А. Аномалії розташування зачатка щитоподібної залози;

Б. При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;

В. При недостатньої кількості йоду в організмі.


9. Внутрішньогрудний зоб- це коли:

А. Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні;

Б. Велика частина збільшеної щитопо­дібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;

В. Залоза повністю розташована за грудиною.


10. При дифузній формі зоба при МРТ до­слідженні виявляють:

А. Збільшення щитоподібної залози;

Б. Зменшення щитоподібної залози;

В. Вузлову перебудову щитоподібної залози.


11. При УЗД кіста визначається у вигляді:

А. Ехонегативного утвору округлої або овальної форми з чіткими й гладенькими контурами;

Б. Ехопозитивного утвору округлої або овальної форми з чіткими й гладенькими контурами;

В. Ехонегативного утвору округлої або овальної форми з нечіткими контурами.


Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):

1.

2.




Література.

Основна:

Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М., Медицинская радиология. – М., 1986.

2. Лазарь А.П., Радіонуклідна діагностика та

променева терапія. – Нова книга, Вінниця, 2006.

3. Граф логічної структури теми (додаток).

4. Матеріали лекції.



Схожі:

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Клініко-лабораторні етапи виготовлення частково-знімних пластинчастих протезів ( далі чзпп)
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Саме ці закони і що таке ачт є одними з основних, що включені до пропонованої теми заняття, і можуть відповісти на важливе питання...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Ось чому сучасна біологія і медицина приділяють велику увагу вивченню поверхневих явищ в рослинах і тваринах. Ці знання дуже потрібні...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного ( семінарського) заняття
Мон україни від 16. 05. 2003 р. №239 та експериментально – учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно – трансферної...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Матеріали для фіксації ортопедичних конструкцій. Цементи. Характеристика, властивості, спосіб застосування
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного ( семінарського) заняття
Контроль початкового рівня знань. Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Клінічні методи обстеження
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи