Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 icon

Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9



НазваЗміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9
Сторінка6/11
Дата конвертації22.02.2014
Розмір2.61 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ТЕМА 9

Судові органи Європейського Союзу


9.1. Склад та порядок формування судових органів Європейського Союзу.


Поряд з такими інститутами Європейського Союзу як Європарламент, Європейська Рада та Комісія в рамках Європейського Союзу функціонує такий його орган як Суд Європейських співтовариств (далі – Суд ЄС), який покликаний сприяти виконанню завдань Європейського Союзу. Проте, на відміну від всіх вище зазначених інститутів, Суд ЄС носить не політичний, а суто спеціалізований функціональний характер.

Поряд з Судом ЄС виконання судової функції покладено також ще на один судовий орган, який називається Судом першої інстанції. Цей судовий орган було утворено з метою полегшення роботи та розвантаження Суду ЄС від надмірної кількості справ.

Таким чином, Суд ЄС та Суд першої інстанції утворюють цілісну систему судових органів Європейського Союзу, які покликані здійснювати судову владу в рамках останнього.

Суд ЄС.

Суд ЄС було утворено в 1952 році при укладенні Договору про заснування Європейського співтовариства вугілля та сталі. Місцезнаходженням Суду ЄС було визначено Люксембург.

Нормативно-правовою основою діяльності Суду ЄС є положення засновницьких договорів, Статут Суду ЄС та його Регламент, а також інші нормативно-правові акти, які так чи інакше стосуються діяльності Суду ЄС.

Відповідно до ст. 220 Договору про заснування ЄС, Суд ЄС забезпечує дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень цього Договору. Крім того, Суд ЄС покликаний вирішувати всі спірні питання, які виникають між інститутами ЄС, між інститутами та державами-членами, між державами-членами, а також спори за позовами фізичних та юридичних осіб.

Суд ЄС складається з 15 суддів та 8 генеральних адвокатів. Слід зазначити, що кількісний склад суддів може змінюватися рішенням Ради ЄС на вимогу Суду ЄС.

Судді та Генеральні адвокати обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву, і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах, або які є юрисконсультами з визнаною компетентністю. Вони призначаються за спільною згодою урядів держав-членів строком на 6 років (ст. 223 Договору про заснування ЄС).

Кожна держава-учасниця ЄС призначає по одному судді. По одному Генеральному адвокату призначається від чотирьох найбільших держав-учасниць ЄС (Франція, Німеччина, Великобританія, Італія), а інші чотири Генеральні адвокати по черзі призначаються іншими державами-учасницями.

Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів та Генеральних адвокатів. Судді замінюються в кількості сім і вісім суддів поперемінно через кожні три роки. Генеральні адвокати щоразу замінюються в кількості чотирьох осіб.

Судді та Генеральні адвокати, строки повноважень яких закінчуються, мають можливість бути переобраними на новий строк.

Перед вступом на посаду кожен суддя повинен на відкритому судовому засіданні проголосити присягу виконувати свої обов'язки неупереджено і сумлінно та зберігати таємницю розгляду справ у Суді.

Головним завданням Генеральних адвокатів є надання допомоги Суду ЄС при вирішенні найважливіших справ. Така допомога надається Генеральними адвокатами у формі своїх вмотивованих висновків по кожній конкретній справі. Хоча такі висновки Генеральних адвокатів і не мають обов’язкової сили для Суду при прийнятті ним рішення, проте, на практиці Суд, як правило, завжди враховує в своїх рішеннях подані Генеральними адвокатами висновки.

Судді зі свого складу обирають Голову Суду ЄС. Голова обирається більшістю голосів суддів шляхом таємного голосування. Строк повноважень Голови Суду ЄС становить три роки з правом переобрання.

Голова Суду ЄС:

  • веде засідання Суду ЄС;

  • призначає суддів-доповідачів;

  • розподіляє справи між різними палатами;

  • виконує інші функції пов’язані з організацією роботи Суду ЄС.

Поряд з цим, Голова Суду наділяється таким важливим повноваженням, як право проводити засідання Суду у спрощеному порядку з винесенням в одноособовому порядку деяких тимчасових постанов, якими врегульовуються невідкладні питання.

Слід зазначити, що Суд з числа Генеральних адвокатів теж обирає їхнього голову, який називається Першим Генеральним адвокатом. Обрання останнього відбувається щороку.

Суд ЄС призначає строком на 6 років свого постійного секретаря, який безпосередньо підпорядковується Голові Суду. До повноважень постійного секретаря віднесено ведення прийому, переадресування та зберігання всієї документації Суду, а також здійснення інших функцій пов’язаних із технічним забезпеченням діяльності Суду.

Суд ЄС поділяється на декілька судових палат, які включають до свого складу 3 чи 5 суддів. Крім того, згідно Ніццької угоди Суд ЄС може засідати також у Великій Палаті, що включає до свого складу 11 суддів. Велика Палата Суду виконує по суті функцію пленарного засідання Суду ЄС.

Судді обирають Голів палат з числа членів такої палати. Голови палат, які складаються з п'яти суддів обираються на строк три роки. Вони можуть бути переобраними один раз.

Велика Палата очолюється Головою Суду. Голови палат, які складаються з п'яти суддів та інші судді, яких було призначено відповідно до умов, зазначених у Правилах Процедури, також входять до складу Великої Палати. Суд засідає у Великій Палаті коли цього вимагає держава-член або інститут Співтовариства, який є стороною у справі.

Засідання Суду ЄС у повному складі (15 суддів) передбачено у таких випадках як прийняття рішення про відставку членів Європейської Комісії, Рахункової палати або омбудсмена. Крім того, коли Суд вважає, що справа, яка надана йому на розгляд, має виняткову важливість, Суд може вирішити після заслуховування Генерального Адвоката передати справу на розгляд Суду у повному складі.

Рішення, які приймає Суд, є чинними тільки тоді, коли непарне число його членів приймає участь у розгляді справи.

Рішення палат, які складаються або з трьох, або з п'яти суддів, є чинними, коли вони були прийняті трьома суддями.

Рішення Великої Палати є чинними тільки тоді, коли у засіданні приймає участь дев'ять суддів.

Рішення Суду у повному складі є чинними лише тоді коли одинадцять суддів приймає участь у його засіданні.

Суд першої інстанції.

Суд першої інстанції виконує по суті допоміжну роль у діяльності Суду ЄС і покликаний розвантажити Суд ЄС від надмірної кількості справ.

Суд першої інстанції, як і Суд ЄС, теж складається з 15 суддів, які обираються за такою ж процедурою як і судді Суду ЄС. Так, відповідно до ч.3 ст. 225 Договору про заснування ЄС члени Суду першої інстанції обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву, і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах, або які є юрисконсультами з визнаною компетентністю; вони призначаються за спільною згодою урядів держав-членів на термін шість років. Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів. Члени, які йдуть у відставку, можуть бути обрані повторно.

Суд першої інстанції розробляє свої Правила процедури (Регламент) за домовленістю із Судом ЄС. Ці Правила вимагають одноголосного схвалення Радою ЄС.

У Суді першої інстанції відсутні Генеральні адвокати. Замість них ці функції покладено на суддів. Суддя виконує функцію Генерального адвоката тільки при розгляді пленумом Суду особливо важливих справ.

Зі складу суддів Суду першої інстанції обирається його Голова на якого покладаються завдання про організації нормальної роботи Суду. Голова обирається строком на три роки з правом переобрання.

Суд першої інстанції складається з чотирьох палат: дві палати по п’ять суддів та дві - по три судді. Персональний склад палат щорічно затверджується Головою Суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обирає постійного секретаря строком на шість років.

До повноважень Суду першої інстанції віднесено вирішення всього кола питань, що належить до компетенції Суду ЄС, за винятком справ, що мають преюдиціальний характер.

^ 9.2. Правовий статус судді Суду ЄС.


Як вже вище зазначалося, яких-небудь конкретних вимог до кандидатів на посаду судді Суду ЄС не висувається. Так, суддею Суду ЄС може бути обрано особу незалежність якої не підлягає сумніву, і яка має кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїй країні, або яка є юрисконсультом з визнаною компетентністю. Таким чином, можна сказати, що вимоги до кандидата на посаду судді визначаються відповідно до вимог національного законодавства країни-учасниці, яка призначає відповідного суддю.

Судді наділяються судовою недоторканістю. Після залишення посади судді, вони продовжують залишатися недоторканними стосовно дій, що ними були вчинені під час перебування на колишній посаді, включаючи сказане та написане ними.

Суд, який проводить засідання у повному складі, може тимчасово відмовитися від недоторканності.

У тих випадках, коли недоторканність була тимчасово скасована та проти судді порушено кримінальне провадження, він є підсудний у будь-якій з держав-членів тільки вищій національній судовій інстанції.

Судді не можуть обіймати будь-яку політичну або адміністративну посаду.

Вони не можуть бути залученими до будь-якої професійної діяльності — прибуткової чи неприбуткової, якщо такий дозвіл, як виняток, не наданий їм Радою ЄС .

Приймаючи на себе обов'язки, вони повинні присягнути, що як під час терміну свого перебування на посаді судді, так і після нього, вони будуть дотримуватися зобов'язань, які витікають з цього, зокрема, обов'язку поводитися чесно та обачливо стосовно отримання — після того, як вони залишать свою посаду — певних призначень або пільг.

Окрім нормальної ротації або смерті, виконання обов'язків суддею може бути припиненим, якщо він подасть у відставку.

Коли суддя подає у відставку, заява про його звільнення адресується Голові Суду для передачі Голові Ради ЄС. Після подання такої заяви з'являється вакансія на посаду судді. Суддя продовжує виконувати свої обов'язки до тих пір, поки його не змінить на посаді наступник.

Суддя може бути позбавлений своєї посади або свого права на пенсію, або інших пільг лише у випадку, коли він за одностайним рішенням Суддів та Генеральній Адвокатів Суду більше не відповідає вимогам або не виконує обов'язків, які покладено на нього його посадою. Суддя, якого стосується така процедура, не приймає участі в такому розгляді.


^ 9.3. Організація діяльності Суду ЄС та порядок прийняття ним рішень.

Суд ЄС здійснює свою діяльність у формі пленарних засідань. Пленарне судове засідання є повноважним розглядати справу, якщо на ньому присутні не менше ніж сім суддів.

Рішення Суду приймаються простою більшістю голосів суддів.

Суд ЄС здійснює розгляд справ також в судових палатах, які складаються з трьох чи п’яти суддів. Засідання судової палати є повноважним, якщо на ньому присутні не менше трьох суддів.

За загальним правилом, рішення Суду приймаються непарною кількістю голосів суддів. Якщо кількість суддів є парною, то в прийнятті рішення не приймає участі суддя з найменшим службовим стажем.

Засідання Суду є відкритими.

Суд ЄС розглядає справи будь-якою мовою з усіх офіційних мов країн, що входять до складу Європейського Союзу. Мовою ж внутрішнього діловодства та спілкування в рамках Суду є французька мова. Однак, кінцеві рішення та висновки Суду повинні все ж таки бути перекладені всіма мовами держав-учасниць ЄС.

Рішення Суду публікуються в офіційному виданні Європейського Союзу.

Суд приймає свої рішення шляхом таємного голосування в нарадчій кімнаті.

Рішення Суду ЄС є остаточними та не підлягають оскарженню. Проте, рішення Суду першої інстанції все ж таки можуть бути оскаржені до Суду ЄС у випадку, якщо вони прийняті з порушенням вимог правових актів ЄС.

Суд виносить рішення як колегіальний орган, тому при прийнятті конкретного рішення в ньому забороняється викладати особисту думку окремого судді, який незгодний з позицією інших суддів.

Жодному судді або Генеральному адвокатові не дозволяється приймати участь у розгляді справи, в якій він попередньо брав участь як представник або радник, або діяв за одну із сторін, або в якій його було запрошено виступати членом суду або трибуналу, або членом комісії з розслідування, або в будь-якому іншому подібному статусі.

Всі положення щодо організації діяльності Суду ЄС в рівній мірі застосовуються і до Суду першої інстанції, як допоміжного органу.


Література:

  1. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.

  2. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.

  3. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.

  4. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.

  5. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.

  6. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.

  7. Суд Европейских сообществ: избранные решения. - М.: Норма, 2001.

  8. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.

  9. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.

  10. Энтин М.Л. Суд европейских сообществ: правовые формы обеспечения западноевропейской интеграции. — М., 1987.





ТЕМА 10

Уповноважений з прав людини (омбудсмен)


Заснування посади Уповноваженого з прав людини (омбудсмена) було передбачено Договором про заснування Європейського Співтовариства.

Відповідно до ст. 195 зазначеного вище Договору Омбудсмен призначається Європейським Парламентом. Призначається він після кожних виборів до Європейського Парламенту більшістю голосів депутатів на строк його повноважень (п’ять років). Омбудсмен може бути переобраний повторно.

Кандидатом на посаду Обмбудсмена може бути особа, яка є громадянином будь-якої з країн-членів Європейського Союзу, є незалежною і нікому не підпорядкованою та відповідає вимогам необхідним для зайняття найвищих судових посад в цій країні або має значну кваліфікацію й досвід роботи, які потрібні для зайняття посади Омбудсмена.

Омбудсмен наділяється повноваження отримувати скарги від будь-якого громадянина Європейського Союзу, будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка мешкає або зареєстрована в одній з держав-членів, щодо порушень у діяльності інститутів та органів Європейського Союзу.

Скарга може бути подана Омбудсмену протягом двох років з моменту, коли скаржник дізнався про факт порушення. Проте, перед тим, як подати скаргу Омбудсмену скаржник повинен попередньо звернутися до тої інституції Євросоюзу дії якої оскаржуються.

Слід зазначити, що повноваження Обмбудсмена не поширюються на розгляд скарг, які підлягають розгляду в Суді ЄС або в Суді першої інстанції.

В необхідних випадках Омбудсмен може проводити розслідування пов’язані з розглядом поданої скарги. Такі розслідування проводиться ним, як за власною ініціативою, так і на підставі скарг, представлених йому безпосередньо або через члена Європейського Парламенту. Дане правило не стосується тих випадків, коли припущені факти є чи стали предметом судового розгляду.

В процесі виконання Омбудсменом своїх завдань він має право звертатися до інститутів та держав-членів Євросоюзу з вимогою про надання йому необхідних документів та матеріалів пов’язаних з розглядуваною скаргою. У випадку відмови у наданні Омбудсмену зазначених документів та матеріалів він може звернутися до Європарламенту з проханням про усунення наявних перешкод.

Виявляючи випадки порушень, Омбудсмен передає справу відповідному інституту, який протягом трьох місяців повинен поінформувати його про свою позицію. Після цього Омбудсмен направляє звіт до Європейського Парламенту та відповідному інституту. Особа, яка подавала скаргу, теж повинна бути поінформована про результати такого розслідування.

У виконанні Омбудсменом своїх обов’язків йому допомагає його Секретаріат, який налічує 15 осіб. Секретаріат очолюється Головним секретарем, який призначається Обмбудсменом.

Щороку Омбудсмен подає до Європейського Парламенту свій звіт про результати своїх розслідувань.

Омбудсмен повністю незалежний у виконанні своїх обов'язків. При виконанні цих обов'язків він не просить і не отримує вказівок від будь-якого органу.

Омбудсмен протягом періоду свого перебування на посаді не може займатися будь-якою іншою діяльністю, незалежно від того, прибуткова вона чи ні.

Після свого звернення за висновками до Комісії і схвалення документів кваліфікованою більшістю Ради, Європейський Парламент приймає регламенти та загальні умови, які регулюють виконання Омбудсменом своїх обов'язків.

Омбудсмен може бути звільнений Судом ЄС на вимогу Європейського Парламенту, якщо він не відповідає вимогам, необхідним для виконання своїх обов'язків, або якщо винен у серйозних правопорушеннях.

Омбудсмен може припинити виконання своїх обов’язків також у разі його добровільної відставки.


Література:

  1. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.

  2. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.

  3. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.

  4. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.

  5. Європейський Союз. Консолідовані договори. – К.: Port-Royal, 1999.

  6. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.

  7. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.

  8. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.

  9. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.



ТЕМА 11

Рахункова палата Європейського Союзу


Рахункова палата ЄС (або Суд аудиторів) – це спеціалізований фінансовий орган Європейського Союзу, який покликаний допомагати Європарламенту та іншим установам ЄС у здійсненні контролю за правильним та ефективним використанням фінансових ресурсів Європейського Союзу.

Рахункова палата складається з 15 членів, які призначаються одноголосним рішенням Ради ЄС. Кандидати на посади членів Рахункової палати висуваються кожною державою-членом ЄС. Перед тим як прийняти рішення про призначення членів Рахункової палати Рада ЄС має одержати відповідний висновок Європарламенту щодо кандидатур на посади членів Рахункової палати. Строк повноважень членів Рахункової палати становить 6 років. Члени Рахункової палати можуть переобиратися на новий строк.

Кандидатом на посаду члена Рахункової палати може бути особа, яка має високі професійні здібності та відповідну кваліфікацію, що підтверджується наявністю досвіду роботи в національних чи міжнародних контролюючих органах.

При здійсненні своїх повноважень члени Рахункової палати повинні бути незалежними, неупередженими та здійснювати свої функції виключно в інтересах Європейського Союзу. На час виконання ними своїх обов’язків вони не вправі займатися будь-якою оплачуваною чи неоплачуваною діяльністю.

Підставами для дострокового припинення повноважень члена Рахункової палати є:

а) закінчення терміну повноважень;

б) смерть;

в) добровільна відставка;

г) примусова відставка.

Член Рахункової палати може бути примусово відправлений у відставку тільки на підставі рішення Суду ЄС у випадку його невідповідності займаній посаді або невиконання ним покладених на нього обов’язків.

Вакансія, що з'явилася в результаті дострокового припинення повноважень члена Рахункової палати, заповнюється на залишок терміну перебування члена на посаді.

До членів Рахункової палати застосовуються також положення Протоколу про привілеї та імунітет службовців Європейського Співтовариства, які застосовуються до суддів Суду ЄС.

Зі свого складу члени Рахункової палати обирають її голову. Голова Рахункової палати обирається строком на три роки з правом повторного переобрання. Голова скликає та веде засідання Рахункової палати, здійснює головування на ньому, а також забезпечує належну організацію діяльності Рахункової палати.

В процесі своєї діяльності Рахункова палата перевіряє звіти про всі доходи і видатки Європейського Співтовариства. Вона також розглядає звіти про всі доходи і видатки всіх органів, створених Співтовариством за умови, якщо статутний документ відповідного органу не виключає такого розгляду.

Рахункова палата надає Європейському Парламенту і Раді гарантійний документ щодо правильності ведення рахунків та законності і правильності всіх операцій.

Рахункова палата стежить за правильним управлінням фінансовими ресурсами Європейського Союзу, а також здійснює контроль за законністю та повнотою всіх доходів та витрат.

В процесі здійснення своїх функцій Рахункова палата проводить перевірки. Перевірка базується на бухгалтерській звітності та, за необхідності, проводиться без попередження в інститутах Співтовариства, в приміщеннях будь-якого органу, який здійснює управління доходами чи видатками за дорученням Співтовариства, та в державах-членах, включаючи приміщення будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримує платежі з бюджету ЄС. В державах-членах аудиторська перевірка здійснюється у співпраці з національними аудиторськими органами або, якщо останні не мають необхідних повноважень, з компетентними національними установами. Рахункова палата та національні аудиторські органи держав-членів співпрацюють у дусі довіри, в той же час зберігаючи свою незалежність. Ці органи чи установи інформують Рахункову палату про свій намір брати участь в перевірці.

Інші інститути Співтовариства та органи, що управляють доходами та видатками від імені Співтовариства, будь-яка фізична чи юридична особа, яка отримує платежі з бюджету, та національні аудиторські органи або, якщо вони не мають необхідних повноважень, то компетентні національні установи надають Рахунковій палаті, на її вимогу, будь-який документ чи інформацію, потрібну для виконання нею своїх завдань.

Після закінчення кожного фінансового року Рахункова палата готує щорічний звіт. Він направляється іншим інститутам Співтовариства і публікується в офіційному виданні, разом з відповідями цих інститутів на зауваження Рахункової палати.

Рахункова палата у будь-який час може представити свої зауваження, зокрема у формі спеціальних звітів, щодо певних питань, і надавати висновки на вимогу того чи іншого інституту Співтовариства.

Вона приймає свої щорічні звіти, спеціальні звіти та висновки більшістю голосів своїх членів.

Крім цього, Рахункова палата допомагає Європейському Парламенту і Раді ЄС у здійсненні ними своїх повноважень щодо контролю за виконанням бюджету Європейського Союзу.


Література:

  1. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.

  2. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.

  3. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.

  4. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.

  5. Європейський Союз. Консолідовані договори. – К.: Port-Royal, 1999.

  6. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.

  7. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.

  8. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.

  9. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



Схожі:

Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconСтислий зміст. Вступ. Розділ Теоретичні та класифікаційні ознаки страхування. Розділ Страховий ринок. Розділ Договір страхування. Розділ Організаційні засади діяльності суб’єктів страхового ринку. Розділ 5

Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconПоложення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Маріупольському державному гуманітарному університеті Маріуполь 2006 зміст вступ Розділ Загальні положення про кмсонп в мдгу
Кмс) на засадах ects (European Credit Transfer System) І спрямовано на відпрацювання відповідної технології організації навчального...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconВступ до дипломатичного протоколу та ділового етикету Калашник Г. Стислий зміст
...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconЗміст Вступ Розділ передумови вступу іспанії до єс
Розділ позиції іспанії з питань розширення та поглиблення європейської інтеграції
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconПлан Вступ Предмет теорії держави і права Ознаки теорії держави і права Функції теорії держави і права Висновки Список літератури Вступ
Теорія держави і права – базова загальноюридична наука про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconПроблеми національно-культурної самоідентифікації Українців на Півдні та Сході України в контексті етнополітики Європейського Союзу
Нополітики Європейського Союзу, яка була проведена Одеським філіалом нісд за фінансової підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconРозділ I загальні засади розділ II права, свободи та обов\'язки людини І громадянина розділ III вибори. Референдум
Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconМ. Тульчин 2010 р. Зміст Вступ
...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconМ. Тульчин 2011 р. Зміст Вступ
...
Зміст вступ 6 розділ І. Загальні положення тема Становлення та розвиток права Європейського Союзу 9 iconЗміст предмету
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи