Постанова Головного державного санітарного лікаря України icon

Постанова Головного державного санітарного лікаря України




НазваПостанова Головного державного санітарного лікаря України
Сторінка14/15
Дата конвертації19.02.2013
Розмір2.51 Mb.
ТипПостанова
джерело
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
держсанепідслужбою) за членами екіпажу встановлюється постійний медичний контроль.

7.4.4. Перевезення небезпечних вантажів

7.4.4.1. В процесі перевезення небезпечних вантажів залежно від їх властивостей при необхідності проводиться контроль рівнів хімічного забруднення повітря суднових приміщень з внесенням результатів у судновий журнал.

  1. Відвідування членами екіпажу вантажних приміщень без попереднього їх вентилювання до допустимих рівнів хімічних речовин у повітрі (за даними газоаналізу) або без ізолюючих засобів індивідуального захисту органів дихання категорично забороняється.

  2. При надзвичайних ситуаціях, які пов'язані з перевезенням небезпечного вантажу, адміністрація судна повинна повідомити судновласника, головного лікаря санепідслужби в портах призначення і базовому та органи, відповідні за ліквідацію надзвичайної ситуації.

  3. Після розвантаження небезпечного вантажу суднові трюми повинні бути ретельно очищені від залишків і розсипу речовини (продукту), а при необхідності - помиті та дегазовані, а їх залишки нейтралізовані і знешкоджені згідно з діючим законодавством України.

  1. У разі проведення миття і дегазації танків після перевезення нафтопродуктів, інших хімікатів наливом силами судкового екіпажу ці роботи слід проводити під обов'язковим контролем рівнів концентрацій перевезеного продукту, а також кисню в повітрі танку для запобігання отруєнь і (або) задушення осіб, що приймають участь в проведенні робіт.

  2. Транспортування етилової рідини дозволяється тільки на відкритих палубах у заводський тарі (металевих, герметично закритих і опломбованих бочках) при суворому дотриманні відповідних правил безпеки.

7.4.5. Перевезення скраплених газів

7.4.5.1. Транспортування скраплених газів дозволяється на спеціалізованих танкерах-газовозах та на залізничних поромах (в залізничних цистернах).

  1. Перед завантаженням судна слід перевірити наявність у членів екіпажу свідоцтв про спецпідготовку, наявність, відповідність і достатність засобів індивідуального захисту, газоаналізаторів, суднової аптеки, суднового медпрацівника чи заміняючого його сертифікованого члену екіпажу.

  2. У разі перевезення небезпечних вантажів на залізничних поромах і суднах з горизонтальним завантаженням (ролкери) слід пам'ятати, що внаслідок забруднення повітря вантажних приміщень відпрацьованими газами автотранспорту та тепловозів оцінку рівнів хімічного забруднення повітря слід оцінювати за їх можливою сумацією з компонентами небезпечних вантажів.

  3. З метою зниження хімічного забруднення повітря вантажних приміщень ролкерів і залізничних поромів відпрацьованими газами при проведенні вантажних операцій слід проводити вентиляцію трюмів і виключати перебування в них автотранспортних засобів з працюючими двигунами. Автонавантажувачі повинні мати фільтри на системі вихлопу.

7.4.6. Перевезення фумігованих вантажів

  1. До фумігованих відносяться вантажі, які з метою збереження їх товарної якості знезаражені безпосередньо в трюмах, контейнерах, елеваторах або сховищах токсичними отрутохімікатами (фосфіном, бромметилом і т.і.), які можуть викликати отруєння серед моряків, докерів або. інших контингентів працюючих з фумігованими вантажами.

  2. Перевезення фумігованих вантажів повинно здійснюватись згідно з вимогами "Тимчасової інструкції з питань безпеки технології знезаражування зерна і іншої сільськогосподарської продукції препаратами на основі фосфіну на суднах водного транспорту України" (Київ, 1999р.).

7.4.6.3.До початку проведення фумігаційних робіт адміністрація порту, начальник фумігаційного загону зобов’язані узгодити їх проведення з портовою санепістанцією, яка здійснює поточний санітарний нагляд за їх проведенням.

^ Відповідальність за наслідки фумігації для екіпажу, покладається на фумігаційний загін та капітана судна.

  1. Отрутохімікати, які використовують як фуміганти, повинні бути допущені до застосування у встановленому порядку Держхімкомісією і мати Гігієнічний висновок.

  2. Під час перевезення фумігованих на судні вантажів здійснюється постійний контроль вмісту фуміганту в повітрі суднових приміщень, а екіпаж повинен бути повністю забезпечений засобами індивідуального захисту і вміти користуватися ними.

7.4.6.6. Командний склад судна зобов'язаний пройти навчання, здати іспити і одержати сертифікат спеціального зразку в Центрі підготовки плавскладу за національною або міжнародною програмою.

7.5. Вимоги до умов вантажних операцій на суднах з горизонтальним завантаженням та залізничних поромах.

  1. Головним несприятливим фактором при виконанні вантажних операцій на залізничних поромах та суднах з горизонтальним способом завантаження (розвантаження) є надмірне забруднення повітряного середовища вихлопними газами рухомого транспорту, що здійснює завантаження.

  2. З метою зниження загазованості відпрацьованими газами вантажного транспорту протягом усього періоду виконання вантажних операцій повинна бути максимально використана система штучної вентиляції вантажних приміщень і виключені холості простої у цих приміщеннях транспортних засобів з працюючими двигунами.

Автонавантажувачі у вантажні приміщення повинні допускатися тільки при наявності фільтрів на вихлопних трубах.

7.5.3. Для запобігання можливому забрудненню повітря житлових, громадських та виробничих приміщень повітрям із вантажних приміщень слід передбачати швартування судна для вантажних операцій з врахуванням напрямів вітру в портах заходів.

7.6.Вимоги до умов транспортування на суднах-ліхтеровозах

7.6.1. На суднах-ліхтеровозах при плаванні в районах з жарким кліматом слід мати на увазі вплив температурного фактора на продуктивність гнильних процесів обростання ліхтерів.

7.6.2.3 врахуванням умов транспортування необхідно періодично вмикати систему штучної вентиляції вантажних приміщень для усунення застійних явищ у їх повітрі.

  1. Відвідування членами екіпажу вантажних приміщень без попереднього їх вентилювання та дослідження повітря на утримання в повітрі приміщення кисню та вуглекислого газу - не дозволяється.

  2. Аналогічна вимога, яка підлягає обов'язковому виконанню, повинна бути врахована при відкритті і відвідуванні ліхтерів, незалежно від характеру його завантаження.

До проведення інтенсивного вентилювання трюму ліхтера і виконання досліджень повітря в ньому - спуск в трюм забороняється.

7.6.5. При транспортуванні в ліхтері вантажу, фумігованого дезінсектантами чи дератизаційними препаратами, повинні бути в обов'язковому порядку виконані вимоги пп.7.2.19. і 7.2.20. даних Правил.


8. Вимоги до експлуатації суднових систем життєзабезпечення

8.1. Вентиляція, кондиціювання повітря, опалення

  1. Експлуатація даних систем повинна забезпечувати безумовне виконання вимог, викладених у розділі 3.1.1. даних Правил.

  2. Експлуатація суден, що не обладнані системою кондиціювання повітря, у тропічних районах забороняється.

  3. Для забезпечення передбачених параметрів мікроклімату і чистоти повітря в суднових приміщеннях необхідно систематично, не рідше як один раз на місяць, проводити перевірку і очистку повітрозбірників і повітрезабірних камер, фільтрів до них та магістральних повітропроводів з урахуванням умов експлуатації судна, характеру вантажів, що перевозяться, умов стоянки суден у портах заходів.

  4. Для забезпечення номінальної продуктивності вентиляційного устаткування і відповідно до графіка технічного обслуговування, необхідно регулярно проводити огляд та профілактичний ремонт всіх вентиляторів системи, яка забезпечує дотримання нормативного обміну повітря в суднових приміщеннях.

  1. Під постійним контролем повинні знаходитись всі повітророзподільні прилади - технічний стан пристроїв, які регулюють подачу повітря, своєчасний їх ремонт та очистка.

  2. У разі обладнання системи знешкодження повітря, яке подається у суднові приміщення, бактерицидними ультрафіолетовими лампами чи озоном, слід постійно стежити за режимом роботи зазначених систем, потужністю випромінювання (чистотою ламп і додержанням строків їх заміни) бактерицидних ламп і технічним станом озонаторних установок.

  3. З метою запобігання розповсюдженню сторонніх запахів, виробничих випарювань і шкідливих газів в житлові, громадські та службові приміщення слід приділяти ретельну увагу забезпеченню сталого режиму роботи загальносуднової та самостійних систем штучної витяжної вентиляції.

  4. На суднах-газовозах, хімовозах, а також універсальних суднах потрібен постійний контроль за станом фільтрів - нейтралізаторів, зберіганням та концентрацією нейтралізуючих реагентів, технічним станом дозуючих пристроїв.

8.1.9.У запасах суднового забезпечення повинна бути передбачена достатня
кількість фільтрів, фільтрів-нейтралізаторів та реагентів до них для можливості забезпечення ними систем штучної вентиляції та кондиціювання повітря до чергового поповнення запасів.

  1. На суднах, обладнаних системою зимового кондиціювання повітря, повинен бути забезпечений постійний контроль за температурою повітря, що подається, та зволоженням його до нормативного рівня.

  2. На суднах, не обладнаних системою зимового кондиціювання повітря, всі обігрівальні прилади та захисні кожухи систематично (при проведенні волого прибирання приміщень) повинні очищатися від пилу вологим способом.

  3. Пристрої для регулювання інтенсивності нагрівання опалювальних приладів повинні постійно знаходитися у робочому стані.

8.2.Система водопостачання

  1. Відповідальність за технічний стан системи водопостачання та якість води, що використовується на судні, покладається на адміністрацію судна.

  2. Контроль за виконанням санітарних вимог до системи водопостачання в рейсі виконує судновий лікар (фельдшер), а при відсутності його в штаті - старший помічник капітана.

  3. З метою поліпшення умов зберігання прісної води цистерни не рідше одного разу на рік, а також на вимогу представника санітарно-епідеміологічної служби повинні підлягати огляду, а при необхідності очищенню або виконанню відновлення антикорозійного покриття; з наступною дезінфекцією цистерн.

8.2.4.Огляди та дезінфекція цистерн і систем водопостачання повинні
виконуватися в заводських умовах або під час стоянок судна в порту спеціально
підготовленим заводським (портовим) персоналом під контролем представника санітарно-епідеміологічної служби.

8.2.5.Проведення в рейсі силами екіпажу будь-яких ремонтних робіт, пов'язаних з розгерметизацією системи водопостачання, крім аварійних випадків, не допускається.

  1. Дезінфекція системи водопостачання проводиться в обов'язковому порядку після побудови судна або переобладнання його перед введенням в експлуатацію, після ремонтних робіт в системі, а також у тому випадку, коли після дворазового знезаражування води її санітарно-бактеріологічні показники якості не відповідають вимогам діючих ДержСанПіН на питну воду.

  2. Результати огляду, промивання та дезінфекції суднових систем оформляються у вигляді акта, який пред'являється в установу санітарно-епідеміологічної служби. В акті зазначаються: тривалість (експозиція) знезараження, доза знезаражуючого реагенту, дата та час закінчення промивання, дані хімічного та бактеріологічного аналізів води.

  1. Поповнення запасів питної води та води для миття повинно проводитися із берегових централізованих господарсько-питних водопроводів або спеціалізованих суден-водоліїв.

  2. При поповненні запасів води із водопроводів адміністрацією (службою) порту повинен бути пред'явлений сертифікат, який засвідчує якість води та надана його копія адміністрації судна.

8.2.10. При прийманні води із водоналивного або іншого судна її якість повинна бути підтверджена відповідним товарним документом, завіреним адміністрацією судна-постачальника, із зазначенням місця, дати одержання, води та з поміткою про проведення знешкодження води перед подачею її на судно, що приймає.

8.2.11.Приймання води із нецентралізованих берегових джерел та безпосередньо із водоймищ категорично забороняється.

  1. Забір забортної води для опріснення і приготування води для господарсько-питних потреб може проводитися на відстані від берега не менше 25 миль на швидкості не менше 4 вузлів.

  2. Вода, яка отримується від дистиляційних опріснюючих установок будь-якого типу, може використовуватися для пиття тільки після корегування її мінерального складу (мінералізації) та знезаражування.

Мінералізація опрісненої вода на судні може виконуватися лише методами, дозволеними для цієї мети Міністерством охорони здоров'я України.

8.2.14. Мінералізована вода повинна мати мінералізацію 250-500 мг/л.
Мінералізована вода підлягає знезаражуванню безпосередньо після її виготовлення.

8.2.15. Вода, отримана на дистиляційних опріснюючих установках при температурі випарювання понад +80°С, може використовуватися після мінералізації без додаткового знезаражування.

При інших способах опріснення вода перед її використанням повинна знезаражуватись.

  1. У будь-якому випадку, незалежно від методу поповнення запасів прісної води при зберіганні її понад 10 діб та температурі вище +Ю°С, перед її використанням необхідно проводити знезаражування.

  2. На кожному судні при наявності устаткування для кондиціювання опрісненої води повинні бути забезпечені запаси реагентів (у розфасовці), яка відповідає продуктивності установки) на весь рейс - до чергового їх поповнення.

Головний запас компонентів солей для мінералізації повинен зберігатися відповідно до вимог розділу 2.11.2. цих Правил.

8.2.18. Шланги, що використовуються для поповнення запасів води із берегових джерел водопостачання або іншого судна, повинні бути виготовлені із непромокаємих матеріалів і дозволених для даних цілей, а кінцеві пристрої для подовження забезпечувати герметичне з'єднання шлангів та гідрантів.

8.3. Умови віддалення стічних, нафтоутримуючих вод, та сміття

8.3.1. Вимоги до умов скидання стічних вод

  1. Умови скидання стічних вод з суден у відкритому морі регламентуються Міжнародною Конвенцією про запобігання забрудненню з суден (МАРПОЛ - 73/78), а в територіальних та внутрішніх водах - національними правилами прибережних держав.

  2. Скидання необроблених господарсько-фекальних вод з суден та інших плаваючих об'єктів в територіальних та внутрішніх водоймищах України забороняється.

  3. У першому поясі зони санітарного захисту водоймищ дозволяється скидання оброблених господарсько-фекальних вод 'при обробні їх на установках очищення та знешкодження стічних вод (ОЗСВ), які мають свідоцтво Регістру або іншого класифікаційного товариства та наявності на судні Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню стічними водами.

8.3.1.4. Показники ступеню очищення і знешкодження стічних вод повинні не перевищувати:

  • вміст завислих речовин - 50 мг/л;

  • колі-індекс - не більше 1000;

  • біологічне споживання кисню БПК5 - 50 мг/л;

  • залишкова кількість хлору - 5 мг/л.

8.3.1.5.Скидати господарсько-побутові води, які не змішані зі стічними,
Міжнародною Конвенцією та Правилами України по запобіганню забрудненню моря не забороняється.

  1. Всім суднам та іншим плаваючим засобам забороняється скидати шкідливі для здоров'я людей та живих ресурсів моря речовини відповідно до переліку, передбаченому діючими національними правилами і нормами захисту поверхневих вод від забруднення.

  2. Якщо стічні води змішані з відходами або іншим забрудненням, умови скидання яких підпадають під інші вимоги, то повинні бути вжиті суворіші заходи.

  3. Скидання з суден необроблених господарсько-фекальних вод дозволяється на відстані не менше 12 морських миль від найближчого берега, на швидкості руху судна не менше 4 вузлів.

  4. Для запобігання забрудненню акваторії порту адміністрація судна повинна до заходу в територіальні води закрити та опломбувати клапани та інші пристрої через які можливе скидання шкідливих речовин.

8.3.1.10.Всі зазначені обмеження та заборони не поширюються на скидання стічних вод з метою забезпечення безпеки судна або спасіння людського життя на морі.

8.3.2. Вимоги до умов скидання вод, які містять нафту.

8.3.2.1. Будь-яке судно, на борту якого є нафта або нафтопродукти; незалежно від того вантаж це чи паливо для головних та допоміжних двигунів, слід вважати потенційним забруднювачем навколишнього середовища нафтою.

  1. Відповідно до Конвенції МАРПОЛ - 73/78 у будь-якому місці Світового океану заборонено скидання з суден вод, які містить нафту - понад 100 частин на 1 млн. частин суміші, а в особливих районах -15 частин на 1 млн.

  2. Скидання в море сумішей, що містять нафту, в особливих районах і територіальних водах допускається при одноразовому дотриманні таких умов:

- судно знаходиться в ходу;

  • вміст нафти в суміші без попереднього розбавлення не перевищує 15 частин на 1 млн.;

  • судно має обладнання для фільтрування (сепарації) нафти;

  • система сепарації обладнана приладом, який автоматично блокує скидання, якщо вміст нафти в стоках перевищує 15 частин на 1 млн.

8.3.3. Вимоги до умов віддалення сміття та харчових відходів

8.3.3.1. У випадках, коли судно не обладнане системою утилізації (спалювання) будь-якого виду сміття, скидання його дозволяється тільки за межами 12-мильноїзони.

Скидання роздрібнених харчових відходів допускається за межами 3-мильної зони.

  1. Під час стоянки (перебування) судна в територіальних водах або в порту скидання всіх видів сміття категорично заборонено.

  2. У будь-яких випадках, при стоянці судна на зовнішньому рейді або в порту, всі види сміття та харчові відходи повинні накопичуватися в спеціальні ємкості, які встановлюються у відведених для цього місцях, з наступною передачею на берег (судно-сміття-збірник).

  1. Умови віддалення сміття з судна повинні бути обумовлені адміністрацією порту безпосередньо з прибуттям судна до порту.

  2. Контейнери з харчовими відходами можуть зберігатися на борту судна не більше двох діб.

  3. Місткості для сміття після здавання їх на берег повинні повертатися на судно у чистому вигляді та продезінфікованими.

8.3.4. Вимоги до умов скидання баластних вод.

  1. Вимоги до умов скидання баластних вод з суден, які транспортують нафту та нафтопродукти, аналогічні вимогам п.8.3.2., якщо адміністрація порту призначення (прибуття) не гарантує їх приймання на берегову станцію очищення.

  2. Інші судна, які не обладнані системою знешкодження баластних вод, до прибуття у порт призначення повинні його змінити за межами територіальних вод держави (порту) призначення, якщо вони були взяті в межах територіальних вод держави (порту) виходу.

8.3.4.3. Скидання баластних вод, які пройшли знешкодження на судні, допускається в межах 12-мильноїзони.

8.4. Запобігання забрудненню атмосферного повітря

  1. При стоянні в порту суднова адміністрація повинна передбачати дотримання заходів, які виключають роботи, що призводять до надмірного забруднення атмосферного повітря димом і сажею.

  2. Для запобігання забрудненню і задимленню атмосферного повітря суднових надбудов та палуб в рейсі необхідно забезпечити постійний контроль за технічним станом систем димозолоочищення і додержання режимів роботи головних та допоміжних двигунів, забезпечення ефективного використання палива, технологічних вимог до його підготовки.

9. Запобігання шкідливому впливу факторів суднового середовища.

п. 9.1. Захист від токсичних газів та дефіциту кисню.

9.1.1. Всі суднові приміщення та місткості, які постійно не вентилюються і заходяться тривалий час у стані герметизації, слід вважати потенційно небезпечними для життя, роботи в яких, згідно до Постанови КМУ від 26.10.2011р. № 1107, відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

9.1.2. При необхідності відвідування (спуску) членами екіпажу таких приміщень (місткостей) вони повинні бути попередньо розгерметизовані та ретельно провентильовані (не менше 35 – кратного обміну).

9.1.3. Після здійснення вентиляції приміщень (місткостей) повинен бути виконаний аналіз повітря на передбачуваний газ і обов’язково на вміст кисню в атмосфері приміщення (місткості).

Вміст кисню повинен бути не менше 18% обсягу.

9.1.4. Відвідування таких приміщень або місткостей членами екіпажу самостійно – заборонено. Присутність другого члена екіпажу для страхування - обов’язкова.

9.1.5. Екіпаж повинен бути забезпечений спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту згідно «Типових відомчих норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і іншими засобами індивідуального захисту робочих і службовців морського транспорту» ДНАОП 0.05-3.33-80.

9.2. Організація зачисних робіт на нафтоналивних суднах, газо- і хімовозах та у паливних танках.

  1. Перед виконанням зачисних робіт вантажних танків після транспортування токсичних вантажів танки повинні бути дегазовані.

  2. Зачисні роботи у вантажних танках повинні бути механізовані, без перебування в них людей.

  1. Роботи, виконання яких потребує перебування людей у вантажних танках (ручне домивання, збирання твердих залишків та ін.), повинні виконуватися тільки після дегазації та вентиляції цих приміщень і використання індивідуальних засобів захисту.

  2. Вентиляція вантажних танків повинна проводитися протягом всього часу перебування в них людей.

  3. Керівник очисних робіт під час роботи повинен через кожні ЗО хвилин проводити аналіз повітря на вміст токсичних газів (парів нафти) і визначати параметри мікроклімату в танках (температуру та відносну вологість).

  4. Спуск у вантажні танки при вмісті у повітрі шкідливих речовин, які перевищують рівень граничної санітарної норми, допускається лише при аварійних ситуаціях і застосуванням індивідуальних засобів захисту.

  5. До виконання зачисних робіт допускаються особи, які мають на це дозвіл медичної комісії.

Жінки до виконання такої роботи не допускаються.

  1. Тривалість перебування людей у танках при ручному домиванні та збиранні твердих залишків не повинна перевищувати 30 хвилин і перериватися 15-хвилянним відпочинком на палубі. Тривалість робочої зміни при зачисних роботах у танках, включаючи час перерв, не повинна перевищувати 6 годин.

  2. Ті, хто працюють у танках, при появі почуття нездужання (слабість, нудота, запаморочення) повинні припинити роботу і вийти з танку.

Поновлювати роботу дозволяється тільки після виявлення і усунення причин, які викликали нездужання.

9.2.10. Всі нафтоналивні судна та зачисні станції повинні буті забезпечені
спеціальними аптечками, які вміщують медикаменти та інші засоби, необхідні для надання першої допомоги потерпілим при виконанні зачисних робіт.

9.2.11. Виконання робіт, які пов'язані з перебуванням людей у вантажних танках, безпосередньо після розвантаження нафтопродуктів з етилом, забороняється.

Виконання таких робіт допускається тільки після того, як в цих танках будуть транспортуватися нафтопродукти без етилу або баласт.

  1. Зачисні роботи після транспортування нафтопродуктів з етилом можуть виконуватися лише на стоянці і лише після повної дегазації танків. Місце стоянки визначається адміністрацією порту за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби.

  2. Під час зачисних робіт після транспортування нафтопродуктів з етилом на борту судна повинен знаходитися лікар.

9.2.14. Для миття танків дозволяється використовувати тільки миючі засоби, дозволені для цієї мети.

Застосувати миючи засоби побутового призначення - забороняється.

9.2.15. Миючі препарати повинні зберігатися у закритій тарі в суднових коморах, які обладнані системою вентиляції.

9.3. Запобігання шкідливому впливу шуму та вібрації

9.3.1. На всіх суднах, в строки, визначені установами санітарно-епідеміологічної служби і погоджені з судновласником, останні повинні проводити перевірку рівнів шуму та вібрації не рідше одного разу на рік у вигляді поточного санітарного нагляду і при необхідності вживати заходи щодо зниження шкідливого впливу їх на екіпаж та пасажирів.

Установи санітарно-епідеміологічної служби здійснюють нагляд за виконанням цих заходів.

9.3.2. Поряд з впровадженням конструктивних заходів щодо зниження шуму та вібрації при експлуатації судна пропонується запроваджувати такі заходи:

  • доводити до відома екіпажу відомості про шкідливий вплив шуму та вібрації на організм і значення користування засобами індивідуального захисту;

  • використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму і вібрації у вигляді протишумових навушників, шумозахисних шоломів, вібродемфуючих килимків, вібро-гасильного взуття та інше;

  • біля входу до приміщень з рівнями шуму, що перевищують 80 дБА, повинні бути розміщені попереджувальні знаки.

  1. Для індивідуального контролю рівня шумового навантаження пропонується використання дозиметрів.

  2. З метою скорочення часу безперервного впливу шуму та вібрації ("захист часом"), у залежності від їх інтенсивності, слід передбачати зміну режимів праці та відпочинку.

  3. Особи, у яких між двома періодичними медичними оглядами виявлено зміщення слухових порогів на частотах вище 500 Гц більш ніж на 15-20 дБ, повинні переводитися на роботу, що не пов'язана з впливом шуму.

9.4. Захист від електромагнітних полів, інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, статичної електрики.

  1. Під час експлуатації суден, особливо після їх ремонту, необхідно проводити контрольні вимірювання інтенсивності іонізуючого та інфрачервоного випромінювань, статичної електрики в строки, обумовлені установами санітарно-епідеміологічної служби спільно з судновласниками.

  2. Вимірювання напруги та щільності потоків енергії електромагнітних полів слід проводити періодично, але не рідше одного разу на рік у вигляді поточного санітарного нагляду, а також у таких випадках:

  • при прийманні в експлуатацію нових устаткувань;

  • при внесенні змін в конструкцію діючих устаткувань;

  • при внесенні змін у схему підключення випромінюючих елементів і режиму праці устаткувань;

  • при зміні конструкції засобів захисту від впливу ЕМП;

  • при створенні нових робочих місць;

  • після виконання ремонтних робіт на установках.

  1. При перебуванні людей в зоні випромінювання радіопередавачів та радіолокаційних станцій повинні вживатись захисні заходи, зазначені у п. 5.2. цих Правил.

  2. Для зниження напруги поля статичної електрики рекомендується щоденно проводити вологе прибирання . приміщень, обробку меблів, поручнів трапів, використовуючи антиелектростатичний склад.

10. Медичне обслуговування та санітарно-епідеміологічне забезпечення

10.1. Загальні положення

10.1.1. Надання медичної допомоги, проведення лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів на суднах в період їх експлуатації покладається на штатний судновий медичний персонал (лікаря, фельдшера), а у випадку їх відсутності в штаті - на спеціально призначених та підготовлених для цього членів екіпажу.

10.1.2. Медичний персонал, який призначається на судна, знаходиться у складі установ (служб), що виконують адміністративне та методичне керівництво медичним обслуговуванням суден флоту.

10.1.3. Комплектування суднового медичного персоналу здійснюється відповідно до діючих штатних нормативів із суднових умов лікувально-профілактичної та санітарно-протиепідемічної роботи.

  1. Медичні працівники під час рейсу підпорядковані капітанові судна, а з організаційно-методичної - керівництву лікувально-профілактичної установи, в штаті якої вони знаходяться; з санітарно-протиепідемічних питань - головним санітарним лікарям басейнів, портів, ліній за місцем постійної приписки суден.

  2. При наявності в штаті судна декількох медичних працівників один з них, за вказівкою установи (служби), в штаті якої вони знаходяться, призначається старшим.

  3. Власники суден за домовленістю з лікувально-профілактичними та санітарно-епідеміологічними установами порту приписки судна повинні забезпечити перепідготовку членів екіпажу, що призначаються для медико-санітарного обслуговування замість медичних працівників, на спеціальних курсах, за затвердженою для цього програмою і в строки (періодичність), передбачені курсовим навчанням.

10.1.7. Медичний персонал або члени екіпажу, які виконують медико-санітарне обслуговування, нарівні з капітаном судна несуть відповідальність за надання медичної допомоги членам екіпажу та пасажирам, запобігання виникненню інфекційних захворювань, санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, побуту та відпочинку і попередження забруднення зовнішнього середовища з суден.

10.1.8. Вимоги зазначених посадових осіб про виконання лікувальних,
профілактичних, санітарно-гігієнічних-та карантинних заходів для всіх членів екіпажу, пасажирів та тих, хто тимчасово перебуває на судні - обов'язкові.

10.1.9. Медичні працівники або інші посадові особи, які здійснюють медико-санітарне обслуговування на судні, володіють ключами від приміщень медичного призначення, аптеки і відповідають за їх збереження, стан та поповнення.

Зазначені посадові особи, залишаючи судно, ключі від приміщень і спеціальну аптечку передають капітанові або його вахтовому помічникові.

10.1.10. Зазначені посадові особи зобов'язані:

  • у своїй діяльності керуватися цими Санітарними правилами, статутом служби на суднах, положеннями, які регламентують їх діяльність, директивними документами лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ за підлеглістю;

  • знати міжнародні санітарні вимоги з охорони зовнішнього середовища та конвенції по охороні праці на морі;

- разом з капітаном судна визначати порядок медичного обслуговування та
додержання відповідного санітарного стану на судні;

  • вести за встановленою формою облік та звітність про випадки надання медичної допомоги;

  • контролювати проходження членами екіпажу попереднього та періодичного медичного огляду відповідно до діючого законодавства;

  • своєчасно інформувати адміністрацію судна про випадки захворювання з втратою працездатності членів екіпажу, інфекційні захворювання;

  • при приході в порт або виході з порту в рейс, при посадці чи висадці пасажирів медичний працівник повинен бути біля трапа.

10.1.11.Адміністрація судна, з метою надання допомоги медичним працівникам чи особам, які відповідають за медико-санітарне обслуговування, зобов'язана:

  • надати необхідні приміщення для розташування медико-санітарної служби та забезпечити їм відповідний санітарно-технічний стан;

  • забезпечити необхідним обладнанням, апаратурою та медикаментами відповідно до табеля постачання та своєчасне їх поповнення, а також відповідно до вимог Міжнародного керівництва по судновій медицині, ВООЗ, 1992р.;

  • забезпечити потребу медичного блоку у видаткових матеріалах та м'якому інвентарі, постійно виконуючи його заміну та прання;

  • надавати всебічну допомогу і вживати необхідні заходи щодо усунення порушень Санітарних правил;

- для догляду за хворими і дотримання належного санітарного стану приміщень медичного блоку виділяти з членів екіпажу персонал для виконання цієї роботи.

10.2.Лікувально-профілактичне обслуговування

10.2.1. Медична допомога на судні членам екіпажу, пасажирам та особам, які тимчасово перебувають на судні, повинна бути надана у будь-який період доби.

При необхідності з дозволу капітана медична допомога може бути надана членам екіпажу іншого судна та портовими працівниками.

У разі відсутності на судні медичного працівника, особи, які відповідають за медико-санітарне обслуговування, повинні надати першу лікарську допомогу, госпіталізувати або ізолювати хворого (постраждалого).

  1. В усіх випадках утруднення в діагностиці чи лікуванні, медичний персонал (який виконує ці обов'язки) повинен мати можливість одержати консультацію по радіо відповідних спеціалістів берегових лікувальних установ або спеціаліста іншого судна.

  2. Медичний персонал під час рейсу повинен забезпечити:

- динамічне спостереження, лікування та оздоровчі заходи членам екіпажу, які знаходяться під диспансерним наглядом;

  • проведення профілактичних медичних оглядів екіпажу після виходу в рейс та під час його здійснення;

  • розробку та виконання індивідуальних та трупових оздоровчих заходів з метою поліпшення працездатності екіпажу;

- нагляд за членами екіпажу, які займаються фізичною культурою як в
індивідуальному, так і організованому порядку;

  • нагляд за додержанням визначених строків проходження періодичних медичних оглядів;

  • при встановленні тимчасової непрацездатності - видачу листів непрацездатності або іншого документа, який їх заміняє, на період непрацездатності.

10.2.4. Жінки - члени екіпажу в рейси тривалістю понад 3 місяців без довідки лікаря акушера-гінеколога не допускаються.

10.2.5. Психічні хворі без спеціальних супроводжуючих до посадки на судно не допускаються. Перевезення психічних хворих допускається тільки в окремій каюті чи медичному блоці під наглядом лікаря.

10.3. Санітарно-епідеміологічне забезпечення

10.3.1. З метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя на судні медичний персонал зобов'язаний здійснювати:

- контроль за санітарним станом житлових, громадських та виробничих приміщень;

- щоденний нагляд за санітарним станом приміщень харчоблоку, інвентарем, обладнанням, додержанням технології виготовлення страв;

  • контроль за зберіганням та роздачею готових страв;

  • контроль за умовами зберігання харчових продуктів, особливо швидкопсувних (їх якість, додержання строків зберігання);

  • при виявленні недоброякісних швидкопсувних продуктів або готових харчів забороняти їх реалізацію ( про що повідомляти адміністрацію) і контролювати їх вилучення та знищення зі складанням відповідного документу;

  • брати участь у складанні меню, особливо дієтичного харчування, з урахуванням калорійності, повноцінності та вітамінної достатності раціону;

  • щодобовий огляд та опитування працівників харчоблоку на наявність ознак інфекційних захворювань, у т.ч. шлунково-кишкової дисфункції, а також порізів, опіків, нагноєння на кистях рук;

  • контроль за станом (нормальну роботу) систем життєзабезпечення, особливо систем водопостачання, штучної вентиляції (кондиціювання повітря);

  • в усіх випадках поповнення запасів води необхідно робити відмітки в судновому санітарному журналі з вказівкою місця, дати, наявності сертифіката про її якість;

- у разі визначення погіршення якості води необхідно повідомляти суднову адміністрацію та проконтролювати усунення причин його виникнення;

- нагляд за запобіганням порушенню вимог щодо попередження забруднення навколишнього середовища.

- у разі транспортування небезпечних вантажів забезпечити проведення санітарно-освітньої роботи з метою знайомства екіпажу з характерними особливостями вантажу, використанням індивідуальних засобів захисту при аварійних ситуаціях та наданням першої допомоги потерпілим.

10.3.2. При виявленні на судні інфекційних хворих судновий медичний персонал або особа, яка відповідає за медико-санітарне забезпечення, негайно повинні організувати та провести такі заходи:

  • ізоляцію хворих та осіб з підозрою на захворювання в ізолятор (індивідуальні каюти);

  • виявлення та нагляд за особами, які були у контакті з хворими і підозрілими на захворювання;

  • почати профілактичне лікування і при необхідності (показаннях) вакцинацію;

  • провести дезінфекцію постільних речей і кают, де знаходилися хворі та підозрілі на захворювання, якщо їх переміщували в інші приміщення;

  • забезпечити евакуацію хворих в лікувальні установи найближчого порту;

  • провести дезінфекцію приміщень ізолятора і його стоків, а у випадках ізоляції хворих у каютах - всієї стічної системи;

  • провести заключну дезінфекцію суднових приміщень;

  • повідомити про наявність на судні інфекційного хворого санепідстанцію порту приписки, порту заходу і порту евакуації хворого (санепідемстанцію порту приписки - при виявленні першого хворого).

  1. При евакуації інфекційного хворого з судна повинні вживатися заходи, які виключають контакт хворого з пасажирами та членами екіпажу.

  2. Посадка на судно осіб, які викликають підозру на наявність інфекційного захворювання, забороняється.

  3. У разі смерті члена екіпажу чи пасажира у відкритому морі тіло померлого вміщують у судновий морг, а при його відсутності - в металеву ретельно запаяну труну.

При неможливості негайної передачі труни з тілом померлого в порт, труну рекомендується помістити в одну із звільнених охолоджуваних комор до прибуття в порт призначення (приписки).

Про смерть члена екіпажу чи пасажира під час рейсу капітан судна зобов'язаний повідомити адміністрацію порту приписки судна та рідних померлого.

10.3.6. У разі неможливості виконати зазначені умови капітан має право поховати тіло в морі за морським звичаєм.

10.4. Медичне забезпечення водолазних робіт

10.4.1. Відповідальність за організацію та безпечне виконання суднових водолазних робіт покладається на адміністрацію судна.

10.4.2. До виконання суднових водолазних робіт силами та засобами судна дозволяється залучати членів екіпажу, які мають кваліфікацію водолаза (водолаз-матрос, водолаз-моторист) та діючі документи на право спуску під воду з суден, що мають за табелем постачання легке водолазне обладнання.

  1. Членам екіпажу, які не мають водолазних кваліфікаційних посвідчень або не пройшли своєчасно перевірок у водолазних медичних та кваліфікаційних комісіях, спуск під воду заборонено.

  2. Медичне забезпечення водолазних спусків на суднах виконується штатним медичним працівником.

  1. Суднові медичні працівники повинні пройти спеціальну підготовку з питань фізіології та патології водолазної праці, вивчити основи водолазної справи і здати залік водолазній кваліфікаційній комісії.

  1. Водолаз повинен пройти обов'язковий медичний огляд:

  • перед вступом на роботу або при прийомі на навчання спеціальності водолаза;

  • періодичні (один раз на 12 місяців);

  • після кожного захворювання (за показаннями);

  • за направленням суднового лікаря або суднової адміністрації.

  1. Результати медичного огляду та висновок водолазної медичної комісії повинні заноситися в особисту медичну книжку водолаза.

  2. Допуск до спусків під воду виконується судновим медичним працівником перед початком суднових водолазних робіт.

  3. Перед початком робіт та після їх виконання у водолаза повинні вимірюватися: пульс, температура тіла, частота дихання та артеріальний тиск.

Результати всіх вимірів та допуск на право спуску під воду повинні зазначатися у журналі водолазних робіт.

  1. Водолазу у будь-якому виді водолазного спорядження стрибати у воду забороняється.

  2. Огляд підводної частини корпусу судна водолазом дозволяється тільки тоді, коли є повна впевненість у надійності стоянки судна та водолазного бота (шлюпки).

  3. Про початок спуску повинно бути оголошено по судновій трансляції.

10.4.13.При знаходженні водолаза під водою забороняється виконувати будь-які вантажні операції, викидати сміття та інші відходи з борту, де працює водолаз.

10.4.14.Робота біля приймальних отворів або шпігатів у підводній частині корпусу можуть бути дозволені тільки після припинення витікання (приймання) рідини через них.

10.4.15.Роботи по очищенню кінгстонів або корпусу судна від водорості та черепашок, а також ремонтування забортних пристроїв повинні виконуватися на бесідках або підкільних трапах.

Тільки при нетривалому огляді підводних пристроїв або короткочасних роботах під корпусом судна дозволяється користуватися підкільними кінцями.

10.4.16.Очищення кінгстонів або ґрат вручну повинно виконуватися водолазом тільки металевими щітками, шкребками або свайками. Виконувати очищення безпосередньо руками забороняється.

10.4.17. При огляді або виконанні робіт під корпусом судна, проходити під кілем від одного борту до другого водолазові заборонено.

  1. Під час стоянки судна в порту виконання суднових водолазних робіт допускається тільки у вентильованому спорядженні, і з подальшою ретельною обмивкою та дезінфекцією його.

  2. Окрім викладених основних положень організації та медичного забезпечення суднових водолазних робіт, судновий медичний персонал у практичній діяльності зобов'язаний керуватися діючими нормативними документами та інструктивно-методичними вказівками, затвердженими (погодженими) Міністерством охорони здоров'я та єдиними правилами охорони праці при водолазних роботах.

10.5. Дезінфекція, дезінсекція та дератизація

10.5.1. Дезінфекція, дезінсекція, дератизація і всі інші санітарно-протиепідемічні заходи слід проводити таким чином, щоб:

  • не завдавати надмірних незручностей будь-якій особі і не завдавати шкоди здоров'ю;

  • не завдавати ніяких збитків конструкціям судна або іншому транспортному засобу та їх бортовому обладнанню;

- виключити небезпеку виникнення пожежі (стаття 26 Міжнародних санітарних правил).

10.5.2. Дезінфекційні заходи на судні передбачають проведення заключної
дезінфекції відповідно до п. 10.3.2. та поточної дезінфекції відповідно до діючих
інструктивно-методичних вказівок з метою забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів в суднових приміщеннях та на виробничих об'єктах згідно з вимогами цих Правил.

  1. Проведення дезінфекційних заходів вбачає запобігання проникненню на судно як побутових, так і паразитарних комах.

  2. Для запобігання розповсюдженню побутових комах необхідно:

  • постійно та своєчасно проводити щоденне і генеральне прибирання суднових приміщень, особливо приміщень харчового блоку, буфетних, комор для зберігання харчових продуктів;

  • не допускається зберігання харчових продуктів в житлових та громадських приміщеннях;

- систематично проводити дезінсекційну обробку дозволеними для цього препаратами, місць можливого гніздування та розмноження комах, а також приміщень камбуза та буфетів;

- особливу увагу приділяти місцям для збирання та зберігання сміття, харчових відходів, тари, в якій харчові продукти доставляються з берега на судно.

  1. Для запобігання потраплянню в суднові приміщення паразитарних комах, особливо в портах і проходженні каналів в районах, несприятливих щодо захворювань на малярію та жовту пропасницю, слід ставити сітки на повітрозабірні отвори штучної та природної вентиляції, вхідні двері та ілюмінатори.

  2. При перебуванні в зазначених районах слід утримуватися від вимикання системи кондиціювання повітря.

  3. При появі паразитарних комах в суднових приміщеннях слід почати проведення дезінсекції препаратами, передбаченими для цих цілей, до виходу судна із порту або проходження каналу.

  4. Враховуючи специфіку портових та суднових умов, дератизаційні заходи повинні проводитись на судні постійно.

  5. При виявленні на судні хоча б поодиноких екземплярів гризунів повинна бути проведена генеральна (суцільна) дератизація.

10.5.10.В період стоянок судна в порту всі заходи проводяться спеціальними службами порту.

Проведення таких заходів в рейсі покладається на членів екіпажу.

10.5.11.Для запобігання міграції гризунів з берега на судно і навпаки повинні проводитися такі заходи:

- всі швартові канати (троси) повинні мати металеві протипацюкові щити відповідного розміру;

  • забортні трапи та рампи (апарелі) після закінчення (в перервах) вантажних робіт повинні бути підняті на рівеь не менше.40 см над причалом; ,

  • при вантажних роботах в нічний період сітки, трапи та рампи повинні бути яскраво освітлені;

  • сітки, які запобігають падінню вантажу за борт, повинні негайно прибиратися після закінчення вантажних операцій.

10.5.12. Стаття 54 "а" Міжнародних медико-санітарних правил визначає:

Відповідно до ст. 39 ММСП (2005):

1. Кожне судно:

а) на судні відсутні ризики для здоров’я у т.ч. джерела інфекції та контамінації, включно переносників та резервуари;

б) судно підлягає дезінфекції, деконтамінації, дезінсекції чи дератизації.

2. Свідоцтво про дератизацію або Свідоцтво про звільнення від дератизації видасться виключно владою порту, затвердженою відповідно до положення статті 17. Строк дії кожного такого Свідоцтва становить шість місяців. Однак цей період може бути продовжений на один місяць для судна, яке направляється у такий порт, де його дератизація та обстеження (в залежності від конкретного випадку) будуть полегшені проведенням операцій, які передбачено виконати в цьому порту.

10.6. Порядок проведення санітарних оглядів

10.6.1. В порядку здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду за додержанням на суднах вимог цих Правил передбачається проведення санітарних оглядів.

10.6.2. Санітарні огляди проводяться санітарною владою (санітарно - епідеміологічною службою) порту у таких випадках:

а) в порядку попереджувального санітарного нагляду:

- під час будівництва, переобладнання (модернізації) та ремонту суден;

- при введенні судна до експлуатації після завершення будівництва, переобладнання (модернізації) та ремонту;

- перед ремонтом судна, для погодження обсягу робіт.

б) в порядку поточного санітарного нагляду:

  • огляд суден приписного флоту для видачі «Суднового санітарного свідоцтва» (після завершення будівництва, переобладнання та ремонту при закінченні строку дії "Свідоцтва..."на суднах, що експлуатуються - дворічного для суден необмеженого району плавання та однорічного для суден каботажного плавання);

  • в порядку планового поточного нагляду за суднами приписного флоту;

  • будь-якого судна, яке знаходиться в порту для перевірки його санітарного стану або у зв'язку з епідеміологічними ускладненнями.

10.6.4. Згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 893 від 22.08.2011р. «Про затвердження Правил санітарної охорони території України», Міжнародних медико – санітарних правил (2005), діючих нормативно – правових актів, судна при перетині ними Державного кордону України підлягають медичному/санітарному/ огляду.

Порядок обстеження суден визначений наказом МОЗ України від 23.02.2000р. за № 31 «Положення про санітарно – карантинний відділ в пункту пропуску через державний кордон України в морському (річковому) порту, відкритому для міжнародних зв’язків» і МОЗ СРСР від 03.09.1977р. № 833 та передбачає проведення медичного (санітарного) огляду в пунктах пропуску через державний кордон України у випадках:

  • при заходах в порт суден, які здійснюють міжнародні рейси, незалежно від державної та відомчої приналежності, прапора, і вперше зайшли після іноземного порту;

  • всі судна, незалежно від їх приналежності, за інформацією санітарної влади попереднього порту заходу судна про наявність ризику для життя та здоров’я населення;

  • всі вітчизняні судна, які відходять в міжнародні рейси, незалежно від їх приналежності, для видачі дозволу на право виходу в море (із порту);

- на прохання адміністрації будь-якого судна, яке знаходиться в порту (на рейді), у разі появи на судні хворого, що підозрюється на захворювання інфекційною хворобою або інших епідеміологічних ускладнень.

  1. При санітарних та карантинних доглядах судна повинен бути присутній капітан судна або уповноважена особа та медичний персонал (якщо він є в штаті).

  2. Адміністрація судна зобов'язана надавати всебічну допомогу особам, які проводять санітарний огляд судна, давати необхідні роз'яснення та довідки з питань санітарного стану судна та особливостей рейсу.

  1. Кожен санітарний огляд судна повинен супроводжуватись відповідним записом в санітарному журналі судна (на вітчизняних суднах). Записи засвідчуються підписами осіб, які брали участь в огляді.

  2. Адміністрація судна зобов'язана виконувати всі вимоги представника санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення виявлених санітарних порушень у визначені строки.

  3. Санітарний огляд виробничих та громадських суднових приміщень може проводитися протягом всієї доби.

Санітарні огляди житлових приміщень екіпажу та пасажирів, як правило, проводяться в період від 8 до 22 годин.

При необхідності (загрозливі епідеміологічні обставини та ін.) санітарні огляди всіх суднових приміщень судновим лікарем (фельдшером) або представником санепідслужби може проводитися у будь-який час доби.

Додаток 1

Україна Ukraine

Міністерство охорони здоров'я України Ministry of Health

Санітарно-епідеміологічна служба Sanitary and epidemiologic inspection

водного транспорту on the water transport

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15



Схожі:

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
Затверджено постанова Головного державного санітарного лікаря України 14. 08. 2001 n 63 погоджено: Лист Міністерства освіти І науки...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПро керівників суб’єктів господарювання спільної власності територіальних громад області
Головного державного санітарного лікаря області, заяви Мержі С. М., Алєксєєвої Т.І., Зелюка В. В., Фесик К. Б., Смагіна А. О., Перцевої...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconЩодо гігієнічних вимог перевезення залізничним транспортом організованих груп дітей
Міністерства охорони здоров'я надсилаємо «Гігієнічні вимоги до умов перевезення залізничним транспортом організованих груп дитячих...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconГалузь акредитації центру сертифікаційних випробуваНЬ
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи....

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconНаказ №201 Про стан надання наркологічної допомоги населенню області
Заслухавши та обговоривши доповідь в о головного лікаря обласного наркологічного диспансеру та співдоповідь головного лікаря обласної...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconІнструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам І організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих
Затверджено спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02....

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПерелік платних послуг, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті
Перелік платних послуг, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconРекомендації від 28 травня 2013 року
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заслухавши інформацію головного лікаря Глобинської црл...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПоложення про комітет з конкурсних торгів Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті I. Загальні положення
Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контрою та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі служби)...

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconОдеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті
Наказ Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©razom.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи